Через те, що копірайтера на проекті немає, написання текстів найбільше зводиться до збірки в один масив різноманітних розповідей та оповідань з інтернет-джерел. Цей текст також взято з декількох джерел, вчасності з розповіді письменниці Галини Вдовиченко, про її відвідування описуваної пам'ятки...
Нижанковичі, околиця села, яка звалася колись Заболотці, тепер — вулиця Шевченка. На території колишньої панської садиби розташовано Нижанковицькій професійний ліцей, де вчать хлопців деревообробної і механізаторським справам, а дівчат — перукарській. Посеред колишнього панського саду — занедбаний будинок неймовірної краси. Велика вілла, або маленький палац, про який практично нічого не відомо. Більшість його знає як «Віллу Анни Гром/Грімм», різні джерела вказують власником Włodzimierz Kozłowski, який до своєї смерті у 1917 році володів палациком та цією місцевістю, що звалась Заболоття (Zabłotce). Як каже пані Оксана Лобко: ...Колись сталась прикра помилка з назвами, власниками тощо. І до цього часу не написано наукових статей. Але місцеві небайдужі багато роблять для повернення цієї пам'яті...
От же — поїхали, подивимось на цю пам'ятку, файний палацик — віллу в сьогоденних Нижанковичах...




Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. 


Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.


Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html




 








Автору путівника «315 польських замків і резиденцій в Україні» (видавництво «Грані — Т») Дмитру Антонюку не вдалося дізнатися, кому належав маєток і хто був його будівельником. Він тільки позначив, що башточку прикрашає збережений герб власників Естжембец, що означає в перекладі з польської «яструб». Зображення яструба на тому гербі видно досі і на вежі, і на фронтоні над еркером.









Палац, виглядає як побудований на межі позаминулого і минулого століть. Хоча в Інтернеті можна зустріти і згадка про середину XIX в.  Але більше нічого не вдалося знайти ні в українських путівниках, ні в польських інтернет-джерелах. Загадковий особняк! Хто були його власники? Конецпольські? Навряд чи, їх рід зійшов набагато раніше ніж був він побудований. Хіба їх нащадки. Та й герб збиває з пантелику. Суцільна загадка з тим палацом.











Автор довідника пише, що номінально в садибі розташована бібліотека навчального закладу, проте діє вона чи ні, невідомо. (Я на жаль робочої її не застав і відповідно всередину не потрапив, та й, на мій погляд, не дуже схоже на сьогодні що будівлю використовують). Основу бібліотеки становить навчальна і довідкова література, якою користуються учні ліцею.








Данила Романівна Маргаль працює в цій бібліотеці вже багато років, вона розповіла, що чула від старожилів. Цей палац, кажуть, належав магнатам Любомирським. Граф Потоцький часто приїжджав сюди на полювання і мав тут коханку, яка і володіла маєтком. Вона називалася Анна Гром, а може, Грімм, підтверджень все одно не знайти. Коли почалася Перша світова війна, вона поїхала до Відня. А подружжя, яке теж тут жило і вело господарство, померло. Їх поховали в сімейному склепі. Історія розпорядилася по-своєму: розділили маєток навпіл, розділивши його колючим дротом: палац залишився на українській стороні, а склеп з каплицею — на польській. Його видно з території ліцею в заростях кущів, на території сусідньої держави ...








Розкішна ліпнина всередині вілли свідчить про те, що інтер'єри тут були надзвичайно вишуканими (через те, що нам не вдалося потрапити в середину, підтвердити або спростувати можливості немає, один з місцевих учителів стверджував що в середині нічого цікавого немає). У підвалах під бібліотекою, за легендою, прихований вхід в підземний хід, що веде до замку Гербуртів (а насправді там зараз овочевий склад, знову ж, зі слів місцевого населення). Але ніяких свідчень в довідниках і енциклопедіях відшукати не вдалося.








Палац Козловського ("Віллу Анни Гром/Грімм") оточували колись рідкісні дерева, чагарники і квіти, привезені здалеку. Бібліотекар ще пам'ятає дивовижні плакучі ясени, яких вже немає. Зате збереглося кілька високих сибірських сосен з особливим графічним малюнком подовжених голок ...
Ось така краса за 15 кілометрів від Добромиля — маловідома і що повільно вмирає ...

 


Експедиція 2019 року.

 


палац знаходиться тут

 


Джерела:

grani-t.com.ua

andy-travel.com.ua

Галина Вдовиченко

Дивимось коментарі до статті з відвідування об'єкта у 2019 році, про власників...

 

 

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проєкту. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка. 
 
 


Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції і існування блогу та файлосховища. 

 
Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проєкту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина". 

 

 
Підписуйтесь на сторінки проєкту на: 
 
Patreon 
Twitter 
Telegram 
Instagram 
 
Технічні партнери проєкту:


найпрофесійніший сервіс з ремонту квадрокоптерів в Україні
 

 
 та
 
 


 

 
хмарне сховище для синхронізації файлів між комп'ютерами, мобільними пристроями та веб-аккаунтом, яке надає користувачам 1 ТБ для зберігання фото, музики, відео, різних файлів і документів.

 

 


ну як то так =))


P. S. A cup of hot, strong coffee won"t hurt with our project! Come on! It"s only a dollar! 


P R E S S ===>>> and support us!