Спадщина. Малі Загайці. Обитель Святого Іоанна Милостивого. Оборонна церква. Експедиція 2013 року.

Тип споруди: оборонна церква, що залишилася від укріпленого монастиря, побудованого на місці старого замку
  Так само відомо як:
- Меліхов — давня назва поселення, яке існувало на місці майбутніх Загайців
- Замок / монастир / церква в селі Малі Загайці
- Загаєцький чоловічий монастир
- Загаєцький монастир святого Іоанна Милостивого(укр.)
- Монастир Св. Іоанна Милостивого(укр.)
- Оборонна церква-фортеця в селі Загайці (укр.)
- Храм Івана Милостивого (укр.)
Перший етап будівництва: 16 століття (замок), 1626 року (монастир і оборонна церква). Останній етап будівництва:?
Історичне сповідання: православ'я. Сучасна приналежність: православ'я (Московський Патріархат)

 


Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. 

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

 
Перша письмова згадка Малих Загайців (на території цього села був розташований замок). Тоді на місці старого замку (раніше зруйнованого?) починається будівництво православного монастиря, одного з найдавніших монастирів Волині. Фінансувала зведення монастирського комплексу Ірина Ярмолинецька, будівництво обійшлося в 30 000 злотих. Монастир будувався з благословення Митрополита Київського Петра Могили та преподобного Іова, ігумена Почаївського. З моменту спорудження монастир став одним із значних опорних пунктів православ'я на Волині. При монастирі перебувала унікальна бібліотека, що включала в себе безліч стародавніх рукописів. Одним з найцінніших експонатів цієї бібліотеки була Острозька Біблія (1581 рік), яка тут зберігалася до 1914 року.

 
У тому ж 1626 році був закладений оборонний храм, який став домінантою нововозведённого монастирського комплексу. Спорудження однонавове з полігональною апсидою, яка має ширину меншою, ніж ширина нефа. Фасад храму фланкувала квадратна в плані оборонна 3-ярусна (?) вежа. У вежі були прорізані бійниці. У нижньому ярусі вежі був влаштований головний вхід до храму. У верхній частині нефа і апсиди була влаштована бойова галерея з ключевіднимі бійницями.

 

переросток — https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2010-13/autumn_2013/48. M_Zag/HDR_5324_5330_middle.jpg

 

переросток — https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2010-13/autumn_2013/48. M_Zag/HDR_5320_5323_middle.jpg

 
Кінець 17 століття. Загайці (Малі і Великі) перебували у власності Коегана Бобра-Петровіцкого. У Великих Загайцях новий власник сіл влаштував свою резиденцію, де знаходився його палац (зруйнований в 1943 році і паче не відновлювався) і розбитий при ньому парк.
1709 рік. У монастир був направлений військовий загін, який повинен був, спираючись на наявні сили, перевести православних монахів під владу Унії. Цей військовий загін приніс чимало бід монастирю, пограбувавши його і знищивши безліч цінних документів.
1721 рік. Монастир, згідно з рішенням ігумена Варлама Снітковський, перейшов під владу Унії.

 

переросток — https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2010-13/autumn_2013/48. M_Zag/HDR_5332_5340_middle.jpg

 
1749 рік. Стефан Ярмолинецький дарує старовинну чудотворну ікону Божої Матері (відома під назвою "Всемілостівійша") монастирю. З цього моменту ікона стала головною святинею монастиря.
1784 рік (?). У південній частині монастирського комплексу будується 2-поверховий братський корпус монастиря.

 

переросток — https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2010-13/autumn_2013/48. M_Zag/HDR_5343_5345_middle.jpg

 
1794 рік. Монастир повернувся в лоно православної церкви, проте на той час він втратив статус значною обителі.
2-а половина 19 століття. Монастир отримав статус обителі 3-го класу.
1865 — 1873 роки. До Загаєцького монастира був приписаний Кременецький монастир. З моменту занепаду Загаєцького монастиря, Кременецька обитель була від нього відокремлена.

 

переросток — https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2010-13/autumn_2013/48. M_Zag/HDR_53170_173_big.jpg

 
4 червня 1899 року. Під час грози церква постраждала — була пошкоджена одна з її стін, згорів купол.
Початок 20 століття. Обитель налічувала близько 100 ченців.
1939 рік. З приходом радянської влади починається занепад монастиря.

 

переросток — https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2010-13/autumn_2013/48. M_Zag/IMG_5406_5412_middle.jpg

 
24 березня 1964 року. Монастир закривають, знімають його з реєстраційних списків релігійних споруд і передають місцевій владі для культурно-освітніх цілей. Однак монастирська церква продовжувала діяти, але вже в якості храму парафії, а не монастиря. Братський корпус використовують для різних потреб — в його приміщеннях в різний час розміщувалася школа, бібліотека, клуб, магазин, швейна майстерня та навіть станція по супроводу літаків.
???. На монастирській горі помістили радіостанцію.

 

переросток — https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2010-13/autumn_2013/48. M_Zag/IMG_5360_5366_middle.jpg

 
1980-і роки. Більш ніж наполовину було зруйновано будівлю монастирських келій.
Жовтень 2001 року. У монастирі почалися ремонтно-відновлювальні роботи. До цього моменту купол і дах церкви перебували в аварійному стані. Фасад практично не ремонтувався з моменту зведення. Внутрішні стіни храму, через відсутність опалення і системи водовідведення, вкрилися грибком.

 

переросток — https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2010-13/autumn_2013/48. M_Zag/IMG_5367_5372_middle.jpg

 
2006 рiк. У ніч на 23 січня з храму була викрадена його головна святиня — давня чудотворна ікона Божої Матері "Всемілостівійша". На той момент в монастирі проживало 2 ченців і 5 послушників. За свідченнями очевидців вночі приїхали три людини в дорогій машині, постукали в двері. Їм відкрили, після чого "гості" наставили зброю на ченців, наказали мовчати і не рухатися. Вони забрали ікону, срібну чашу, обрамлену золотом, а так само престольний хрест. Ікона втрачена і до сих пір не знайдено. Місце старовинної ікони зайняла її копія, виконана в 19 столітті.

 

переросток — https://www.4sync.com/web/get/MadMax_UA/2010-13/autumn_2013/48. M_Zag/IMG_5382_5385_middle.jpg

 
10 вересня 2007 рік. Обитель Святого Іоанна Милостивого знову отримала раніше втрачений статус монастиря. Були безуспішні спроби повернути у володіння монастиря землі, що раніше належали йому — сінокоси, ліс, озера і орні землі. Однак документи, що підтверджують право монастиря на володіння цими землями, були практично повністю втрачені.

 
Наші дні. Відносно добре зберіглась головна споруда монастиря — Оборонна церква Івана Милостивого. Споруда дійшла до наших днів без значних перебудов і навіть зберегло свої основні оборонні риси — бойову галерею у верхній частині храму, а так само оборонну вежу. Збереглася також будівля келій. Можна припустити, що на археологічному рівні збереглися залишки не тільки ранніх споруд монастиря, а й замку. Монастир діє, число його братії — близько двадцяти чоловік.

 
декілька старих кадрів, креслень та малюнок

 
Північний фасад церкви. Реконструкція станом на XVII ст.

 
Поперечний розріз церкви

 
Фрагмент портрета Ірини Ярмолинської, фундаторки монастиря в с.Малі Загайці. XVII ст.

 
Джерела:

http://zamki-kreposti.com.ua/ternopolskaya-oblast/cerkov-malye-zagajcy/

http://www.pslava.info/MaliZagajciS_MonSvIoanaMylostyvogo,234408.html