Спадщина. Надвірна. Руїни замку. Експедиція 2020 року.

Під час будівництва поблизу парку церкви св. Володимира, екскаватор відкрив невідоме склепіння. Залишки оборонної стіни були виявлені під час копання трубопроводу до храму. Науковці з Івано-Франківська, археологи Богдан  Томанчук і Мария Буянко, та архітектор-реставратор Василь Романець оглянувши руїни вежі та залишки стін зробили припущення, що їх кладка є старішою за мури Пнівської твердині. Можливо, що це залишки замку, який міг би бути першим осідком Куропатвів на одержаних землях. 

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. 

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

Збудований по суті на рівному місті та не маючи міцних оборонних споруд він міг ставати легкою здобиччю нападників, особливо татар. Під час одного с таких нападів у 1589 році Микола Куропатв втратив ряд документів на свої маєтки, серед яких містечко Надвірна, села Пнів і Битків. Мабуть, це і змусило феодалів Куропатвів звести більш потужну твердиню — Пнівський замок. А старе укріплення залишилось місту. 

Вочевидь що тут знаходилась митниця, яка діяла у Надвірній ще 1768 році. Але це наше припущення, зазначає Михайло Максимів, у своїй книзі «Пнівська твердиня». І це припущення потребує підтвердження. Інтрига в тому, що про Надвірнянський замок, до цього часу не виявлено певних архівних документів. Відомий дослідник Гуцульщини, львівський історик Петро Середжук, у Варшавському архіві виявив документ, за 1692 рік, в якому згадується Надвірнянський міський замок. Проте не згадується він в історичній літературі, в той час, як про замки, які проіснували кілька десятиліть, наприклад як у селі Волосів, і зникли ще у XXVII столітті, все ж деякі відомості збереглись. 

Отож, Надвірнянський замок, можливо зведений шляхтичем Миколою Куропатвою, датовано першою половиною XVI століття. На даний час він повністю зруйнований, за винятком вежі, фрагменти якої збереглися в північно-східній частині території колишнього замку, за винятком залишків стін і пізніших добудов.  Львівський науковець, доктор історичних наук Петро Середжук вважає що Надвірнянський замок був побудований у 1596 році. Згідно з іншою версією магнати Куропатви звели його в 1570-х роках. На думку краєзнавця, дослідника оборонних споруд Карпат Рожка, фортифікації в межах сучасної Надвірної могли існувати ще у XIII-XIV столітті, прикриваючи вихід до Яблунівського перевалу. Надвірнянський замок наглухо закривав  галицьку дорогу на Закарпаття і захищав місто з напільного боку Покуття. Він став початком розбудови Надвірної та був безпосередньо з нею сполучений. 

На перших порах оборонна споруда служила осідком проживання власників міста Краснодвір, а пізніше адміністрації. До замку вели оборонні ворота, що містилися в однієї з веж, і потрапити в середину можна було тільки через в'їзну вежу по піднімному мосту перекинутому через глибокий рів. Посередині оборонної споруди, на широкому подвір'ї стояв дім власника міста, будинки, різноманітні комори, шпихлери, стайні та арсенал. Під спорудами містилися просторі підземелля пивниць. У часи татарського нашестя в замку переховувалися не тільки міщани, але й жителі навколишніх сіл, адміністрація і близьких і віддалених населених пунктів. 

Відомий польський дослідник Яблуновський вказував, що в замку разом з власником прожувало близько 50-65 осіб, яких ніколи не обкладали ніякими податками. 11 серпня 1589 року татарськи орди несподівано напали на Прикарпаття. Зруйнували міста і села, що стояли на їхньому шляху. А тисячі галичан забрали в ясир. Ймовірно тоді Надвірнянська твердиня зазнала значних ушкоджень. З історичних джерел відомо, що двір Куропатвів був  вщент зруйнований, а всі документи згоріли. Проте власники Надвірної дуже швидко його відновили. 

Перша письмова згадка про замок у Надвірній датується 20 лютого 1648 року. Того дня в його приміщені між власником Надвірної Ієронімом Куропатвою та знатними Іоаном і Людовиком Видзгами укладено угоду про позику на 3000000 флоринів. У Надвірнянському замку концентрувались величезні богатства Куропатвів, турецькі килими, вироби із золота, срібло, драгоціні камення, зброя та книги. Всі ці багатства часто ставали предметом зацікавлення розбійників та карпатських опришків. В 1670 році в нападі на замок з метою пограбування брали селяни з навколишніх сіл. Черговий наскок на оборонний двір стався в 1712 році, коли його пограбували опришки. 

В архівних документах Надвірнянська оборонна споруда згадується в XVII-XVIII століттях. 30 грудня 1778 року євреї-купці Йось Литвин, Воло Іцкович, Йось Лейбович та Ело Шмийлович уклали в замку контракт на перевезення солі на 18 великих можах з делятинських околиць до Кременця. 

Після першого поділу Речі Посполитої 1772 року замок втратив статус прикордонної твердині, австрійці не були зацікавлені в підтриманні фортифікацій що вимагали значних коштів. Оборонна споруда поступово перестала виконувати своє призначення і почала руйнуватися. В 1770-х роках граф Цетнер хотів звести на території замку палац, проте згодом відмовився від цієї ідеї. У другій половині XIX століття значну частину мурів використали для спорудження будинків у місті. А остаточної руйнації твердиня зазнала у перший половині XX століття. 

У липні 2007 року на території замку проводило розкопки дочірнє підприємство охоронної служби України інституту археології НАНУ «Культурна спадщина Прикарпаття». Дослідники відкрили фундаменти зовнішньої житлової прибудови, що примикала до північної стени збережених залишків вежі та виявили численні артефакти XVII-XIX століття. 

Вежа у плані має форму неправильного гранчастого восьмикутника, розміри довших стін 15.3 метра, коротших 12.43. Проміжки між каменями які не стикувались один з одним, замуровані цеглою. Всередині стіни 1.2 метра укріплювались дерев'яними балками. Зовні, з північного заходу, у вежу прорублений вхід, сучасна висота якого становить 2 метри. Товщина мурів на вході 1.58 метра. Вежа мала цілий ряд бійниць, а під нею розміщувався льох. 

360º панорама. Для перегляду в повноекранному режимі, з високою якістю, натискаємо на назву панорами англійською мовою в лівому верхньому куті та переходимо на сайт 360cities

Очевидно тут було і декілька підземних ходів, один з яких проритий у південно-західній частині споруди. Особливої уваги заслуговує невідоме підвальне склепінчасте приміщення невизначеного призначення, яке примикає до вежі — кажуть Ростислав Гандзюк та Василь Романець у книзі «звід пам'яток Івано-Франківської області». Наразі Надвірнянський замок, датований першою половиною XVI століття є археологічною та архітектурною пам'яткою.

Текст взят із відео Лариси Іроденко про Надвірнянський замок

статтю про попереднє відвідування замку читати тут =====>