Спадщина. Шпиків. Замок. Експедиція 2015 року.

Ця стаття побудована на оповіданні Сергія Котелко, про його відвідуванні Шпикова 13 жовтня 2008 року та фотографіях Наталії Пудайло та Ігора Кірпічнікова від 13 жовтня 2008 – 28 травня 2017, ну і моїх, від 22 квітня 2015 року .

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. 

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

Шпиків. Тульчинський район Вінницької області, раніше — містечко Шпиків Ямпільського повіту Подільської губернії.

Палац розташованан трохи в сторону від траси, незважаючи на свій досить дивний тепер вид здався нам навіть дуже цікавим.
У жовтні 2008 року Шпиків справив своє 500-річчя. Пишуть в газетах, що з розмахом. Правда газета за 2008 рік, а датою заснування вказується 1507. Не зрозуміло ...
Місце, де знаходиться замок дуже мальовниче. Поруч тече річка Шпиківка, біля замку утворює ставок, все дуже красиво. Завдяки рельєфу місцевості, замок в Шпикові по фасаду — двохповерховий, а зсередини — з внутрішнього двору — одноповерховий.

Серед перших власників цієї місцевості, укладеної між Шпиковим, Рахнами і Червоним, Антоній Урбанський згадує Петра Одровожа і Петрілла. Потім вони перейшли до Стефана Хемлецкого знатному воїну. Потім Шпиків належав родині Кішка (Koszka). (Чи не родичі Романових? Їхні предки теж носили прізвище Кішка). У 1582 році Іван Кішка (Iwan Koszka), брацлавський суддя, продає Шпиків князю Янушу Острозькому (Janusz Ostrogski). Потім Шпиків разом з Іоганной-Барбарою Замойською (Joanna Barbara Zamoyska), дочкою Томаша Замойського (Tomasz Zamoyski), великого коронного канцлера, що вийшла заміж за Олександра Замойського (Aleksander Koniecpolski) (1620-1659), переходить у власність до Замойских (Zamoyski), а від них — до Конецпольських (Koniecpolski). Від них маєток можливо переходить в сім'ю Любомирських (Lubomirski). 

Незабаром Шпиків, на той час сильно обтяжений боргами, викуповує Мартін Леонард Свейковський (Marcin Leonard Świeykowski h. Trzaska) (1740-1793). Але ось у кого він його викупив — точно не ясно. Чи то Конецпольські заклали його Любомирським, і Мартін-Леонард викупив його у Станіслава Юзефа Конецпольського (Stanisław Józef Koniecpolski), то чи вже безпосередньо у Любомирських. Були чи не були серед власників Шпикова Любомирські — точно сказати не можу, але Мартін Леонард Свейковський свою кар'єру розпочав на посаді скромного секретаря за князя Станіслава Любомирського (Stanisław Lubomirski). Незабаром же він став одним з чотирьох офіційних опікунів дітей князя, і продовжив тим, що зайнявся скуповуванням і звільненням від боргів маєтків, що належали його роботодавцям. Шпиків і був одною з перших таких покупок. А через 25 років у Мартіна-Леонарда Свейковського було вже близько 30 таких маєтків, куплених не тільки у Любомирських та наведених в зразковий порядок. Все це супроводжувалося численними судовими процесами, але Свейковський їх в основному вигравав. Одним із способів досягнення подібних цілей служили зв'язки з потрібними людьми. А хто в Подільській губернії тоді був самим потрібною людиною? — Станіслав Щенсний Потоцький звичайно! (Szczęsny Stanisław Potocki h. Pilawa (Srebrna)).

Щенсни і Свейковський дотримувалися схожих політичних поглядів. Ці відносини призведуть до того, що вже правда після смерті Леонарда, приблизно в 1800-му році молодший син Леонарда, Ян Непомук Свейковський (Jan Nepomucen Świeykowski h. Trzaska) одружується з дочкою Щенсного, Октавією Станіславівною (Oktawia Potocka h. Pilawa (Srebrna) ). Мартін-Леонард, або як частіше про нього пишуть, Леонард Свейковський також зробив непогану офіційну кар'єру, дослужившись в 1790-му році до посади подільського воєводи, до речі останнього в історії; також він був маршалом коронного трибуналу. Займаючись постійно покупками і продажами маєтків, не забував і про благі справи — так в 1767 році він побудував у Шпикові уніатську церкву. За свої заслуги він був нагороджений орденами Св. Станіслава (тисячу сімсот вісімдесят один) і орденом Білого Орла (1784).

У Леонарда було три дружини; ім'я першої мені невідомо, від неї у Леонарда було дві дочки ;, другою була Ізабелла Дунін-Карвіцка (Izabela Dunin-Karwicka h. Łabędź), яка подарувала йому ще двох дочок і двох синів. Третьою дружиною була Юстина Орловська (Justyna Orłowska h. Lubicz)
21 січня 1793, в одному зі своїх маєтків на Волині, в Колодному, в їм побудованому класичному палаці, Леонард Свейковський помер. З ім'ям Леонарда Свейковського пов'язана деяка загадка — як дату набуття ним Шпикова вказується дата 1750 рік. Але справа в тому що ця ж дата вказана як дата його народження. Іншою датою його народження, вказується 1740-й. Але все одно не думаю що десятирічний шляхтич міг проварачівать подібні угоди. Де тут помилка мені невідомо, документів на цей рахунок я ніяких не бачив. За деякими непрямими ознаками схиляюся до того, що Леонард Свейковських народився раніше, ніж в 1750-м або 1740-му році.

Звичайно зараз про барокову архітектуру Шпиковського палацу можна тільки здогадуватися, і милуватися малюнком Наполеона орди. На фотографії — в'їзд у внутрішній двір був під центральною, п'ятої вежею, оформленої розходичеюся огорожею зі стовпчиками. .
Те, що ми бачимо — лише частина замку. Взагалі то він частіше згадується як палац, але мені чомусь в даному випадку ближче замок — суворий, темний, вежі по кутах. Збудував його імовірно воєвода Леонард Свейковський, незабаром після покупки Шпикова — датою будівництва вказують 1760 (Афтаназі) — і це одина з непрямих ознак відносно дат життя Леонарда Свейковського, про які я говорив вище. Взагалі ж будь-якої точної документальної бази по шпиківському палацу немає. Все засноване на припущеннях і переказах.
Побудований  цей палац був у формі чотирикутника, по кутах якого стояли вежі. З чотирьох веж тепер є тільки одна. Навершя вежі знищено, тепер просто трикутний дах ..

Так шпиківський палац виглядав в 1977. рустовка на фасаді головної вежі пізніше збили за непотрібністю.

2008 

2015

2008

2015

Єдина вежа що залишилася. В цьому році і вона почала активно розвалюватися ...
 

2015

2017

Під час Прутського походу 1711 в Шпикові зупинявся Петро Великий. Про це Олександр Сергійович Пушкін пише в «Історії Петра»: «9-го липня Петро з села Шпиків хотів було відпустити царицю до Польщі з її дамами, і Катерина вмовила його залишитися при ньому».

для перегляду панорами на всьому екрані натисніть на плашку з її назвою в лівому верхньому куті

Heritage. Shpykiv. Castle. Center of the yard.

Внутрішній двір. Головний винуватець торжества — тут як тут. Дідусь Ленін, дбайливо пофарбований.

2008

2015

Урбанський згадує будинок, мабуть окремий від основної будівлі палацу. в якому зберігалося безліч лицарських обладунків та військового спорядження, виробленого в т.ч. і в Тульчинських майстернях. Також він згадує про галереї портретів всередині замку, в тому числі і кисті Лампі, серед яких переважали портрети Потоцьких і Свейковських.

Подивишся навкруги на цю руїну і подумаєш — а адже Ленін-то завжди живій ...

Після смерті в 1793 році Леонарда Свейковського Шпиків став володінням його старшого сина Михайла (Michał Świeykowski h. Trzaska) (р. 1780). Щодо нього дані різняться. Одні джерела (Конарський і В. Колесник) одружують його на Генрике Броель-Платер (Henryką Broel-Plater), дочки Ю-В. Платера, інші (Пуласький) — спочатку на Олександрі Бржостовской, з якою він розлучився, а потім на Бенедикті Красицької. Я ж схиляюся до версії Мінаковского, згідно з якою першою дружиною Михайла була Бенедикта Красицька (Benedykta Krasicka) (р. 1790), від якої народився син Леон-Франтішек-Мартин; другий — графиня Олександра Бржостовская (Aleksandra hr. Brzostowska h. Strzemię). Із другою дружиною дітей не було. Але точно відомо, що маєток за Михайла було ще більш розширене. Після його смерті Шпиковом володів його єдиний син — Леон Свейковський (Leon Franciszek Marcin Świeykowski h. Trzaska) (р. ~ 1820-у.1878). У Росії його звали Львом Михайловичем. Він навчався в Кременці, де навіть отримав похвальний лист. Пізніше серед своїх друзів став відомий як великий знавець кулінарного мистецтва. Знайомі характеризували його як людину «благородного і щирого». Але ось чи щасливий він був в сімейному житті — одружений він був тричі, причому перший раз на двох сестрах Туркулл (Turkułł) — дочками Маврикія Туркулла, спочатку старшої — Отілії, потім молодшої — ім'я якої мені не відомо.

Однак ні від однієї він не мав дітей. Двох синів подарувала йому третя дружина — дочка полковника Юрія (?) Лахмана, командира (1827-1832) 3-го Українського (Новомиргородського) полку, Лаура Юріївна Лахман. Старшого сина звали Степаном Львовичем (Stefan August Świeykowski h. Trzaska), молодшого — Юрієм Львовичем (Jerzy Świeykowski h. Trzaska). За однією з версій, Лев Михайлович Свейковський продав Шпиків через «примхливий характер останньої дружини». Видно було щось в цій жінці таке, що змушувало Льва Михайловича робити дуже багато, щоб утримати її біля себе. Так, крім продажу родового Шпикова він вибудував для неї новий палац, в Касперівці Таращанського повіту Київської губернії. Однак очевидно це не допомогло, і незабаром Лаура Лахман стане маркграфинею де Ноале (de Noailles).
Так чи інакше, але приблизно в 1865 році Шпиків переходить у власність Миколи Петровича Балашова.

для перегляду панорами на всьому екрані натисніть на плашку з її назвою в лівому верхньому куті

Heritage. Shpykiv. Castle.

Це — залишки другої вежі. Справді, до чого вона потрібна? Навіщо взагалі потрібні красиві будівлі в цій країні? Правильно, для того, щоб їх розібрати на цеглу ..
 

Залишки вежі і фасаду, що виходив на ставок.

Біла будівля справа вгорі — колишня контора заводу,  будівля стоїть занедбана ...
Але взагалі в Шпикові красиво ..
 

Ця фотографія підписана в книзі Афтаназі як «Ліве крило, вид з озера, 1994 рік». Швидше за все мова йде про крило, яке пізніше було перебудовано — і потім закинуто — (білий будинок на фотографіях вище)
 

Старі підвали замку. Як ви думаєте що в них тепер? Правильно. Туалет і смітник.
 

У 1907 році спалахнула сильна пожежа в одной з палацових споруд, в результаті чого постраждав і сам палац. Революція додала йому спустошнь і переробок, в результаті чого значна частина його перестала існувати.

За будівлею — знову можна знайти залишки фундаменту існуючого тут чотирикутника ..

Саме мальовниче місце — ставок за замком.

Існує й інша версія — Шпиків переходив відразу до Станіславу Щенсному Потоцькому, і потім, як придане його дочки Октавії, перейшов до неї і її чоловікові, згадуваного Яна Непомук Свейковського (Jan Nepomucen Świeykowski h. Trzaska). За польськими джерелами, у подружжя Яна Непомука Свейковського (1783-1837) і Октавії Потоцької була тільки одна дочка, Елеонора (Eleonora Świeykowska h. Trzaska), що вийшла заміж за Едварда Ярошинського (Edward Jaroszyński) (1811-1853). Октавія до речі народилася в Тульчині, а померла (в 1842 році) в Печорі. Очевидно син Елеонори і Едварда Чеслав Ярошинський (Czesław Jaroszyński) (народився він теж в Печорі, в 1840-році), продав маєток Шпиків в 1865 році егермейстру Найвищого Двору Миколі Петровичу Балашеву. Яка версія правильна не знаю, може вони якось перегукуються, можу лише сказати, то перша версія — на основі в основному польських джерел, друга — українських.

Ось такий він, замок в Шпикові, нікому не потрібний, забутий і руйнующийся ...

P.S. Ще декілька фотографій 2015 року від Володимира Галайдюка з інтерьерів підвалу та вежи...

2020. Фото Віталія Солодовникова

Джерела/источники:
Путешествуя Историей с Сергеем Котелко

Наталія Пудайло та Ігор Кірпічніков

Володимир Галайдюк