Спадщина. Ужгород. Горянська ротонда. Експедиція 2020 року.

Ротондовою церквою, датування якої викликає суперечки, є Миколаївська церква в Горянах під Ужгородом. Маленька церква  воістину є однією з найбільш таємничих і найдавніших християнських святинь Закарпаття, найціннішим зразком храмової архітектури в Україні. Оточена таємницями, оспівана в легендах, сьогодні Горянська ротонда викликає чимало запитань щодо її походження та часу заснування. І хоча нині більшість дослідників датує храм кінцем Х — початком ХІ століття, до сих пір точно невідомо, коли, хто і з якою метою побудував цю унікальну святиню.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. 

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

Старовинну святиню відкрили для світу відносно недавно і майже випадково. У 1879 році в невеликому селі Горяни в напівзабутої церкви святої Анни проводили ремонтні роботи. Раптом один з майстрів помітив, як з-під старої штукатурки почали вимальовуватися кольорові фрески. В ті часи Закарпаття входило до складу Австро-Угорської монархії, тому, коли про знахідку стало відомо, сюди спішно прибули фахівці з Будапешта. Дослідники були шоковані, оглядаючи старовинні настінні розписи. Адже тільки попередній аналіз Горянських фресок показав, що вони були намальовані в XIV- XV століттях. Через деякий час була створена комісія з охорони пам'яток історії та культури і 27 грудня 1879 роки зроблено офіційну заяву про відкриття. Науковці почали ретельне вивчення ротонди, тут побували численні наукові експедиції.

Дивовижні фрески і сьогодні вражають відвідувачів високою майстерністю виконання та разом з тим простотою і життєвістю персонажів. Гармонійний колорит настінних розписів, граціозні сюжети і витончені силуети образів наповнені глибокою духовністю і навіюють приємне відчуття прекрасного. Сьогодні вчені дотримуються думки, що фрески в Горянах репрезентують епоху раннього Ренесансу і виконані в XIV столітті неперевершеними італійськими майстрами школи Джотто. Дослідники розпізнали технологію виконання — це складна методика, яка сьогодні вже не застосовується: мокра "свіжа" поверхня при розписі всмоктувала в себе 10-сантиметровий шар фарби. На стінах храму зображені сцени з Нового Завіту, які йдуть двома смугами, не руйнуючи при цьому враження цілісності інтер'єру. Головні сюжети: "Благовіщення", "Втеча в Єгипет", "Пристрасті", "Дари волхвів", "Різдво Христове", "Воскресіння". Цікаво, що в центрі цих сцен завжди виступає жінка — щаслива мати, мати-страдниця, молода наречена.

Легенди кажуть, що все почалося так. У 20-х роках XIV століття угорський король Карл-Роберт із династії Анжу за участь в боротьбі протии заколотників подарував величезну Ужгородську домінію італійського роду графів Другетів. Одна з гілок цієї династії навіть мала садибу в Горянах, при цьому до прізвища було додано слово "Горянські" (Druget de Geren). Володар Ужгорода граф Дьордь Другет був палким поціновувачем італійської живопису, і тому вирішив прикрасити ротонду високохудожніми фресками. Очевидно, майстри прийшли з Італії разом з графом, який повернувся в Ужгород з Неаполя в 1354 році. А може, роботу виконали мандрівні групи талановитих італійських художників, які працювали в цей час в землях сучасної Словаччини.

Ще на початку ХХ століття міністерство освіти і культури Угорщини виділило кошти на ремонт церкви і реставрацію фресок. Після проведення робіт вчені отримали можливість побачити матеріал, з якого зведені стіни ротонди. Подібність будови з замковими романськими стінами привела їх до висновку, що святиня відноситься до Х-ХІ століття. З тих пір і до цього дня в науковому світі тривають дискусії з приводу походження Горянського храму, його віку та призначення. Першими дослідниками були угорці. 

Однак у 1918 році регіон увійшов до складу Чехословацької республіки, в якій завдяки державній підтримці функціонувала потужна історична школа. Таким чином, дослідження ротонди набирають ще більших розмахів. У 1921 році виходить публікація дослідника М. Новаківського, який помітив візантійський вплив на архітектурний стиль храму. Про участь в створенні Горянської ротонди візантійських майстрів свідчить те, що вона побудована не з традиційного в ті часи для культових споруд дерева, а з цегли. 

На будівельний матеріал і кладку древнього храму також звернув увагу відомий дослідник церковної архітектури В. Січинський. Він вважав, що ротонда відноситься до Х століття і була споруджена слов'янськими зодчими під впливом візантійської архітектурної школи.  За матеріалом будови (квадратна цегла затовшки 4-5 см) він залучав її до кола східних, візантійських пам'яток. 

У 1923 році з'явилася монографія Ф. Заплеталя, який переконував, що храм спорудив князь Ф. Коріятович у 1393-1414 роках. Основним аргументом були зображення ротонд на мініатюрах рукопису першої половини XIV століття  "Сказанія о святих Борисі і Глібі". Як вважає дослідник, будівничі прийшли з новгородсько-псковських земель". Позиція Ф. Заплеталя була критикована В. Залозецьким. Науковець вважав, що пам'ятка належить до ранньороманського стилю й визнав за можливе датувати її XI—XII століттям.

Історик І. Крав, пов'язує церква святої Анни з Великої Моравії і відносить до архітектурних споруд ІХ століття. Дослідник європейської культури В. Залозецькій порівнював її стиль з круглими церквами на Балканах, де є чимало романських ротонд ХІ — ХІІ століть. XII століттям датувала споруду Н. Знаменська. Угорська дослідниця В. Герверс-Мольнар схиляється до думки, що горянська ротонда є східного походження, й могла бути збудована у ХІІ — першій половині XIII століття.

Відомий закарпатський історик П. Сова висловлює припущення, згідно з яким таємничу ротонду побудували в ХІІ столітті ченці ордена Святого Павла. Радянський вчений Г. Логвин, який відносить час побудови ротонди до ХІІІ століття, зазначив у своїй роботі, що ймовірно в її будівництві брали участь архітектори з Галичини. Хоча відомо, що з того боку Карпат схожих будівель немає. Дослідник припускає, що фігура невідомого персонажа у великокняжих бармах на фресці XIII ст., зображає князя Лева Даниловича (княжив у 1264-1301 роках). Іоаннісян О. наголошує на тому, що Горянська ротонда є угорською пам'яткою, а Могитич пропонує датувати споруду кінцем X століття.

Незважаючи на те, що на території України виявлено ще 22 храми-ротонди (другої половини Х — першої половини XIV століття), 4 з яких збереглися до сьогодні, кажуть що за архітектурними параметрами храм святої Анни не має аналогів в нашій державі. Горянська ротонда в плані шестикутна, але цей шестикутник настільки згладжений, що майже всі дослідники зображали план фундаменту круглим. В товщу стін (2-2,5 метра) врізані шість напівкруглих ніш, склепіння яких з'єднано між собою. На них будівельники поставили шестикутний тамбур, пробитий шістьма готичними вікнами. Тільки в кінці 60-х років ХХ століття угорські дослідники (В. Гервес-Молнар) знайшли близьких "родичів" Горянської церкви. Це дві ротонди в угорських селах Кісомбор і Корчо. Однакові геометричні форми, будівельний матеріал — все це призвело до думки об'єднати ці три храми в один архітектурний ряд і сміливо говорити про дату побудови — ХІ століття.

У своїй об'ємної роботі "Історія Закарпаття" о. Степан Пап висловив сміливу версію, згідно з якою: "... ротонди були першими кам'яними храмами східного обряду на території історичного Закарпаття. Ротонди служили тут гробницями, місцем поховання видатних осіб ". Дослідник вважав, що давним-давно в Горянах існував православний монастир, а в ротонді похований ні хто інший, як легендарний князь Лаборець, убитий угорцями в 896 році. До такого висновку автора привело відкриття схожою ротонди в руїнах Свято-Михайлівського монастиря в словацькому місті Міхаловце (30 км. На захід від Ужгорода). Тут була виявлена цікава знахідка — надгробна плита сина болгарського правителя з кирилівського написом: "Тут лежить князь Пресіан", знаком зірки позначено народження царевича — 996, хрестиком — смерть: в 1060 році.

Трошкі архівного...
Початок ХХ століття...

1967. Історія українського мистецтва.

1971. Поп І.І., Поп Д.І. В горах і долинах Закарпаття

1982. Логвин Г.Н. Україна і Молдавія.

1985. Пам'ятники містобудування і архітектури

2000. Сирохман М. Церкви України: Закарпаття.

Горянська ротонда унікальна тим, що побудована як шестигранник. Кажуть, що храмов такої рідкісної форми у світі одиниці. У зв'язку з цим існує цікаві перекази, ніби храм може очистити від злих духів і демонічних сил, а також надати людині можливість доторкнутися до вічності. Друга частина пам'ятки — прямокутний готичний неф, прибудований до ротонди в ХV столітті. У ХVІІІ столітті тут спорудили велику вежу, а в 1912 році над західним фасадом церкви була надбудована дерев'яна дзвіниця. У той же час були проведені перші реставраційні роботи: укріплений фундамент ротонди, почищені фрески, зашиті тріщини і т.д. Протягом тривалого часу храм належав католицькій громаді, і тільки після 1949 роки перейшов до православних. У 1959 році прямо в дзвіницю вдарила блискавка, після чого храм був закритий через аварійний стан. Пізніше церква стала філією Закарпатського краєзнавчого музею. І тільки в 1991 році ротонду передали Мукачівській греко-католицькій єпархії. З тих пір тут проводять регулярні богослужіння.

2009. Elke Wetzig (Elya)

2017. aero.uzhgoro.ua

2017. ua-reporter.com

Плани різних рівнів ротонди. Українські-храми ротонди Х — першої половини XIV століть. Юрій Диба. 

Джерела:

https://prokarpaty.info/stoit-uvidet/item/goryanskaya-rotonda-v-uzhgorode.html

https://www.pslava.info/Uzhgorod_GorjanyS_CerkSvMykoly,115207.html

https://ua.wikimedia.org/wiki/Файл:Горянська_ротонда.JPG

https://ua-reporter.com/news/golaya-goryanskaya-rotonda-svyatoy-anny-v-uzhgorode-foto

https://zakarpattya.net.ua/News/204869-TSohorichna-Molytva-za-Ukrainu-za-uchasti-Zakarpatskoho---narodnoho-khoru-vidbudetsia-bilia-Horianskoi-rotondy

https://www.facebook.com/pamytky/photos/pcb.250370345644174/250370025644206