Спадщина. Свалява (Бистрий). Михайлівська церква. Експедиція 2015. Інтер'єр 2023.

Головна атракція Сваляви знаходиться на її південно-східній околиці, в присілку Бистрий, який колись був окремим селом, а зараз адміністративно належить до міста. Від центру Сваляви сюди — максимум півгодини прогулянки в гору, тому — ще швидше. Добравшись до Швидкому і церкви, ви не тільки можемо побачити один з досконалих храмів Закарпаття, а й насолодитися красивими панорамами Сваляви і Карпатських гір.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. 

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

Михайлівська церква у Бистрому збудована у лемківському стилі: має високу вежу з бароковим завершенням, стрімке наростання форм від низького вівтаря до вежі, класичну ознаку лемківських закарпатських церков — відкриту галерея з різьбленими стовпчиками довкола бабинця. Вона має бездоганні пропорції, древні довершені форми, захоплюючу взаємодією масивних частин і невеликих елементів.

Храм будувався у два етапи. Більшість джерел визнають роком спорудження 1558. З того часу до наших днів дубові зруби бабинця і нави. Первісно церква стояла на пагорбі Берда вище теперішнього поселення і була присвячена св. Миколаю. На стінах бабинця збереглися дати "1722" і "17...2", які очевидно, вказують на роки ремонту храму.

У 1759 році церкву перенесли на теперішнє місце і частково перебудували. Шатрові перекриття нави і новозбудованого вівтарного зрубу отримали аркові склепіння. Сьогодні храм складається з трьох зрубів різної ширини. Піддашшя спирається на випусти нижніх вінців зрубів. Дахи нави і вівтаря на гребенях увінчані сигнатурками. Над бабинцем підноситься квадратна у плані 15-метрова каркасна вежа-дзвіниця, увінчана аркадною галерейкою та восьмигранною двоярусною бароковою банею. Стіни і дахи покрито гонтом.

Інтер'єр занадто модернізовано, але добре збережено іконостас другої половини XVIII ст.

Вишуканим ажурним різьбленням відрізняються царські врата із позолоченими та розфарбованими елементами.

З кінця 1940 років церква була закрита, а у 1972 році проведено її реставрацію під керівництвом відомого знавця українських дерев'яних храмів Івана Могитича. На початку 90-х років ХХ ст. храм повернули православній громаді.

У 2001 році розібрали одноярусну дерев'яну дзвіницю, яка вдало доповнювала церковний ансамбль, і зрізали розкішні липи, що оточували церкву. Від старої дзвіниці залишилася лише дерев'яна маківка.

панорами з сайту transcarpathiatour (автор не вказан, але схоже що це Юрій Крилівець)

 
Аліса Святина навесні 2023 року відвідала церкву та поділилася з нами свіжими кадрами зсередини, за що їй наша щира подяка...

цей хрест XIX століття вона знайшла в завалах

ну і церковні колокола...

 
Джерела:


andy-travel

transcarpathiatour.com.ua