Спадщина. Озаринці. Замок. Експедиція 2016 року.

Озаринці — село Могилів-Подільського району Вінницької області. Здавалося б воно ніколи не було в центрі історичних подій, але й стороннім спостерігачем життя рідного краю не було. Є тут і занедбані храми, і руїни синагоги, і козацький цвинтар, і навіть водяний млин XVII століття, але мова в цьому записі піде про замок. І так, осіння експедиція 2016 року. Озаринці.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. 

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

в'їжджаючи в село, на протилежному схилі бачимо останки фортеці і прямуємо в їх сторону

Основним заняттям селян було землеробство і базарна торгівля продуктами скотарства, ковальськими та гончарськими виробами, а також продажем курячих яєць, які вивозили з Озаринець навіть за кордон. Майже всі ремесла були зосереджені в руках місцевих євреїв. Село було розміщено на торговому шляху, який пролягав лівим берегом Дністра. Від Бара йшов уздовж річки Немійки в Лучинчик, Борщівець, Озаринець, далі до Могилева-Подільського і на південь України.

Цей торговий шлях був дуже неспокійний і небезпечним, адже зовсім поруч, на правому березі Дністра тягнувся не тільки торговий, але і грабіжницький Військовий Волоський шлях. Саме з нього робили спустошливі набіги турецькі війська на Подільські землі. Круті, зарослі лісом, місцями обривисті обвислі до води кам'яними схилами берега Немійкі, були надійним захистом місцевих жителів від грабіжників.

Саме тут, на крутому правому березі річки Немійкі, в 1657 році була побудована Озаринецька фортеця. У 1690 році під час спустошливого набігу турецьких військ, Озаринецька фортеця була зруйнована і лише після вигнання їх з Поділля, в 1699 році — відбудована знову.
За свідченням Антоновича, фортеця була збудована козаками під керівництвом Могилівського полковника Остапа Гоголя, предка відомого письменника Н. В. Гоголя. За другим свідченням — під керівництвом Івана Богуна. План Озаринецької фортеці був прямокутним.

У центральній частині південної стіни, де був в'їзд у фортецю, ще донині стоять стіни двоповерхового будинку нижнього ярусу надбрамної вежі. У північно-західній частині фортеці, вже майже не видно, є фундамент восьмигранної вежі, яка всередині була кругла. З північного сходу перебувала вежа, від якої залишилися склепіння і льохи. Вся площа фортеці була обнесена кам'яними стінами, зі східної та північної сторін уздовж стін були кам'яні будинки. За східним будинком знаходилися льохи. Східну зовнішню стіну підпирали контрфорси. У західній стіні були ще амбразури.

На північ від фортеці був ще один двір, такий же за площею, але стіни були нижче і вужче. На місці Озаринецької фортеці є підземні ходи, в яких знаходили стародавню зброю, монети часів римського імператора Трояна. 

Старожили розповідають, що підземні ходи вели від фортеці вниз під річку і вгору до сучасної базарної площі. На жаль, час та люди не помилували будівлі та саму фортецю.

Фото від tim-taller15

та kolokray

панорама

декілька старих фото

Інформація з Пам'ятників містобудування та архітектури УРСР:
ЗАМОК, 1657 року. Служив захистом від частих вторгнень на Поділля татар по так званому Волоському шляху, що йшов уздовж правого бессарабського берега Дністра. Фортеця в 1690 році була зруйнована турками, а по вигнанні їх з Поділля (1699 р.) знову відновлена. Згодом зруйнувалася від часу. Замок в плані являє собою майже квадрат зі стороною 55 м (площа близько 0,3 га). Був огороджений стінами. Уздовж північної та східної тяглися кам'яні споруди. Східна зовні була укріплена контрфорсами. У північно-західному куті фортеці височіла восьмигранна вежа. Вхід в замок перебував у центрі південної стіни.
З півночі примикав квадратний в плані двір, також обнесений кам'яним муром, але більше тонкішою та низькою. Один з власників замку перебудував залишки його в хлібні комори. До теперішнього часу частково збереглися ділянки східної стіни та каземат.

Декілька фото Жолтовського. 1930...

Погляд на останок

Джерела:

kolokray.com

tim-taller15.livejournal.com

pslava.info

panoramio.com

zamky.com.ua

[Памятники градостроительства и архитектуры УССР. – К.: Будівельник, 1985 г., т. 2, с. 21-22)