Спадщина. Стара Сіль. Латинська церква св. Архангела Михаїла. Експедиція 2014 року.

З історії Старої Солі та старосільського храму.
Зараз Стара Сіль має статус селища міського типу. Проживає тут близько 1200 осіб. Небагато — це на більш як сотню чоловік менше, ніж було в 1880 році.

переросток — https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2014/23. StaraRopa/IMG_2315_2320_middle.jpg

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. 

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

 

переросток — https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2014/23. StaraRopa/IMG_2314_middle.jpg

переросток — https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2014/23. StaraRopa/IMG_2321_middle.jpg

Згідно з переказами, містечко Стару Сіль заснував польський король Казимір Великий, надав магдебурзьке право вже чинному русинському поселенню (Інші джерела не такі легковірні та стверджують, що перша згадка про Стару Сіль в документах датується аж 1502 роком).
Але легенди ж теж чимось підживлювались? Ну так от, в 1365 році все той самий Казимір вивів жупу в Старій Солі з державної власності та надав поселення місцевому монастирю василіян — з умовою, що частина доходів піде на побудову римо-католицької каплиці св. Анни. Ймовірно, та каплиця була відразу зведена з каменю. Цілком можливо, що стіни каплиці дожили до нашого часу як частина теперішнього храму. В 1469 році до цієї каплиці було прибудовано дерев'яну церкву. На будівництво її фундаментів пішов камінь з розібраної православної катедри в Перемишлі.

переросток — https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2014/23. StaraRopa/IMG_2322_middle.jpg

переросток — https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2014/23. StaraRopa/IMG_2323_2333_middle.jpg

Стара Сіль була важливим осередком важення солі з королівських соляних шахт. Шахти закрили аж в 1853 році — після того, як практично вичерпали всі місцеві запаси природної солі. В 1880 році проводилися геологічні дослідження з метою знайти нові родовища солі. Без успіху...

переросток — https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2014/23. StaraRopa/IMG_2334_middle.jpg

переросток — https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2014/23. StaraRopa/IMG_2337_middle.jpg

Де місто — там торгівля (і не лише сіллю), де торгівля — там... Перші юдеї, згідно з документами, з'явилися в Старій Солі в 1615 році. В XVIII столітті синів Ізраілю було вже стільки, що вони утворили в Старій Солі самостійну гміну (щось на кшталт сільради). Відомо, що в 1765 році тут проживало 229 юдеїв. Десь на початку XVIII століття з'явилася і синагога (не дожила до наших днів).

Латинська парафія відома в поселенні з XV століття. Відомі навіть імена тодішніх парохів: в 1494-1495 роках ним був священник Зигмунт, в 1497 році — його наступники Павло і Мартин, а в 1498-1511 роках — отець Ян Капустка.
Відомо, що при храмі в Старій Солі діяли братства убогих (згадане під 1502 рік), Святої Анни (засноване львівським архієпископом Яном Дмитром Соліковським в 1598 році), літературне (згадане в 1646 році), а також Святої Трійці (створене в 1735 році). Джерела під 1533 рік згадують також діяльність парафіяльної школи.

переросток — https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2014/23. StaraRopa/IMG_2350_middle.jpg

переросток — https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2014/23. StaraRopa/IMG_2351_middle.jpg

переросток — https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2014/23. StaraRopa/IMG_2352_middle.jpg

Церква св. Михайла в Старій Солі.
А Михайлівський храм таки вражає! Скульптури чотирьох апостолів верхом на контрфорсах тримають оборону навкруги вівтарної частини, лелека на зруйнованому фасаді (у квітні 2009 року лелек було відразу четверо), ікона над головним входом (за стилем дуже схоже на роботу відомої художниці з діаспори Галини Мазепи), надзвичайна дерев'яна дзвіниця, так схожа на традиційні для Карпат дзвіниці православних, дерев'яних же церков, але аж ніяк не мурованих середньовічних храмів... Супер!

переросток — https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2014/23. StaraRopa/IMG_2353_2360_middle.jpg

переросток — https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2014/23. StaraRopa/IMG_2361_middle.jpg

переросток — https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2014/23. StaraRopa/IMG_2362_middle.jpg

переросток — https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2014/23. StaraRopa/IMG_2363_middle.jpg

Повернімося до історії святині.
В 1613 році оту найдавнішу частину, муровану каплицю св. Анни, перебудовують на кошти Єжи Мніща (Mniszch). Було вимуровано нові склепіння і виконано розписи (? «декорації штукатурські»).
Том I «Львівської архідієцезії латинського обряду» повідомляє наступне: в 1613 році під час ремонту каплиці було знайдено напис латиною: «Анно, родителько Діви... зглянься на те, щоб нащадок Болеслава споруджує цю святиню і покірно просить тримати його під своєю опікою року божого 1365».  Це може підтверджувати версію, що каплицю св. Анни звів король Казимир Великий.

переросток — https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2014/23. StaraRopa/IMG_2364_2370_middle.jpg

переросток — https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2014/23. StaraRopa/IMG_2371_middle.jpg

У 1648 році храм спалили козаки Богдана Хмельницького. 1652 року Матеуш Пісаревич заповідає 100 флоринів на будівництво нової мурованої святині. Цих коштів було безумовно мало, допоміг збором грошей керівник самбірської економії Богуслав Лещинський. Храм закінчили будувати у 1660 році.

переросток — https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2014/23. StaraRopa/IMG_2374_2380_middle.jpg

Протокол візитації храму єпископом Криштофом Яном Шембеком у 1721 році згадує сім вівтарів в старосільському храмі. В документі також описана дерев'яна дзвіниця біля храму — ймовірно та, що існує й сьогодні. В 1720 році її було перекрито новим ґонтом.

переросток — https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2014/23. StaraRopa/IMG_2381_2386_middle.jpg

переросток — https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2014/23. StaraRopa/IMG_2387_middle.jpg

24 серпня 1743 року храм під титулом Архангела Михаїла і св. Станіслава освятив єпископ Вацлав Сераковський, присвячуючи його архангелу Михайлу і св. Станіславу. З такої оказії було інвентаризовано все церковне майно — цінний історичний документ.

переросток — https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2014/23. StaraRopa/IMG_2389_2394_middle.jpg

переросток — https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2014/23. StaraRopa/IMG_2395_middle.jpg

переросток — https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2014/23. StaraRopa/IMG_2396_middle.jpg

Весь листопад 1914 року Стара Сіль була суцільним полем бою. Після місячної битви від храму лишилися тільки руїни. Нижня частина стіни та вівтар звалилися до мавзолею (? думаю, так названо крипти), розчавивши тамошні поховання. В наві було пошкоджено великий шмат стіни гарматним пострілом. Після війни храм сяк-так підлатали. В храмі відбувалися служби, але до капітального ремонту все ніяк не доходило.

переросток — https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2014/23. StaraRopa/IMG_2398_middle.jpg

переросток — https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2014/23. StaraRopa/IMG_2399_2408_middle.jpg

Здивування віком храму було недаремне: вигляд споруди вказував на значно пізніші перебудови, і саме так і було: остання велика реконструкція храму відбулася на початку XX століття. Ініціював її довголітній парох (з 1905року) старосільського храму Адальберт (за іншими даними — Хенрик) Овоц. Без підтримки парафіяльного комітету нічого б не було, це теж треба зазначити.
Проект віднови виконав Броніслав Віктор, давно знайомий великою любов'ю до кам'яних завітушочьок — ось як в Оброшине, приміром. Чи там в Чемеринцях або в Вижнянах. Проект був готовий в 1923 році. Храм в Старій Солі за ним ставав (і таки став) ефектною спорудою в так званому «рідному стилі», популярному напрямку тодішньої краківської архітектурної школи. Натхнення ця школа шукала переважно серед барокових провінціальних римських церков. Віктор щедро розсипав храмом різьблені деталі, які пом'якшили образ старої споруди.

переросток — https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2014/23. StaraRopa/IMG_2411_middle.jpg

З 1922 по 1930 роки йшли ремонтні роботи. В 1923 році було написано закличну промову до земляків в Америці — з воланням про фінансову допомогу (Західна Україна теж добряче наемігрантилась на межі ХІХ і XX століть). Головне в тому ремонті для нас, людей XXI століття, це те, що менш як сто років тому до історичних пам'яток народ все ще ставився по-дикунськи, не так їх реставруючи, як модернізуючи та прикрашаючи. Сам Б. Віктор вважав свою працю «творчою реставрацією» — оксюморон за сучасними мірками. Ідеї такого підходу до реставрації пропагував Адольф Шишко-Богуш, в якого Броніслав Віктор навчався у Львівській політехніці. Схожі на старосільський проекти храмів можна віднайти в праці Шишко-Богуша «Проект костелу в Королівстві Польськім», опублікованій в 1910 році.
Можливо, саме тому в 1924 році роботи в храмі було зупинено — консерваторський (читай — реставраційний) уряд у Львові не дав коштів на Стару Сіль. 

ще декілька фотографій

Та старосільці так просто не здалися: заради коштів на ремонт вони продали частину полів, котрі належали до парафії.
В 1926 році вже було готове склепіння пресбітеріуму.

переросток — https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2014/23. StaraRopa/IMG_2336_middle.jpg

переросток — https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2014/23. StaraRopa/IMG_2347_2349_middle.jpg

За проектом архітектора Б. Віктора в 1926-1927 роках змінено вигляд головного фасаду (надбудовано щит над входом), збудовані новий притвор та кругла каплиця під куполом біля південного фасаду, встановлена нова сигнатурка. Тоді ж з'явився мозаїчний образ богоматері.
Скульптури чотирьох євангелістів, які встановили на контрфорси, було виготовлено в 1928 році. В 1929 році наву було скріплено залізобетоном, з'явився новий дах з прегарною високою сигнатуркою. Шкода, що вона не збереглася.
Станом на 1930 рік ремонт було закінчено. Його визнали таким успішним, що голову парафіяльного комітету Х.Кременецького в 1930 році навіть нагородили медаллю з Ватикану "Pro Ecclesia et Pontifice".

всередині храму

Як же старалися старосільці... але далі був — СРСР. Храм діяв досить довго, але в 1962 році його зачинили та влаштували склад міндобрив. А потім у вогні пожежі в 1970-х роках згинув дах споруди, завалившись всередину. Неначе цього було мало, почалася швидка руйнація стін, які набрали під час гасіння полум'я занадто багато води: пожежу намагалися приборкати за допомогою так званої «роп'яної води» (такої, з якої виварюють сіль). І хоча стіни храму виглядають як міцні, насправді є настільки поруйнованими сіллю та ерозією, що врятує храм лише термінова реставрація. Станом на квітень-2009 якісь консерваційні роботи велись лише на головному вході до святині.

Пожежа повністю знищила вівтарі та інші речі, які якось доживали у пресбітеріумі. Два інші вівтарі, що пережили вогонь, є в жахливому стані. Врятований вівтар Успіння Богоматері зараз встановлено у греко-католицькій катедрі Перемишля. Що за іронія долі: вівтар же з храму, чиї підмурки — з каменю православної перемишльської катедри... Врятовано також вівтар св. Анни, який в 1970-х роках відвезено до музею в Олеському замку.
В храмі було знайдено дерев'яну скульптуру (ймовірно, св. Ян Непомуцен) з XVIII століття.

Старі фотографії

Старосільський храм у 1965 році.

Фото до 1939 року.

Фото до 1926 року. Ніяких апостолів.

Один з вівтарів храму. 1992 року.

Проект Б.Віктора, 1923 рік.

план

На початку 1990-х років місцева католицька громада почала клопотати про повернення храму вірянам, а з 1992 року — відправляти служби у захристі, найменш знищеній частині храму.

В 1995 році львівський архієпископ Мар'ян Яворський урочисто освятив колишній парафіяльний будинок в якості каплиці св. Варвари.
Храм зведено з цегли, має він одну наву, у плані споруда прямокутна з напівкруглою апсидою, що підсилюється контрфорсами. До північного фасаду приєднана квадратова у плані каплиця (саме та, зведена Казимиром Великим), двоярусні фасади котрої оформлені пласкими склепінчастими нішами та консольним фризом. Каплиця має складне зімкнене перекриття з розпалубками. Площини підпружних арок декоровані кесонами та ліпними розетками. До речі, ключі від храму є в ксьондза зі Старого Самбору, а більше ні в кого. Тому, потрапити всередину — велике щастя. Нам це жодного разу не вдалось =(.

і на останок

переросток — https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2014/23. StaraRopa/IMG_2413_middle.jpg

погляд з небес

Джерела:

http://www.castles.com.ua/sil.html

http://www.genealogia.okiem.pl/foto2/displayimage.php?pid=24226

http://www.kresy.pl/