Спадщина. Ужгород. Замок. Частина 1. Зовні та на подвір'ї. Експедиція 2020.

У́жгородський за́мок — фортифікаційна споруда в Ужгороді (Закарпатська область, Україна). Розташований поруч із центром міста, на вулиці Капітульній. Нині використовується як краєзнавчий музей. Перші згадки про замок відносяться до IX століття. За легендами, це була твердиня на одному з горбів над поселенням білих хорватів. На той час замок мав вигляд дерев'яної фортеці, що складалася з дитинця і частоколу. Вважається, тоді ця територія була заселена слов'янами — білими хорватами і тут було князівство, на чолі якого стояв князь Лаборець. Літописець «Геста гунгарорум» зазначає, що Ужгородський замок і вся прилегла територія належала Лаборцю. 

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. 

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

Оглянути стіни замку можливо фактично з двох сторін — південно-східної та південно-західної. На північно-західну можна глянути збоку, а от північно-східна для огляду не доступна від слова зовсім. Почнемо прогулянку від бастіона Терезія, но спочатку подивимся на фактично неможливе — північно-східну стіну та бастіон Фердинанда =)...

фото з kolyba.org.ua

план замку...

Коли на князівство напали мадяри, населення стало до боротьби. Про це також пише Руський Літопис Нестора 898 року: «Пришедше от востока (угри) и устремяшеся через горьі великьія, иже прозвашася горьі Угорьскьія, и почисленною й захопила Ужгород, спаливши замок. Князь Лаборець втікав до своєї далекої фортеці — Земплина, але його наздогнали і над річкою Свіржавою повісили. Відтоді народ ту річку назвав Лаборцем — на пам'ять про князя. Але в бою за Ужгород був убитий і вождь мадярів Алмош. Мадярські кочівники поховали його у валі Земплинського городища — фортеці, яку також здобули. Могилу й багато оздоблене золотом поховання Альмоша виявили чехословацькі археологи.

бастіон Франціска...

бастіон Йозефа...

головний в'їзд до замку...

В кінці Х — на початку XI століть, коли рівнинна частина Закарпаття підпала під владу комітату Унг, це вже була могутня оборонна споруда, про силу якої свідчить той факт, що в 1086 році під час набігу половецької орди під верховодством хана Кутеска, яка прорвалась через Карпатські перевали в Дунайську низовину, Ужгородський замок кочівники взяти не змогли. Історичні документи підтверджують, що кам'яні замки на Закарпатті почали дуже інтенсивно будуватися після татарської навали. І хоч татари відійшли, страх у мадярів залишився і король Бела IV наказав на стратегічно важливих пунктах зміцнити замки.

пройдемо на територію замку...

макет замку...

У 1312 році, після того, як італійські брати Другети допомогли королю Карлу Роберту з нової династії Анжу придушити повстання наджупана Петра Петені, Карл Роберт подарував братам Ужгородський замок та землі. Вони володіли ним 350 років. У період, коли замок перебував у володінні роду Другетів (1322–1691), в фортифікаційному мистецтві відбувалися великі зміни, викликані переважно появою нових видів зброї, і в першу чергу зброї вогнепальної. Це все вимагало докорінної реконструкції замку, яка була здійснена в кінці XVI століття з використанням найновітніших досягнень фортифікаційного мистецтва Європи. Вчений Микола Антал висловив припущення, що будівельним матеріалом для нового укріплення слугував камінь з горянського замку, а на його місці була закладена вілла господарів міста.

піднімемося на бастіон Йозефа...
360º панорама. Для перегляду в повноекранному режимі, з високою якістю, натискаємо на значок Toggle Fullscreen англійською мовою, перший в правому верхньому куті

погляд на бастіон Карла...

В Ужгородському замку за проєктом італійських і французьких спеціалістів-фортифікаторів, які були запрошені сюди Віденською військовою радою для здійснення реконструкцій і будівництва замків у зв'язку з турецькою експансією, було проведено повну реконструкцію з метою посилення його обороноздатності — було вимуровано міцніші стіни на певній відстані від палацу, на кожному розі споруджено ромбоподібний бастіон, висота якого досягає 10—15 м, висунутий за лінію квадрата стін, поглиблено і розширено з трьох сторін рови, викопано колодязі, докорінно перебудовано внутрішні приміщення.. На майданчиках бастіонів розміщувалися гармати, які тримали під обстрілом підступи до замку. Для посилення міцності бастіонів їхні роги викладені квадратними плитами з білого каменю. Про реконструкції свідчать дати, вибиті над головним фасадом центрального корпусу – 1598 та висічений на зовнішньому боці північної кріпосної стіни рік – 1653. Над головним фасадом центрального корпусу зберігся також герб Другетів – чотири дрозди.

бастіон Йозефа...

Замок був майже неприступним. Неприступність його особливо підкреслена з північного боку масивною гладдю високих стін, позбавлених навіть бійниць. Стіни побудовані з каменю. Північну частину замку захищав кільоподібний бастіон. У плані замок був неправильним чотирикутником — це зумовлено рельєфом Замкової гори. З трьох боків споруду оточував рів завглибшки 8—10 метрів, через який до в'їзної брами було перекинуто підйомний міст. До наших днів збереглись отвори для ланцюгів, за допомогою яких міст піднімався. Товщина зовнішньої кріпосної стіни досягала від 2,5—3 м до 10-метрової висоти, вона збереглася і дотепер. 

повернемось до входу та пійдемо оглядати подвір'я в іншу сторону...
таке собі сусідство — минулого та сьогоденього...

У 1646 році в Ужгородському замку за сприяння Анни Другет (Янни Якушич) та її брата, римо-католицького єпископа Юрія Якушича, 63 православні священики підписали Ужгородську унію, за якою було утворено греко-католицьку церкву на Закарпатті. У 1691 році помер останній член родини Другетів за чоловічою лінією, і новим наджупаном комітату Унг та власником Ужгородського замку став впливовий угорський магнат Міклош Берчені, дружиною якого була покійна на той час Христина Другет. У цей час Берчені було лише 22 роки і на руках він мав 3-х дітей. В 1695 році Міклош Берчені одружився із 40-річною, але надзвичайно вродливою і заможною донькою державного судді Іштвана Чакі Христиною. Місцем проживання подружжя обрало Ужгородський замок, який граф відремонтував до приїзду нареченої. Як посаг Христина Чакі привезла з собою прекрасні різьблені меблі, художні полотна олією, велику кількість гравюр, цінних гобеленів, на яких була зображена вся історія Угорщини. які стали окрасою замку. За 13 років володіння Ужгородським замком Міклошем Берчені та Крістіною Чакі в замку, регулярно проводились бали та приймали тут сановитих гостей.

фундамент зруйнованої замкової церкви...

сходи на бастіон Терезіа...

погляд з бастіону Терезія на бастіон Франциска...

погляд з бастіону Терезія на бастіон Фердинанда...

В часи націона́льно-ви́звольної війни (1703—1711) — війна угорців, словаків,та ін. народів Угорщини на чолі із трансильванським князем Ференцем II Ракоці проти панування Габсбургів замок приймав активну участь. З письмених джерел видомо що виглядало це так. Місто готувалося до облоги. Нагромадили збіжжя на півроку, сподіваючись, що доти надійде до них допомога. Позганяли з цілої околиці худобу, щоб мати досить м'яса, У замку сховалася і мадярська шляхта — до 300—400 осіб та єзуїти. 

Продовження тут =====>>>>>

Джерела:

https://uk.wikipedia.org/wiki/Ужгородський_замок

https://travelua.com.ua/ukraine/uzhgorodskij-zamok.html

https://www.zkmuseum.com/p/uzhgorod-castle-uzhhorod-castle.html

https://mult-kor.hu/az-ungvari-var-pincejeben-orztt-targyak-reven-tarul-fel-karpatalja-ezredeves-trtenelme-20171122

http://ungvar.eu/latnivalok/osszes

https://ungparty.net/ungvar/

https://gallery.hungaricana.hu/en/search/results/?list=eyJxdWVyeSI6ICJ1bmd2XHUwMGUxciB2XHUwMGUxciJ9&page=1

https://www.kolyba.org.ua/unikalne-zakarpattja/pamjatki-i-zapovidni-teritorii/941-uzhhorod-castle

https://vue.gov.ua/Ужгородський_замок

https://forum.index.hu/Article/viewArticle?a=125055998&t=9038753