Історію храму можна починати вести з 1538 року, коли королева Бона стала фундаторкою дерев'яного костелу, який був парафіяльним і носив титул Успіння Діви Марії. Монастир засновано у 1606 року луцьким біскупом (латинським єпископом) Марціном Шишковським при дерев'яному парафіяльному костелі Успіння Діви Марії, для якого записала фундуш в 1538 році королева Польщі Бона Сфорца.




Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. 


Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.


Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html










Тоді ж на кошти місцевої шляхти, яка почала окатоличуватись, ченці зводять новий мурований костел на місці дерев'яного попередника та двоповерховий чернечий корпус. Також звели цегляну стіну, завдяки якій монастир відмежовувався від решти міста.


2013





зайдемо всередину



У 1648 році під час нападу на Кременець козаків Максима Кривоноса монастир було знищено, проте після закінчення воєнних дій він відновив свою діяльність. Магнат Станіслав Потоцький (київський воєвода) надав значні кошти для костелу (XVIII ст.). У ХVІІІ столітті поруч з костелом звели масивну двоярусну пізньобарокову дзвіницю.
На початку 19 століття монастир володів селом Бонівка (нині Кременецького району), парафія охоплювала католиків м. Кременець і близько 40 навколишніх сіл.


2016








При монастирі, дроечі, діяла братська школа і друкарня, де була надрукована «Кременецька граматика».
Історію Миколаївського собору не можна буде вважати повноцінною без згадки про ще два храми. Першим з них є стара дерев'яна церква св. Миколая, перші згадки про яку сягають 1553 року. Відомо, що вона розташовувалась в середмісті Кременця і протягом століть кілька разів перебудовувалась. Цей храм згорів влітку 1802 року. Для проведення богослужінь парафіянам було виділено трапезну Богоявленського монастиря. 








Після польського повстання у 1830-1831 роках за указом Миколи І францисканський монастир було закрито, а його будівлі передали православним. В грудні 1832 року монастирський костел висвятили в Миколаївський собор, яким він є і по сьогодні.
Крім храму і дзвіниці до наших днів збереглись прилеглий чернечий корпус і фрагменти монастирської огорожі, в нішах якої колись були зображені євангельські сцени. 









При реконструкції храм втратив готико-ренесансний вигляд і знайшов риси бароко. У соборі є церковна лавка пожертвувана Імператором Олександром III Олександровичем, коли Він був ще Спадкоємцем Престолу «на вічне поминання за упокій душі Государя Цесаревича і Великого Князя Миколи Олександровича», як свідчить напис на лицьовій стороні дарохранильниці.










Миколаївська церква (XVI ст.) Тричастинне, з квадратним бабинцем, неф і з граненим пятістенним вівтарем. Неф і бабинець перекриті напівциркульні склепіння, вівтар — зімкнутий. З півдня до храму примикає квадратна в плані каплиця, купол якої поставлений не за допомогою вітрил, але тромпів, подібно вірменським храмам. Фасади церкви і каплиці оформлені пілястрами і карнизом спрощеного характеру в стилі ренесансної архітектури. У XVI ст. з півночі до церкви був прибудований двоповерховий корпус келій (58: 12 м) а на захід від неї в XVIII в. зведений квадратний в плані (10: 10 м) двоярусна дзвіниця з мальовничим завершенням в стилі бароко.
Логвин Г.Н. Україна і Молдова. — М :. Мистецтво, 1982 р



фото з польських архівів/фото из польских архивов







Миколаївський собор знаходиться на Широкій вулиці; кам'яна дуже витончена дзвіниця розташована навпроти входу в соборі і служить в той же час воріт для входу в церковній огорожі. «Миколаївський собор в Кременці» знаходиться за адресою: Кременець, вул. Т. Шевченко.


декілька старих фото


1982



1991






Погляд на останок

 


Джерела/источники:

rbrechko.livejournal.com

wikipedia.org/wiki

kremenets.glo.ua

pslava.info

polona.pl

nac.gov.pl

alyoshin.ru

shukach.com

 


 

 
Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проєкту. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка. 
 
 


Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції і існування блогу та файлосховища. 

 
Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проєкту «Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина». 

 

 
Підписуйтесь на сторінки проєкту на: 
 
Patreon 
Twitter 
Telegram 
Instagram 
 
Технічні партнери проєкту:


найпрофесійніший сервіс з ремонту квадрокоптерів в Україні
 

 
 та
 
 


 

 
хмарне сховище для синхронізації файлів між комп'ютерами, мобільними пристроями та веб-аккаунтом, яке надає користувачам 1 ТБ для зберігання фото, музики, відео, різних файлів і документів.

 

 


ну як то так =))