Спадщина. Лішня-Монастирська. Церква св. пророка Іллі. 1698. Експедиція 2019 року.

Монастир-Лішнянський — село Дрогобицького району Львівської області. Монастир-Лішнянський розташований за три кілометри на північний захід від села Лішня. У селі є дерев'яний храм, пам'ятка архітектури національного значення — церква Святого Пророка Іллі. Чинна дерев'яна церква збудована у 1698 році на околиці села, на підвищенні, біля потоку.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. 

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

Лішнянський василіянський монастир із 1739 року входив до Святопокровської провінції ЧСВВ Греко-католицької церкви. У 1764 році проведено візитацію новопризначеним протоігуменом Святопокровської провінції о. Йосафатом Седлецьким, архимандритом Овруцьким. Акт візитації уклав о. Клеопій Кірбаль, ігумен дережицького монастиря, комісар ЧСВВ.

Історія — словами візитаційного опису:
Цей монастир під титулом св. пророка Іллі фундований у Перемишльській землі, в Самбірській економії за пів милі від Дрогобича, поблизу села Лішня, від якого й отримав свою назву. Стоїть на пагорбі вкритому яловим лісом та оточеному із сходу, півдня, заходу п'ятьма озерами. Про час фундації не збереглися відомості. Довідатися про це можемо від руських князів. Вольності для монастиря від польських монархів, що стверджені привілеями, починаються від найласкавішого Казимира. Про це докладніше розповідають надані права, перелік яких зберігається в архіві того ж монастиря. Таке його становище.

В'їжджаючи від Сходу від села Лішня праворуч, поза монастирським обійстям, знаходиться дерев'яна церква під титулом св. Онуфрія. За нею, трохи далі на захід, простягається город на монастирській "Лозині". Ліворуч на кутах знаходився фільварок. З півдня господарський двір із хлівом та возівнею. Всі ці будівлі під солом'яним покриттям та потребують репарацій. Під'їхавши далі до великої церкви по лівій стороні розміщено студню, яка належно очищена та покрита гонтами завдяки старанням отця ігумена Люткевича. В'їздні ворота споруджені разом зі старою дзвіницею, що потребує репарацій. На дзвіниці чотири дзвони, один більший, а три менші.

В'їхавши у цю браму по лівій стороні пекарня із коморою. Далі до паркана, у куті мала броварня. (...) Повертаючись до броварні, від котрої тягнуться паркан із воротами на південь, і таким чином обгороджує велику церкву. Навпроти великих вхідних дверей до церкви вибудувано льох із тесаного дуба, який поділений на двоє та покритий гонтою. З нього досить добра користь. Збудований за ігумена о. Люткевича. Від цього льоху розпочинається нова монастирська резиденція. Можна побачити старшинську келію із коморою. При виході із неї можна побачити дві келії по одній стороні із коридором посередині та вікном із залізними ґратами.

По другій стороні чотири келії, а навпроти рефектар, в якому знаходяться дві комори. Вище названа резиденція та рефектар є дерев'яними та добре пофарбованими. Нова келія із ґанком на горі Смілій із вікном без п'єца та із дверима, збудована колись за ігумена о. Смольницькош, а продовжена за ігумена о. Лашемековськош.
Посеред монастиря стоїть велика церква, спрямована на схід, із двома куполами та хором, де колись була каплиця Зачаття Святої Богородиці, а тепер там стоїть жертовник, а навпроти побудований новий бабинець за ігуменства о. Люткевича. Праворуч знаходиться малий вівтар св. Івана, а ліворуч св. Онуфрія, обидва марципанові.

Ікони "Деісусу" до половини зі знизу старі, а згори нові, гарні, марципанові, позолочені. Великий вівтар зведений на честь почитання Пресвятої Діви Марії, кругом різьблений. В цьому ж вівтарні розміщені праворуч шухляди для церковних речей, а ліворуч кам'яна плита, що накривала вівтар.
При "Деісусі" розташовані дві лавочки для монастирського хору, до них від Бабинця примикають по три нововиготовлені лавки [із кожної сторони] для світських людей.
При виході із цвинтаря на заході стоїть мала стайня в одному зрубі зі стодолою та коморою, які побудовані з дерева. Далі від них зведена друга стодола, яка поділена на дві загальні засіки. За нею розташоване ціле обійстя. Великий монастирський сад, пасіка та сушарня обгороджені плотом. Тут знаходяться 4 обороги, а на фільварку 2. Крім названого саду [у посіданні монастиря] є ще два сади: один засаджений до церкви св. Онуфрія, за "Долиною", а другий за (................    ),    обидва    обгороджені    плотами.

Також в  описі присутнє:
- церковне срібло,
- цинк, латунь та інший цінний метал,
- Апарати (священицькі ризи) та далматики,
- фіранки та інші куски різної матерії,
- альби, обруси та інші церковні полотна,
- церковні книги,
- монастирська бібліотека,
- церковні речі, 
- монастирський грошовий прибуток,
- монастирський архів, Підданство, Челядь, Господарські речі, Рефектар, Кухня, Броварня, Стайня, Возівня і конюшня, Фільварок, Млин, Корівник, Нерогата худоба, Пасіка а також врожай, шпихдір, комора, полотна та прядиво. 

Далі трохи про саму церкву. Церква Святого Пророка Іллі тризрубна безверха. Для її настилу використані бруси з темперним живописом і орнаментальними мотивами XVII століття, що є результатом, можливо, перебудови 1802 році (ні зовні, ні в середині ми цього не побачили, можливо це приховано під наслідками останнього ремонту). Цікавим є іконостас церкви XVII—XVIII ст. намісний ряд XVIII ст. та празнички та апостоли, реставрований у 1992 році.

Церква була зачинена у 1960—1990 роках, реставрувалася у 1969 та 1992 роках. Особливість дерев'яної церкви у тому, що західна частина, по периметру якої на другому поверсі розташована виступаюча емпора, не стоїть на фундаменті, а підтримується різьбленими колонами, опертими на дерев'яні бруси. Таким чином, парафіяни, які не поміщаються у церкві, мають надійний захист від сонця і дощу. Храм латинського типу, дах якого завершують дві маківки (вже з нітриду титана). 20 грудня 2009 року храм було освячено після віднови владикою Ярославом (Прирізом).

1937

поздовжній переріз, план та загальний вигляд

Джерела:

Візитаційний опис Лішнянського василіянського монастиря святого пророка Іллі (1764 р.) / Ю. Стецик

https://uk.wikipedia.org/wiki/Монастир-Лішнянський

http://sde.org.ua/home/archive/item/1300-u-s-lishnya-drogobyc%60kogo-r-nu-osvyacheno-vidnovlenyj-khram.html

Архітектура дерев'яних храмів українців Карпат: культурно-традиційний аспект