Спадщина. Оброшине. Палац архієпископів. Експедиція 2017 року.

Ця стаття, з вже далекого 2017 року і деяки посилання в джерелах не є живими. Та й по живим посиланням не все в наявності в оригіналах. Для наповнення використались фотографії користувачив форуму explorer.lviv.ua та сайту «Фотографії старого Львова». Якщо хто з авторів побачить своє не підписане фото — пишить в приватні або в каменти і ми з задоволенням підпишимо їх у статті...

 
Пала́ц архієпи́скопів — ансамбль будівель, датований початком XVIII століття. Розташований у селі Оброшино, Пустомитівського району, Львівської області. Видатний зразок галицької заміської садиби, в архітектурі якої переплелися стилі бароко, рококо і сецесії (австрійського модерну).
Ансамбль у стилі бароко первісно складався з:
- палацу
- п'ятикутного парадного двору
- барокових за планом службових приміщень біля воріт
- окремого будинку кухні
- саду бароко

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. 

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

 
Колись поселення було королівщиною. У 1456 році король Казимир Ягеллончик віддав цей фільварк під заставу каштеляну Петру Шамотульському (Piotr Szamotulski) — за борг, який "висів" на монархові після пруської кампанії. Через 10 років оброшине викупив у Шамотульського львівський архієпископ Грегож з Санока (1404-1477), відомий також як поет та письменник. Саме Грегож і вирішив долю поселення: з 1466 по 1939 роки львівські архієпископи володітимуть селом. Хоча розквіту свого Оброшине досягло лише на початку XVIII століття, коли курію очолив Ян Скарбек (помер у 1733 р.), який прославився будівництвом нових та реставрацією старих галицьких костелів. Так як їздити аж в Дунаїв Скарбеку чомусь не хотілося, новою літньою резиденцією було обране Оброшине.

 
Парковий фасад. Не видно і сліда від реставрації. Балкончик, сходи, декоративні вази, фігури добудовано в 1920 році архітектором Броніславом Віктором.

 
Отже, архієписькопсько-аграрний палац, збудований ще у 1730 році за проектом Юзефа ІІ Фонтана. Спочатку архітектуринй комплекс був витриманий у стилі бароко. Ян Скарбек встиг побачити сам палац, але впорядкували та вмеблювали приміщення вже після його смерті, за архієпископа Миколая Ігнація Вижицького (Mikolaj Ignacy Wyzycky, помер в 1757 р.). В той самий час виникла і палацова каплиця. А оздоблювальні роботи все тривали і тривали — навіть за наступного душпастиря, Вацлава Сєраковського (помер в 1780 році). За Сєраковського з'явилися також чудові оранжереї з екзотичними рослинами, які і визначили "кар'єру" палацу в радянський і пост-радянський час.

 
У 1922-25 роках архітектор Б. Віктор перебудував парадний фасад в стилі модерн, при цьому парковий фасад зберіг барокове оформлення. Службові будівлі, що примикають до парадних воріт, прикрашені скульптурами у стилі рококо. До палацу примикає дендропарк (60 видів дерев і чагарників) з невеликим звіринцем. 

 
Найважче зрозуміти, чому прекрасний палац зовсім поруч зі Львовом наприкінці ХІХ століття прийшов в цілковите запустіння. Відомо проте, що на той час в залах все ще стояли меблі часів побудови комплексу. Особливо сильно постраждала будівля в часи Першої світової війни, російські війська, пройшовши тут в 1915 році, забрали все, що порахували цінним.  Вмурований в стіну архів понести було не можна, тому його спалили. Пізніше палац займали німці, які використовували каплицю як їдальню. Після них палац перейшов до австрійців, що влаштували тут табір для турецьких військових біженців. Останніми тут були наддніпрянської козаки, які винесли з палацу те, що залишилося після попередників. Будівля стояла без вікон, дверей, із зруйнованими камінами і виламаними паркетинами. 

 
А ось так виглядає кімната першого поверху (видно пітьоки води на стелі, а що на другому поверсі та піддашші...) Якщо виділяють кошти першим ділом перекривається дах щоб зупинити руйнування, а не обгороджують парканом і фарбують фасад + можливе випаровування решти коштів.

 
За дивним збігом обставин, дах залишилася неушкодженим. В 1920 році провели реконструкцію, добавили балкон, сходи, статуї з паркової сторони палацу (архітектор Броніслав Віктор і реставратор Юзеф Пётровскій). Сперше споруда складалась з центральної частини і двох каретних приміщень які з часом перебудували в праве і ліве крило будівлі. Тут, з періодичністю, були розміщені: школа механізаторів, тюрма НКВД, зараз бібліотека інституту.

 
Піднімимось на піддашья

 
Службові приміщення що прилягають до парадних воріт, прикрашені скульптурами в стилі рококо. Належать до найкращих зразків подібної скульптури на теренах України. Приміщення одноповерхові, цегляні, тиньковані, побудовані водночас з палацом. Фасади реконструйовані у 1920-ті роках в спрощених формах класицизму. Дах лише одного приміщення зберіг скульптуру Атланта з земною кулею на плечах. Огорожа кам'яна, цікава за силуетом, в стилі рококо.
Усі статуї розвернуті в центр дворика. В правій вежі видно отвір від годинника засновника Першої національної фабрики баштових годинників Міхала Менсовіча. Зараз там знаходиться капличка.

 
підвал

 
Зараз на території садиби розташований Науково-дослідний інститут сільського господарства.
Відповідно до Державного реєстру національної культурної спадщини України до пам'яток архітектури в Оброшині відносяться: садиба львівських архієпископів (1730 р., № 477-0), палац (№ 477-1), господарські флігелі (№ 477-2), мурована огорожа з парадною та господарчою брамами (№ 477-3), а також парк (XVIII століття, № 477-4).
Інстітутське начальство всіляко перешкоджало до потрапляння всередину палацу (не дивлячись на моє журнальне посвідчення (правда з пару тижневим простроченням дати =)), наполягая на те що там все не доглянуто, обдерте і взагалі в жахливому стані, кажучи ... ми ось через півроку почнемо ремонт, тоді Вас обов'язково запросимо зателефонувавши в журнал. Але ми не звикли відступати і таки протиснулись всередину, що не побачили самі — додали з мережі інтернету. Ми чесно витримали більше півроку (матеріал був готовий ще на початку осені), але ... нам ніхто так і не передзвонив і ось готова стаття побачила світ.

 
ще раз статуї, з коптера

 
Палац.
Розпланування вісьове, симетричне, притаманне ансамблям у стилі бароко.
Палац за проектом архітектора Юзефа Фонтани, найближчий аналог — палац Бєліньських у місті Варшаві того ж архітектора. Головна будівля — видовжений блок з бічними павільйонами по кутах (чотири павільйони). Палац на 2 поверхи, побудований у 1730-х роках з цегли, тинькований. Оздоблювальні роботи тривали у 1760-х роках. Розпланування коридорне, зали паркового фасаду — анфіладою. Приміщення прямокутні, наближені до квадратів, окрім восьмикутного вестибюля. Зала праворуч від вестибюля розпланована як палацова каплиця вікнами на парадний двір. Дах з переломом, прикрашений люкарнами.

 
декілька старих фото

 
Джерела:

castles.com.ua

explorer.lviv.ua

photo-lviv.in.ua

wikipedia.org

audiovis.nac.gov.pl

zommersteinhof.dreamwidth.org