Спадщина. Висічка. Каплиця Чарковських, церква св. Миколи. Експедиція 2016 року.

Недалеко від замку стоїть забута всіма напівзгоріла ампірна капличка, яка слугувала родовою усипальнею Чарковських і була частиною палацово-паркового ансамблю. У 2015 році, стан її був до неможливості катастрофічний.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. 

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

Цю мініатюрну культову споруду звели близько 1870 року на кошти Тадеуша Чарковського-Голейовського. Вхід до каплиці прикрашено портиком з двома парами тосканських колон, під будівлею знаходиться крипта, вибита в скелі.

Вхід до храму чомусь перекривають важкі пута: можливо, це в них, у Висічці, така традиція — все їм здається аварійним та загрозливим для життя мандрівників? З усім тим, підійти до каплички при бажанні можна, як можна і глянути в шпарину у дверях, та навіть пролізти всередину: нутрощі повністю зруйновані, лише рештки гарного неоготичного вівтаря збереглися на стіні. 

Колись цей вівтар прикрашав олійний образ святого Цирила (Кирила) з дещо неканонічним підґрунтям: насправді образ був... портретом Цирила Чарковського, вбраного в білу мантію і з лілією в руці. 
Художник навіть вусики та бакенбарди пана лишив за модою ХІХ століття, хоч як це й не відповідало часам, коли жив святий. Автором роботи був анонімний французький художник.

На храмі вже давно звили своє гніздо лелеки — і незадоволено цокають, коли хтось нипає по завалах даху в храмі. Під ноги дивитися обов'язково: склепи Чарковських були в крипті усипальні, яка була частково видовбана в скелі. 

Церква 1763 року (дерев.) та дзвіниця 1763 (дерев.)
[Постанова Ради міністрів УРСР «Про впорядкування справи обліку та охорони пам'ятників архітектури на території Української РСР» № 970 від 24.08.1963 року].
Дерев'яна церква розташована на західній околиці села, на брівці балки. Вівтарем вона орієнтована на схід, головний вхід на обійстя – зі сходу. На мурованому бабинці стоїть дата – 1954 рік. Дзвіниця розташована на осі симетрії церкви на схід від останньої.

1930-е

1989

Споруда з дерева, пізніше до нефа прибудований кам'яний бабинець замість початкового дерев'яного. Неф і апсида квадратні в плані. Апсида менших розмірів, перекрита коробовим рубаним склепінням. Неф має зімкнутий зрубовий звід на світловому восьмерику, перехід стін в який здійснений за допомогою плоских вітрил. Опасання на фігурних кронштейнах на висоті 1,5 метрів. Пам'ятник є характерним твором подільської школи народної архітектури.

1989. Капличка.

Колись тут навколо царювала лоза. У Висічці були найбільші подільські виноградники. Виноград був солодкий, нехай і дозрівав на тиждень-другий пізніше, ніж у румунських та угорських конкурентів. 
У 1931 році був створений Союз садівників Теплого Поділля, в 1934 році він розширив свою географію, став найбільшим у Польщі та почав називатися Подільсько-Покутський союз садівників. Штаб-квартирою вибрали Заліщики, президентом союзу — господаря замку в Висічці Ціріла Чарковского-Голейовского. Займалися різним — доглядали за виноградниками Стрілецького союзу в Чорткові, проводили конференції. Навчали народ, доводячи, що навіть виноградник площею в пів моргу (близько 0,3 га) може бути не просто рентабельним, а й приносити господареві дохід не менше 1000 злотих в рік. Це якщо розумно вибрати місце: ідеально підходили берега Серету і Дністра. А вже подільські ґрунти всі хороші: пісковики та глина, те, що виноград любить... 

Джерела:

castles.com.ua

pslava.info