Спадщина. Клекотів. Церква Івана Богослова. XVII(?)-XVIII століття. Експедиція 2018 року.

Однією з пам'яток Бродівського краю, що перебувають під загрозою зникнення є дерев'яна церква Івана Богослова у селі Клекотів (Бродівського району, Львівської області). Це один з найстаріших дерев'яних храмів Брідщини, внесений до державного реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під №430-1/М. Церква знаходиться у північній частині села при дорозі, що веде до сусіднього села Шнирів. Поряд зі старою дерев'яною церквою височіє новий мурований храм, збудований у 1936-1939 роках, який затискає стару церковцю своєю величчю. Південніше дерев'яної церкви, на місці старої дерев'яної дзвіниці, розібраної у 1993 році (дарма те, що це була пам'ятка архітектури — охоронний №430-2/М), стоїть мурована, з білої цегли, нова дзвіниця. 

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. 

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

Церковне подвір'я — це і місце давнього сільського цвинтаря, на якому сьогодні вже не видно могил, лише один, пошкоджений часом і природними умовами, камінний хрест ледь видніється з-під землі поблизу північної стіни дерев'яної церкви. Значна частина старого сільського цвинтаря і давні кам'яні хрести на могилах були знищені під час прокладання дороги з твердим покриттям у 1980-х роках.
Як зазначають автори ілюстрованого каталогу "Українські церкви Бродівського району", згідно з ненадрукованим шематизмом, підготовленим у 1939 році, дерев'яну церкву Св. Івана Богослова у с. Клекотів було збудовано у 1686 році. В деяких публікаціях, реєстрах пам'яток зустрічається дата спорудження храму 1720 рік. 

Спочатку церква була тризрубною одноверхою будівлею. До квадратної в плані нави (центральної частини храму) примикав з заходу дещо вужчий прямокутний бабинець, а зі сходу — гранчастий вівтар. Церква була споруджена, як кажуть в народі, "без жодного цвяха" і стояла на міцних дубових підвалинах. У другій половині ХІХ ст. назріла потреба розширити храм. У 1871 році церква перетворилася на хрещату будівлю: з півночі та півдня до нави добудували бічні рамена, а до бабинця — присінок. Під час розбудови стіни в інтер'єрі церкви вкрили розписами в класицистичному стилі. Храм був оперезаний піддашшям. Всі дахи, піддашшя і стіни над піддашшям були вкриті ґонтами. Однак на початку 1900-х років ґонтове покриття дахів і верху замінили на бляшане. 

Історія церкви с. Клекотів потребує окремого дослідження. У Центральному державному історичному архіві України у м. Львові зберігаються документи періоду 1733-1804 років, в яких є описи нерухомого майна, відомості про історію та прибутки церкви, а також інвентарні описи церковного майна 1852-1908 років. Клекотівська церква мала статус дочірньої, а матірний храм знаходився у с.Шнирів. Громада с. Клекотів належала до Шнирівської парафії. Завдяки шематизмам і записам у метричних книгах вдалося встановити імена й прізвища священників, які служили в Клекотові у другій половині ХІХ — першій половині XX ст. детальніше можна прочитати тут.

В ході Другої світової війни, під час боїв у березні — липні 1944 року, коли радянські війська стояли у Клекотові, а німці утримували Броди, старий і новий храми зазнали пошкоджень. Як пригадують старожили, на дерев'яному куполі нової церкви знаходився радянський спостережний пункт, де сидів солдат, що оглядав місцевість. Саме це стало причиною того, що німці почали обстрілювати з гармат церкву. Ще й донині видно сліди від осколків та снарядів на мурованих стінах нового храму, які частково позакладали цеглою під час ремонтних робіт кінця 1980-их — початку 1990-их років. Один зі снарядів пройшов наскрізь, пробивши храм з південної та північної сторони. В цей час постраждала і давня дерев'яна церква: снаряд влучив у південне рамено храму, розбив боковий вівтар, посікши осколками давні образи та стіни храму.

Після війни богослужіння в дерев'яній церкві відновилися, але це вже була не українська греко-католицька церква, а російська православна. Громада вирішила завершувати будівництво і переходити до нової церкви. Храм був вибудуваний і накритий до війни, але ще не було склепінь, іконостасу, не облаштовано інтер'єр, зовні стіни були побиті й пробиті кулями й осколками. У 1957 році вимурували склепіння над вівтарем. Решта частина завершення церкви була підбита дошками та дранкою. У 1959 році до нової церкви перенесли старий дерев'яний іконостас, який був замалим для великого мурованого храму. З перенесенням іконостаса перейшли у нову церкву. Дерев'яну церкву закрили. Проте й нова церква не довго була чинною, наприкінці 1959 року її також було закрито. 

Давня дерев'яна церква була закрита, через що занепадала й руйнувалася. Частина ікон зникла, також пропали стародруки й інші документи, що зберігалися в храмі. Так село Клекотів безповоротно втратило значний пласт своєї історії. Під впливом природних умов і без належного догляду храм став поступово руйнуватися. У 1980-х роках спеціальна комісія вивчала можливість перенесення цієї унікальної пам'ятки в музей просто неба "Шевченківський гай". Однак з певних причин: чи то непридатний для транспортування стан пам'ятки, чи то через спротив громади, цього не було зроблено. 

З приходом незалежної України добудували та відкрили нову муровану церкву, а стару дерев'яну перетворили на склад, в якому зберігали риштування, дошки та інші господарські матеріали, які зараз перетворилися на будівельне сміття. Під час облаштування мурованої церкви було продано давній іконостас старого храму. За отримані кошти громада справила сучасний іконостас в новому храмі, однак безповоротно втратила давній безцінний мистецький твір з унікальними іконами. За переказами, іконостас було виготовлено на Заході й призначався він для Почаївської церкви. Але при перевезенні через австро-російський кордон був затриманий митниками. Деякий час зберігався на митниці, а потім був переданий у клекотівську церкву. (Якщо вірити цій легенді, іконостас мав би датуватися не раніше як кінцем XVIII столиття). 

На жаль, стан пам'ятки є катастрофічним і потребує небайдужості громади та негайного втручання державних пам'яткоохоронних органів. Нині дерев'яний храм стоїть без вікон, дверей, закиданий сміттям. Протікає дах, обсипається ґонтове покриття стін. Під впливом погодних умов руйнується частково збережений стінопис храму, який має високу мистецьку та історичну вартість. Неприпустимим є те, що церква, яка простояла лихоліття І світової, українсько-польської, радянсько-польської, II світової воєн, коли фронти нищили майже все село дощенту, втрачається в роки незалежної України! Тим більше, що за висновками спеціалістів "Церква має історичну, архітектурну, мистецьку та естетичну цінність. Вона належить до цікавих зразків дерев'яного сакрального будівництва північних теренів Галичини XVII/XVIII століть з характерною розбудовою другої половини ХІХ століття". 

У неділю, 14 лютого 2016 року, в селі Клекотів Бродівського району Львівської області за ініціативи місцевого пароха відбувся схід села для розв'язання питання подальшої долі дерев'яної церкви Івана Богослова, яка знаходиться в аварійному стані на подвір'ю поруч із мурованою церквою. На зібранні громади священник Василь Осінчук запропонував стару дерев'яну церкву розібрати й віддати, оскільки у релігійної громади немає коштів на її реставрацію і подальшу підтримку технічного стану. Селяни запитали свого настоятеля, хто хоче розібрати церкву і куди її буде перенесено. Однак священник не дав чіткої відповіді, хто цей таємничий покупець, який готовий викупити у громади Клекотова історичний храм. Серед людей ширилися чутки, що викупити старовинну церкву бажає якийсь меблевий нувориш із сусідньої Рівненської області. Усією своєю риторикою парох, так би мовити, тиснув на громаду, щоб вона дала добро на розбирання і перенесення церкви.

Директор Бродівського історико-краєзнавчого музею Василь Стрільчук, який взяв участь у зібранні села, запропонував не віддавати церкву, бо буде втрачено цінну пам'ятку, а краще поступово щось робити в плані її збереження. За те, щоб старовинний храм Івана Богослова залишався на своєму місці, висловився і депутат Львівської облради Олег Панькевич, який також був присутнім на зібранні села Клекотів.
Він запропонував створити з активістів села ініціативну групу з порятунку церкви. Методом відкритого голосування за кожного члена групи поіменно, громада вибрала сім людей, які мають зайнятися питаннями перших кроків щодо реставрації церкви на місці. Представників районної влади на зібранні села Клекотів не було. Їх думка, щодо подальшої долі Клекотівської старовинної церкви для людей залишається невідомою.

360º панорама. Для перегляду в повноекранному режимі, з високою якістю, натискаємо на значок Toggle Fullscreen англійською мовою, перший в правому верхньому куті
панорама, знайдена на wiki та нами візуалізована з розгорнутого панорамного файла

11 вересня 2018 року на засіданні комісії Львівської обласної ради з питань культури був розглянутий лист Бродівської районної ради щодо погодження внесення змін до переліку об'єктів на 2018 рік на виконання програми "Охорона і збереження культурної спадщини Львівської області на 2018 – 2020 роки". У клопотанні йшлося про виділення коштів на реставрацію ... храму Св. Івана Богослова у с. Клекотів Бродівського району. "Відомо, що у 2017 році з обласного та Бродівського районного бюджетів було виділено ... 100 тис. грн з обласного та районного бюджетів на виготовлення проєктно-кошторисної документації щодо реставрації церкви у с. Клекотів. Проте, попри виготовлену ПКД на фінансування цих об`єктів у 2018 році облдержадміністрація кошти уже не передбачила", — повідомляється на сторінці громадської організації. 

Окрім того, зазначається, що Бродівська районна рада у 2018 році виділила з бюджету 100 тисяч грн на проведення реставраційних робіт у вищезазначеній сакральній споруді. "Однак, на засіданні комісії з питань культури т. в. о. директора департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Оксана Ткачук заявила, що облдержадміністрація кошти з Бродівського районного бюджету на порятунок храму та церкви не візьме. Мовляв, причина у тому, що дали замало. А коштів на ремонт усіх об`єктів в межах бюджетних призначень не вистачає", — ідеться у повідомленні агенції УНІАН. Сказати, що церквою, ніхто не займається — не можна, місцями видно заміщені елементи натомість тих, що прийшли в непридатність. З іншого боку, вона стоїть відкрита з усіх боків і всім вітрам, внутрішній розпис вже швидше за все не врятувати, та й там уже мало чого залишилося — але спробувати то можна було б ...

2007

Ми були в Клекотові у травні 2018 року. Стан церкви на той час відображений у наших світлинах. Будемо вдячні Вашим доповненням по то як там зараз. Якщо маєте інформацію — розміщайте її в коментарях тут, чи на фейсбуці на сторінці проекту... 

Джерела:

http://www.derev.org.ua/lvivska/klekotiv.htm

Стрільчук В. Зберегти для нащадків // Голос відродження. — Броди, 16 квітня 2010 р. — п'ятниця — № 16 (2123).

https://uk.wikipedia.org/wiki/Клекотів

https://zik.ua/news/2016/02/15/na_lvivshchyni_svyashchenyk_proponuie_rozibraty_ta_prodaty_starovynnu_672401

https://religions.unian.ua/state/10258599-lvivska-oda-vidmovilasya-restavruvati-dvi-starovinni-cerkvi-vitrativshi-na-proektnu-dokumentaciyu-mayzhe-pivmilyona.html

https://parafia.org.ua/UCA/church/tserkva-sv-ioana-bohoslova-8/