Спадщина. Київ. Андріївська церква.

Андріївська церква — пам'ятка історії, архітектури, живопису та декоративного мистецтва XVIII століття світового зна­чення, розташована на крутому правому березі Дніпра, на Андріївській горі, східніше Старокиївської гори, над Подолом. Вниз від неї йде Андріївський узвіз, який з'єднує верхнє місто з нижнім. 
Вже у 1215 році на місці сучасної Андріївської церкви була побудована Хрестовоздвиженська церква, яка проіснувала до початку XVII століття. Згодом на її місці була споруджена дерев'яна церква, що згоріла під час пожежі в кінці XVII століття.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. 

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

Андріївська церква збудована у 1747-1762 роках у стилі бароко за проєктом Франческо Бартоломео Растреллі, на Андріївській горі в пам'ять відвідин Києва імператрицею Єлизаветою Петрівною, на місці Хрестовоздвиженської церкви.. Серед сакральних пам'яток, збудованих за проєктом зодчого Франческо Бартоломео Растреллі, інтер'єри більшості з яких збереглися частково, а первісне оздоблення не збереглося взагалі, чи дійшло до нас в незначних фрагментах, Андріївська церква зберегла не тільки автентичні архітектурні форми та найбільший відсоток оздоблення екстер'єру, але й у всій повноті донесла до наших днів своє внутрішнє оздоблення, яке є досконалим зразком православного церковного інтер'єру стилю бароко.

Андріївська церква будувалася на замовлення російської імператриці Єлизавети як частина Київської царської резиденції, що складалася з Царського (Маріїнського) палацу та палацової церкви, 9 вересня 1744 року відбулася церемонія закладання церкви, під час якої імператриця власноруч поклала у підвалини храму перші три цеглини — символ майбут­нього будівництва. Храм збудовано на значній відстані від Царського палацу на стрімкому відрозі Старокиївського плато, який послужив своєрідним природним п'єдесталом для спо­руди церкви. На цьому місці, згідно з літописом «Повість временних літ», апостол Андрій Первозванний — перший проповідник християнства на землях Київської Русі — у І столітті нашої ери встановив хрест і провістив виникнення великого міста. Починаючи з XI століття, тут, змінюючи одна одну, будувалися і з часом руйнувалися дерев'яні та кам'яні церкви на честь Андрія Первозванного. 

Пару вечірніх кадрів...

Проєктування Андріївської церкви було доручено обер-архітектору імператорського двору Франческо Бартоломео Растреллі. Франческо Бартоломео Растреллі (1700-1771) народився в Парижі в родині італійського скульптора й архітектора Карло Растреллі, який працював на той час при дворі короля Людовіка XIV. У 1716 році Петро І запросив Карло Растреллі на роботу до Росії, куди він приїхав зі своїм помічником — сином Франческо.

Франческо Бартоломео Растреллі

креслення

Перейдемо всередину...

360º панорама. Для перегляду в повноекранному режимі, з високою якістю, натискаємо на значок Toggle Fullscreen англійською мовою, перший в правому верхньому куті

Архітектурно-будівельного досвіду молодий Растреллі набув у Росії. Людина великого таланту, неймовірної працездатності, високої професійної майстерності, Франческо Бартоломео Растреллі увійшов до історії архітектури як неперевершений майстер стилю бароко. У своїй творчості архітектор вдало поєднав кращі риси російського та західноєвропейського бароко, що дозволило йому створити своєрідний стиль, так зване «растреллівське» або «єлизаветинське» бароко, в якому і збудована Андріївська церква. За період творчої діяльності зодчий ство­рив близько 70-ти будівель, які ще за життя принесли йому визнання і славу. Найвідоміші з них — Зимовий палац і ансамбль Смольного монастиря в Петербурзі, Катерининський палац у Царському Селі, Великий палац у Петергофі, палацові комплекси в Прибалтиці.  До архітектурної спадщини Растреллі в Києві належать Андріївська церква та Царський палац. У творчому доробку архітектора Андріївська церква посідає одне з найвизначніших місць, ця споруда є прикладом своєрід­ної барокової архітектури європейського класу.

Велика заслуга у здійсненні задуму Растреллі належить відомому російському архітектору І. Мічуріну, який при­був із Москви до Києва для безпосереднього керівництва будівництвом Царського палацу та Андріївської церкви. Іван Федорович Мічурін (1700-1763) — архітектор Московської гоф-інтендантської контори. Його творчість сфор­мувалася під впливом кращих традицій російської архітектурної школи. Свого часу Мічурін навчався в Голландії, потім працював у Петербурзі й Москві. 1734 року його призначено головним архітектором Москви. Він брав участь у складанні генерального плану реконструкції міста. У Києві архітектор І. Мічурін розробив робочі креслення, плани і профілі Андріївського пагорба.

360º панорама. Для перегляду в повноекранному режимі, з високою якістю, натискаємо на значок Toggle Fullscreen англійською мовою, перший в правому верхньому куті

Андріївська церква стоїть на дуже складному щодо геологічних особливостей зсувному пагорбі, який розмивається джерельними й ґрунтовими водами. Для її будівництва необхідно було провести великі роботи з влаштування спеціальних підмурків та будівництва своєрідної підкліті — двоповерхового стилобату, на який встановлено спо­руду церкви. Мічурін провів складне інженерно-геологічне дослідження будівельного майданчика і переконався, що на глибині 13-14 м залягає материковий ґрунт, а вище — насипні шари та підземні води. Він розробив конструкцію стрічкового кам'яного підмурка, поєднавши його з двоповерховою будівлею священицьких покоїв. Таким чином було створено масивні підвалини — стилобат церкви та її паперть. Для зведення стилобату провели виймання ґрунту та відведення ґрунтових і джерельних вод. Підмурки стилобату — з природного каменю та битої цегли на вапняному розчині — було закладено на глибині 3,5 м від підлоги стилобату зі східного боку, 4,8 м із західного.

З метою будівництва Андріївської церкви у Києві було створено спеціальний комітет. Петербурзька канцеля­рія від будівель і Московська гоф-інтендантська контора, присилали до Києва найкращих російських та іноземних фахівців, проте на спорудженні Андріївської церкви працювало й багато українських майстрів. Зведення цегляних стін будівлі церкви було завершено в 1751 році, а по тому розпочалися роботи з монтажу дерев'яних каркасів даху, бань, оздоблення фасадів. В оформленні фасадів Андріївської церкви Растреллі вперше застосував декор з чавунного литва, який раніше для культових споруд на теренах Східної Європи не застосовувався. Чавунні капітелі, орнаментальні прикраси для фасадів відливалися на тульських металургійних заводах із уральських руд. Загальна вага чавунного литва Андріївської церкви складає 97,85 тонни.
Одночасно із зовнішнім оздобленням храму велися опоряджувальні роботи і в його інтер'єрі. Підлогу було вистелено чавунними плитами. Виготовлялися форми та відливалися з гіпсу прикраси для вікон, дверей, стін, підбаневого простору. За кресленнями Растреллі спорудили каркас іконостаса. 

Характерною ознакою інтер'єру Андріївської церкви є її невеликий об'єм та відсутність хорів. Для прискорення робіт різьблені деталі для іконостаса, надпрестольну сінь-ротонда, проповідницьку кафедру, царське місце було вирішено виготовляти в Петербурзі. Петербурзьким живописцям замовили і написання ікон для іконостаса. Внутрішнє оздоблення церкви, розроблене Франческо Бартоломео Растреллі, було виконане українськими майстрами Михайлом Чвіткою, Яковом Шевлицьким, Василем Клецковським, Григорієм Левицьким, московськими І. та В. Зиміними, П. Ржевським та іншими. Іконостас церкви оздоблено різьбленим позолоченим орнаментом, скульптурою й живописом, який створений з 1754 по 1761 рік. Різьблені деталі іконостаса, за ескізами та малюнками Франческо Бартоломео Растреллі, створили майстри Йосип Домаш, Андрій Карловський, Матвій Мантуров, Давид Устарс, Христофор Орейдах та Йоган Цунфер, монтувальними роботами керував майстер Йоганн Фрідріх Ґрот[de]. Позолотні роботи виконували Франсуа Лепренс та Іван Євстифеєв. Над живописом іконостаса працювали Іван Вишняков з учнями (Олексій Бєльський, Олексій Поспєлов, Андрій Єрошевський, Петро Семенов, Іван Фірсов), та Олексій Антропов. Антропову належать ікони «Зішестя Святого Духа на апостолів», «Нагорні проповіді Христа» (прикрашають кафедру), композиція «Таємна вечеря» (у вівтарі) та інші. У церкві є полотна «Вибір віри князем Володимиром» латиського художника Йоганна Еґґінка та «Проповідь апостола Андрія» (близько 1847 року) українського художника Патона Бориспольця; живопис у вівтарній частині церкви на зворотній стіні іконостаса створили художники І. Роменський, Іван Чайковський та Григорій Стеценко. У будівництві також брали участь українські майстри каменярі Я. Бублик, Г. Горох, Степан Ковнір, М, Новаківський.

Освячення церкви відбулося 19 серпня 1767 року. Внаслідок виникнення серйозних про­блем у зовнішній та внутрішній політиці імперії, царський двір збайдужів до Андріївської церкви, і її було викреслено зі списків палацових споруд. У 1768 році церква була передана Київському магістрату, а з 1785 року нею опікувалася Київська міська дума. Після освячення церква працювала як звичайна чинна до 1932 року, аж поки за рішен­ням радянського уряду в ній було припинено богослужіння. В 1941-45 роках богослужіння поновлюються, а в 1961 році вона знову як чинна закривається.  

З 2009 року Андріївська церква знаходилася на реставрації. 17 жовтня 2018 року Президент України Петро Порошенко вніс на розгляд Верховної Ради України законопроєкт № 9208 про передачу Андріївської церкви в постійне користування Вселенському (Константинопольському) патріарху Варфоломію. 18 жовтня 2018 року Верховна Рада України схвалила передачу Андріївської церкви Вселенському Патріархату (при цьому церква залишається в державній власності). 28 листопада 2018 року Кабінет Міністрів України передав Андріївську церкву в Києві в постійне безоплатне користування Представництву двору Вселенського патріархату в Україні. 13 грудня 2020 року (у день Святого Андрія), після 11 років реставраційних робіт, церква відкрилася. Урочисту літургію провів представник Вселенського Патріарха – митрополит Галльський Еммануїл (Адамакіс) разом з настоятелем храму єпископом Команським Михаїлом (Аніщенком). З 15 грудня 2020 року церква відкрита для всіх охочих.

Трохи про ремонти і реставрації...
За увесь час існування Андріївська церква не зазнала значних змін і перебудов, хоча ремонтувалася багато разів. На початку XIX століття через бурі й негоди церква втратила декор верхів бань і маківок. Ремонтні роботи 1826 – 1829 років виконувалися за проєктом та під наглядом архітектора А.Меленського. Складання проєкту наступного ремонту будівлі було доручено київському єпархіальному архітектору П. Спарро. За його проектом передбачався ремонт храму, паперті, стилобату і сходів, який і був проведений у 1844-1845 роках. Одночасно дерев'яні сходи замінили на чавунні, паперть вкрили чавунними плитами. До сторічного ювілею церкви, який відзначався у 1867 році, було проведено капітальний ремонт: збудовано водозбірник, що перехоплював підземні джерела, замінено плити паперті, з північного боку під тумбою огорожі збудовано контрфорс. Струхлявілі дерев'яні крокви замінили на нові, перекрили дах і бані, пофарбували фасади, орнаментальні прикраси позолотили. В інтер'єрі відновлено позолоту кафедри, царського місця, ліп­ного оздоблення. Опалювальну систему — спочатку калориферну, а пізніше водяну — було змонто­вано в Андріївській церкві у XX столітті. 19 серпня 1867 року в присутності вищої військової та цивільної влади Києва відбулося урочисте відзначення сотої річниці від дня освячення храму Андрія Первозванного.

Після удару блискавки (1892), яка пошкодила маківку центральної бані, проектну документа­цію на ремонт верхів Андріївської церкви підготував єпархіальний архітектор, академік архітек­тури В.Ніколаєв. На жаль, під час ремонту 1894-1895 років, коли дерев'яні конструкції замінювалися на металеві, обриси центральної бані частково було змінено. Протягом XX століття в пам'ятці кілька разів здійснювалися ремонтно-реставраційні роботи. У1923-1926 роках навколо церкви споруджується обвідне кільце дренажної системи з розчищен­ням та використанням уже наявних колодязів. У 1930-х роках було капітально відремонтовано дах, фасади споруди, заново обтиньковано стіни, пофарбовано бані, з північного боку перекладено підпірну стінку. Протягом 1949-1950 років ліквідовувалися ушкодження, яких Андріївська церква зазнала під час Другої Світової війни: ремонтували металеві каркаси бань, чавунні сходи, огорожу, паперть, укріплю­вали хрести на маківках; дах і бані, де були вибоїни від куль, перекривали листовим залізом; перекла­дали ушкоджені ділянки цегляного мурування стін; фасади тинькували та фарбували; було проведено капітальний ремонт цокольної будівлі церкви; реконструювалися системи опалення і вентиляції. У 1950 році вздовж західної підпірної стіни сходів церкви було зведено одноповерхову прибудову, яка при­микає до південного фасаду стилобату. Через зсув грунту, що стався в 1970-х роках, схили пагорба довелося закріпити напівкільцями буронабивних залізобетонних паль завглибшки до 20 м, на яких змонтовано залізобетонну підпірну подушку, а зверху на ній влаштовано оглядовий майданчик.

Декілька кадрів з неба...

2018

2016

У 1978-1979 роках було відновлено у первісних формах верхи церкви на основі автентичних крес­лень Франческо Бартоломео Растреллі, фотокопії яких надійшли з Віденського музею "Альбертина" (автор проєкту рес­таврації — архітектор В. Корнєєва, яка увійшла в історію реставрації Андріївської церкви як фахівець надзвичайно високого рівня). По завершенні реставраційних робіт відповідно до креслень Растреллі, Андріївська церква набула зовнішнього вигляду, передбаченого авторським задумом, і посіла належне місце в історії вітчизняної та світової архітектури. Протягом десятиліть реставрацію живопису та дерев'яного різьблення Андріївської церкви виконують висо­кокваліфіковані спеціалісти корпорації "Укрреставрація" та Національного Науково-дослідного Реставраційного Центру України. 3 1992 по 2000 рік в Андріївській церкві знову проводилися значні ремонтно-реставраційні роботи: укрі­плено ліплення, змінено опорну балку іконостаса, перекладено мармурову підлогу, проведено зміцнення колон, ремонт сходів, паперті, стилобату. Через аварійний стан пагорба, на якому стоїть Андріївська церква, у 2009-2011 роках здійснено укріплення пагорба, зміцнено конструкції споруди церкви, стилобатної частини, виконано роботи з доброустрію схилів, гідроізоляції й мощення паперті. Відповідно до проєктної документації передбачається провести реставрацію екстер'єру та інтер'єру церкви, ремонт сходів, стилобату тощо. Всебічне дослідження численних архівних, бібліографічних, іконографічних джерел, аналіз будівельних матеріалів, вивчення конструкцій, виконання точних археологічних обмірів дало можливість здійснювати рес­таврацію пам'ятки на наукових засадах.

Як завжди, архівна частина...
1852. Фотограф Роджер Фентон.

1871. Клодт фон Юргенсбург. "Краєвид у Києві"

1888.

18хх.

Кінець ХІХ століття.

Початок ХХ століття.

1900.

1905.

1911.

1918.

Спільне творіння геніального архітектора Франческо Бартоломео Растреллі, людських рук і природи породило унікальну пам'ятку, яка легкістю й витонченістю композиції, гармонійним злиттям всіх її частин в єдине ціле, зв'язком з навколишньою природою стала шедевром архітектури доби бароко та послужила неперевершеним взірцем для наслідування у будівництві культових споруд. Світовою спільнотою споруда Андріївської церкви занесена до каталогу "1000 чудес світу. Шедеври людства п'яти континентів", виданого у Німеччині 2002 року. Враховуючи над­звичайну цінність пам'ятки, наша держава надала пропозиції щодо внесення Андріївської церкви до Списку Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО.

1941.

1951.

1955. Фотограф: Борис Ігнатович.

1957. Протоієрей Андріївського собору отець Микола Капшученко.

1970-80. Масштабна реставрація.

1974.

1978-79.

1984.

Джерела:
https://andriyivska-tserkva.kiev.ua/andriyivska-cerkva/istoriya-andriyivskoyi-cerkvi/

https://andriyivska-tserkva.kiev.ua/andriyivska-cerkva/remont-i-restavraciya-andriyivskoyi-cerkvi/

https://uk.wikipedia.org/wiki/Андріївська_церква

https://kyivpastfuture.com.ua/andriyivska-czerkva-istoriya/

https://oktv.ua/ua/turizm/dostoprimechatelnosti-kieva/adreevskaya-tserkov

Джерела:
https://andriyivska-tserkva.kiev.ua/andriyivska-cerkva/istoriya-andriyivskoyi-cerkvi/
https://uk.wikipedia.org/wiki/Андріївська_церква