Палац Перені у Виноградові (до 1946 р. — Севлюш, Сивлюш, Нодьсилиш), вважається одним з найстаріших на Закарпатті споруд такого типу. Будівля досить велика, масивна, прямокутна, двоповерхова. Наріжні чотирикутні вежі мають радше архітектурно-декоративне призначення, ніж оборонне.
Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.
Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.
Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html
Численні реставрації та перебудови надали палацові барокового вигляду, так що тепер ніхто не може сказати, як він виглядав на початках. На фасадній стороні розміщений стильний портал, над ним, на високому фронтоні,— герб баронів Перені. Дах піднесений, бароковий, покритий ґонтом. Стіни палацу товсті, масивні, кімнати порівняно низькі, перекриття склепінчасті. Під будовою просторі склепінчасті підвальні приміщення. Палац розташований серед стародавнього парку, у якому багато красивих і рідкісних дерев. На підході до палацу стоять одноповерхові флігелі.
Своїй історії палац має завдячувати руйнації замку «Канків» в 1557 році, адже після штурму королівських військ він став непридатним для життя монарших осіб. Барон Перені вирішує побудувати палац в місті неподалік від руїн замку, врахувавши попередні прорахунки, аби в разі наступної небезпеки можна було перейти в безпечніше місце. Можна дискутувати багато про що, але Ференц Перені не жалів коштів на зведення нової красивої споруди в південно-західній частині міста.
Спочатку палац був одноповерховим, лише в XVII століття надбудували другий поверх, вежі на рогах набули красивого завершення, на центральному фасаді ризаліт та герб, фігурні водостоки. Перший поверх використовувався під господарчі потреби, на другому були житлові приміщення та велика зала. В останній розміщувалася фреска з зображенням Агасфера та цариці Естери. Перекриття бічних приміщень першого поверху циліндричне й хрестоподібне, кімнат другого поверху – плоске й у вигляді склепіння. Зовнішній вигляд палацу вінчає бароковий дах із заломами. Вікна фасадів лише декоровані лиштвою.
16 серпня 1848 року в палаці відбувся арешт його володаря барона Жиґмонда Перені. Про цей інцидент існує народний переказ, згідно з яким барон, востаннє покидаючи палац, дав наказ не зачиняти ворота до його повернення. Попри те, що Жиґмонд Перені більше ніколи не був у палаці, його наказ дотепер дотримується. Останніми володарями палацу до радянщини були Жігмонд та Елеонора Перені (у дівочості Стоун). Коли молоде подружжя приїхало в Нодьсилиш(м.Виноградів), їх дуже радісно зустріли жителі міста. Елеонора працювала на виноградниках і відновила виноробство в старих запущених цехах, відбудувала стару ферму, в якій нараховувалося більше ніж 750 корів. Но понад усе вона любила гуляти по величезному парку, де росли чудові дерева, які завозилися із різних куточків світу, та висаджувалися династією Перені, протягом сотень років.
фото від such
стопкадри з програми «Маєтки Закарпаття: палац Перені у Виноградові»
В приміщенні, внизу палацу, Елеонора знайшла бібліотеку, яка була прихована за аксесуарами, які використовувались для ведення винної справи замку. Книги все ще були зачинені у скляних шафах. Знайшла багато інформації, про листування між членами сім'ї та друзями. Кінцевою скарбницею були старі книги, деякі з тих древніх томів, мали обкладинки з овечої шкіри.На відміну від книг, які були наповнені ідеями та інформацією, особисті листи були багаті розповідями. Вони розповідали про повсякденне життя, яке вели кілька поколінь Перені, та їхні друзі, під час розквіту Австро-Угорщини. Елеонора була останньою із династії Перені, хто працював в цій бібліотеці.Пізніше, під час Радянської влади(1945-1991 років), багато книг та документів було розкрадено, та знищено.
Фото з підвалів, які надала Аліса Святина
ще декілька кадрів підвалів, інтер'єру та даху
з неясного реставраційного, є одне приміщення на першому поверсі правого крила з таким перекриттям
ще фото лівого аварійного флігелю,
архівне
Елеонора Перені
З початком Другої світової війни Зигмунда призвали служити в угорську армію,а вагітну Елеонору батьки попросили повернутися до США. Вона оселилася в Нью-Йорку, виховуючи сина — Пийтера. Елеонора Перені так ніколи більше і не повернулася в Нодьсилиш (Виноградів), але в думках вона не рідко згадувала ті чудові часи, які вона провела в казковому палаці, який все своє життя мріяла ще раз побачити, але боялася від Радянської влади. В 2001 році палац відвідав її єдиний син — Пийтер Перені.Він своїми очима побачив все те, про що йому стільки років розповідала мама.Зробивши багато фотографій та відео матеріалів, зразу повернувся в США, щоб скоріше порадувати, на той час вже стареньку, Елеонору Перені.
малюнок невідомого
Гравюра Г. Морелли
За часів Радянського Союзу палац Перені у Виноградові використовувалося для районного відділення освіти. У часи Незалежності була проведена реставрація. Станом на сьогодні палац Перені у Виноградові – один із найстаріших у своєму роді та, поза сумнівом, це одна з найпрекрасніших споруд цього типу в Закарпатті, тож сміливо можна вносити його у свій план подорожі Карпатами.
початок ХХ століття
Джерела:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Палац_Перені_(Виноградів)
https://karpatium.com.ua/pamyatky-arkhitektury/palats-pereni-u-vynohradovi
http://www.mukachevo.net/ua/news/view/3007272
https://www.youtube.com/watch?v=FglFyW5q-Y4&t=122s
https://www.pslava.info/VynogradivM_SadybaBaronaPereni_075,115996.html
http://www.mukachevo.net/ua/news/view/626857
https://t1p.de/djfjj
https://kiszo.news/2019/12/02/елеонора-перені-та-виноградів-цікава/
Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції і існування блогу та файлосховища.
ну як то так =))