Ця дерев'яна церква, яка знаходиться у селі Нижня Апша, Тячивського району, Закарпатської області, пам'ятка архітектури національного значення (№ 202). На відміну від дерев'яних храмів хустської групи (Крайнікове, Данилове, Сокирниця, Олександрівка), а також своїх найближчих «сусідів» з Середнього Водяного і Колодного, церква в Нижній Апші вкрай рідко згадується у путівниках Закарпаттям, інформацію про неї можна зустріти переважно в спеціалізованій літературі. 




Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. 


Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.


Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html




Перше наше відвідування Нижної Апши відбулось ще у 2016 році, під сильну зливу.




















Чому так?!! Адже вона нічим не поступається згаданим пам'яткам. А її легкий, тонкий силует на вершині стрімкого пагорба, що височіє над селом, неможливо сплутати з будь-яким іншим. Мабуть, пам'ятці просто не вистачає піару — спробуємо виправити цю прикру несправедливість. Отже, дерев'яна церква Св. Миколи Чудотворця, споруджена 1604 року (за іншими даними – 1561) з наступними перебудовами у XVIII сторіччі.
























У 1751 році згадується лише одна церква (з гарною вежею, гарними образами прикрашена, з двома дзвонами). Нижня церква належить до дуже вузького кола кількох найдавніших дерев'яних пам'яток Закарпаття. Церква чудово вирішена в пропорціях – храм гордо увінчує вершину пагорба, догори злітає висока вежа зі шпилем – найдосконаліша за гармонією і рівновагою частин. Вишуканий стрункий силует церкви і одноярусна каркасна дерев'яна мінідзвіниця під восьмисхилим шатром сприймаються з будь-якого боку як довершений архітектурний ансамбль.


в 2016 ми не змогли попасти всередину, а от у 2020 — нам свезло, ми отримали телефон священника та змогли відвідати святиню взсередини...


























Споруда менша за готичні церкви сусідньої Хустщини, але так само складається з двох дубових ідеально обтесаних зрубів. Тригранний вівтарний зруб з маленьким арковим віконцем є найдавнішою частиною. Такі ж архаїчні віконця прорізають бічні стіни. Усі частини церкви вкрито спільним двосхилим дахом з виносом над входом і стрімким поворотом площини над вівтарем. Центральну і східну частини перекрито арковими склепіннями, над бабинцем – плоске перекриття. 




























Церква довго стояла закритою і була перетворена на музей народного побуту. Реставрацію проведено у 1969 році. У 1994 році церкву повернуто греко- католицькій громаді.


















А це з видання "Пам'ятники містобудування і архітектури Української РСР": 
За дослідженнями реставраторів дата заснування – 1604 рік. Від первісної церкви збереглися зруби стін і перекриття над бабинцем. Сучасного вигляду набула в першій половині XVIII століття. Дерев'яна, двозрубна, трехчастная, з вежею. Зведена з дубових брусів, покрита дубовим лемешем. До пятістенний зрубу нефа і бабинця примикає маленький прямокутний з тригранної східною частиною зруб. Всі обсяги покриті загальною крутим дахом з усіченим фронтоном з заходу і гранованими скатами над східною частиною. 



































360º панорама. Для перегляду в повноекранному режимі, з високою якістю, натискаємо на назву панорами англійською мовою в лівому верхньому куті та переходимо на сайт 360cities




Над бабинцем піднімається каркасна квадратна в плані вежа з подсебітьем і кругової аркадою голосників під чотиригранної шатровим дахом, що переходить в восьмигранний шпиль. По чотирьох кутах намету підносяться маленькі башточки зі шпилями. Оточена піддассям на випусках вінців зрубів. Центральний і східний обсяги перекриті коробовим склепіннями, над бабинцем — плоске перекриття. У пам'ятнику зберігся живопис 1825 року М. Маньковіча і різьблення П. Томашка.
На захід від пам'ятника знаходиться дерев'яна, одноярусна, квадратна в плані, каркасна дзвіниця з шатровим дахом, покритої лемешем. Нижня частина дзвіниці зашита вертикально дошками. У 1969 році пам'ятки реставровані.


Ну і як завжди — трошки історічного від derev.org.ua, etoretro, pslava.info та castles.com.ua...
1930-ті. 




1970.  Гоберман Д. Н. Пам'ятники дерев'яного зодчества Закарпаття.






1985. ПГА.


1994.  Сирохман М. Церкви України: Закарпаття.




2005


2008. Олена Крушинська.










Джерела:

https://uk.wikipedia.org/wiki/Дерев%27яна_церква_св._Миколи_(Нижня_Апша)

http://derev.org.ua/zakarp/nyzhnia_apsha.htm

М.Сирохман. П'ятдесят п'ять дерев'яних храмів Закарпаття. К.: Грані-Т, 2008

https://www.etoretro.ru/pic195271.htm

https://www.pslava.info/NyzhnjaApshaS_CerkSvMykoly,118344.html

https://castles.com.ua/apsa.html


 


Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проєкту. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка. 

 


Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції і існування блогу та файлосховища. 


Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проєкту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина". 



Підписуйтесь на сторінки проєкту на: 

Patreon 
Twitter 
Telegram 
Instagram 

Технічні партнери проєкту:


найпрофесійніший сервіс з ремонту квадрокоптерів в Україні
 


 та

 


 


хмарне сховище для синхронізації файлів між комп'ютерами, мобільними пристроями та веб-аккаунтом, яке надає користувачам 1 ТБ для зберігання фото, музики, відео, різних файлів і документів.




ну як то так =))