Спадщина. Київ. Печерська лавра. Собор Антонія і Феодосія Печерських з хорів, трапезна та архівне.

Початок тут ======>>>>>

Орнаментальний розпис та позолочення в інтер'єрі храму і Трапезної палати виконав А. Лаков. Крім основних договірних робіт, за малюнками та кресленнями арх. О. Щусєва виготовлено кіоти, металеві частини іконостаса, лампади, підвіски, ризи для ікон, бронзовані металеві ґрати огородження солеї тощо. 1909—10 замість дерев'яного встановлено мармуровий іконостас, виконаний київською фірмою Дрекслера (мармур) і московською фірмою М. Риндіна (позолота, карбування). 

зазирнемо на хори...


Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. 

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

Г. Попов написав 30 ікон для іконостаса та закриласних кіотів, 1910 виконав дві ікони на мідних дошках для кіотів Трапезної палати — «Спаситель Благословляючий» та «Божа Матір з Немовлям». Мозаїчні мармурові кіоти виготовила санкт-петербурзька фірма братів Ботта. Після завершення всіх робіт в інтер'єрі церкви та трапезної 7 березня 1910 освятили іконостас і церкву (мале освячення). Тоді ж фотографом фотолітодрукарні С. Кульженка було зроблено 68 знімків монументального та станкового живопису, іконостаса, кіотів (негативи передано у Лаврську друкарню).

перейдемо до трапезної...

360º панорама. Для перегляду в повноекранному режимі, з високою якістю, натискаємо на значок Toggle Fullscreen англійською мовою, перший в правому верхньому куті

Літургія у храмі правилася так звана бездзвінна. Дзвін, що висів над Трапезною палатою використовувався тільки для скликання братії на трапезу. За описом 1920 року, Трапезна палата використовувалася за призначенням. У ній стояли 24 дубові столи, 40 лав. На другому поверсі розміщувалися келії. 10 серпня 1923 за рішенням Губліквідкому приміщення передано Лаврському музею культів та побуту. Церква за орендною угодою використовувалася за прямим призначенням до вересня 1924, коли її також було передано музею. У серпні 1924 проведено ремонт церкви, 1928 — на другому поверсі Трапезної палати. До 1941 тут містилися реставраційна майстерня, аудиторія Всеукраїнського музейного містечка, музейні приміщення.

3 листопала 1941 будівлю пошкоджено внаслідок вибуху в соборі Успіння Пресвятої Богородиці — втрачено засклення вікон, частково зірвано покрівлю даху. Значних руйнувань зазнала 1942—43 від дій контори з розбирання лаврських споруд: було розібрано дах та перекриття Трапезної палати, внаслідок чого знищено розпис стелі, відхилилася на 3 см від вертикалі її північна стіна. 1945 розпочато ремонтно- консерваційні роботи. 1951 затверджено проект відбудови та реконструкції Трапезної — інж. Л. Волошин (трест «Будмеханізація»). 1956 завершено першу чергу будівельних робіт. 1958— 60 фахівцями Республіканських спеціальних науково-реставраційних виробничих майстерень при Раді Міністрів УРСР під керівництвом арх. Є. Лопушинської проведено історико-архітектурні дослідження. 1965 завершено ремонт в інтер'єрі церкви та відкрито виставку «Будова Всесвіту і маятник Фуко». 1970—73 внаслідок тривалого замокання південної стіни Трапезної палати і загрози знищення живопису композицію «Дивовижний лов риби» перенесено на дюралюмінієві листи, закріплено на каркасі. 1975—77 за проектом арх. І. Іваненко проведено зміцнення колон Трапезної палати — зроблено металеві обойми та стяжки капітелей колон, підвісну стелю, зварні металеві ферми (замість дерев'яних) та нову покрівлю даху. 

1975—78 фахівцями Українського спеціального науково- реставраційного виробничого управління Держбуду УРСР під керівництвом арх. В. Корнєєвої проведено реставрацію об'єму церкви. 1976 реставровано мармурові частини іконостаса й облицювання стінових панелей. 1978— 80 здійснено ремонтно-реставраційні роботи з заміною у 1980 покриття бань. 1979 реставровано металеві частини іконостаса методом карбування на міді і позолочення гальванічним способом (керівник — А. Марченко). Одночасно реставровано та електрифіковано панікадило 18 ст. з собору Успіння Пресвятої Богородиці. 1985—86 настелено мармурову підлогу в церкві. 1987 виконано проект реконструкції розпису склепіння Трапезної зали (реставратор С. Чорноземко). 1973—81, 1988—90 здійснено реставрацію монументального та станкового живопису бригадою реставраторів В. Баб'юка під керівництвом І. Дорофієнко. 1991 відремонтовано фасади.

Споруда з підвалами складається з двох частин: двосвітної, центричної, восьмикутної у плані церкви з пониженими гранчастими наріжжями й напівкруглою вівтарною апсидою, фланкованою прямокутними приміщеннями ризниці і дияконника, та двоповерхової прямокутної у плані Трапезної палати, що з південного заходу прилягає до старої будівлі — кухні Трапезної палати 17—16 століття. Через перепад рельєфу підвали утворюють повний цо-кольний поверх з боку південно-східного подвір'я. Стіни цегляні, тиньковані й побілені, цоколь пофарбовано у чорний колір, орнаментальні декоративні деталі на фасадах поліхромні. Різні за формою дахи (баневі у церкві, вальмовий над Трапезною) вкрито покрівельним залізом, пофарбованим у зелений колір, маківки декоративних баньок з хрестами (сім — над церквою, одна — над Трапезною) позолочено. Внутрішнє планування зального типу — восьмигранне приміщення церкви з діагонально розташованими ніша- ми-екседрами через широку арку спо-лучається з першим поверхом трапезної зали, розділеної на три нави десятьма литими чавунними колонами; другий (службовий) поверх Трапезної з балковим перекриттям має двобічне коридорне планування.

Декілька старих кадрі просто неба...

Більшість приміщень споруди перекрито цегляними, посиленими металом, склепіннями. Головний об'єм церкви завершує велика півсферична баня (діам. — бл. 20,0 м) на восьми сферичних парусах, прорізана в основі 32 арковими вікнами. Взірцем для неї став верх храму Святої Софії в Константинополі. Бічні компартименти перекрито циліндричними, зімкненими та конховими склепіннями. Входи до церкви влаштовано у північно-західній і південно-західній нішах-екседрах, виділених на наріжжях фасадів тригранними пониженими об'ємами. Центральна нава Трапезної зали перекрита лучковим склепінням, бічні — зімкненими чотиригранними склепіннями по металевих балках, вхід розташований по осі західного торцевого фасаду. На другий поверх Трапезної ведуть п'ятимаршові сходи, включені до об'єму кухні Трапезної палати 17—18 ст. Склепінчасті перекриття підвалів влаштовано на металевих прогонах і цегляних масивних стовпах, входи у підвали — на східному та південному фасадах.

і як завжди, архівне...
Трапезна церква Петра і Павла, розібрана у 1893

Поштівка початку ХХ століття.

1918.

кадри часів другої світової...

2015. Фото Posterrr.

Джерела:
https://pravlife.org/ru/content/kievo-pecherskaya-lavra-pod-nadzorom-chekistov-1920-e-konec-1950-h-godov

https://pravlife.org/ru/content/kievo-pecherskaya-lavra-vo-vremya-voyny

https://lavra.ua/po-povodu-nekotoryh-fotomaterialov-na-vystavke-krestnyj-put-lavry-2/

https://oktv.ua/ua/turizm/dostoprimechatelnosti-kieva/trapeznaya-tserkov

https://t1p.de/a4buj