Порохові склади розташовані в заплаві річки Смотрич, саме на повороті. Даремно думати, що як суди немає екскурсій, немай й на що дивитися. Є на що. Тільки дивитися прийдеться дуже уважно. Порохові склади легко й не помітити, проходячи повз них, а потім дивуватися, дивлячись на них з крутих схилів каньону: як можна було це не побачити? Хто ж, мовляв, знав, що цей порослий травою та деревцями маленький пагорб ховає в собі майже трьохсолітні стіни? Навколо ж — буяння українського духа господарювання, город налазить на город, намагаючись відкроїти собі шмат землі навіть у мурів, що оточують стару «порохівницю».
Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.
Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
З протилежного боку склади огибає стежина до чергової та досить впевненно-стаціонарної, непохитної, так сказати, кладки черех Смотрич. До Польської брами звідси якихось метрів 200. Саме зі схилів каньону склади виглядають найбільш імпозантно. При ближчому знаоймстві ризикуєш дослідити на власні очі експресивний та відразливий світ буденного життя наркоманів та алкоголіків, які облюбували цей тихий закуток для своїх тихих оргій.
А місце ж — сама краса! Над складами нависає вражабча глиба найвищої, семиповерхової башти — Кушнірської, або Баторія. Каньон тут робить м'який поворот, не відступаючи від русла Смотрича. Далі вже видніється Новоплановий міст, серед пілонів якого то ховається, то виглядає Гончарна башта. Протилежний берег відзначений джунглями давно вже зруйнованих городів та скельними сходами угору, де гуляючого чекає міні-водоспад і печера, теж з приставкою "міні".
Час розібратися з історією побудови порохових кам'янецьких складів. На відміну від львівських арсеналів, наш є не таким вже й старим. З архівів відома дата, коли почалось будівництво — 1730 рік. 31 рік пройшов після звільнення міста з турецького ярма, пристрасті позаду, настав час відновлювати міць славного своїми укріпленнями міста. На протязі першої половини XVIII ст. проводилася реконструкція укріплень південно-західної частини міста. Перебудовується башта Баторія, Петро І своїм невдалим проходом дає навіки назву Вітряній брамі, Турецькі бастіони поруч теж варто використати, не дивлячись на відверто ворожу назву.
Та є деякі сумніви щодо точності дати 1731. Чотиритомник "Памятники градостроительства и архитектуры Украины" називає більш пізню дату: 1778-1779, а також ім'я ймовріного автора споруди — великого Яна де Вітта, свекра прекрасної грекіні Софії (в майбутньому Потоцької) та автора Домініканського костелу Львова. І.Винокур та Г.Хотюн у своїй книзі "Кам'янець-Подільський" на додаток стверджують, що порохівня століття XVIII зводилась на місці більш давньої, з XVI століття. Достеменно відомо лише, що в реконструкції Верхньої польської брами (башата Баторія та Турецький бастіон) брав участь відомий фортифікатор, а за сумісництвом ще й інженер та генерал артилерії Христіан Дальке, який з 1737 по 1761 pоки перебував у Кам'янці-Подільському. Можливо, він приклав свою талановиту руку і до реконструкції порохівні.
За іншими даними, погріб звели на місці колишньої пивоварні. Відомо, що у 1797 році споруда вже потребувала ремонту, під час якого був піднятий дах над складами. У 1834 році за проектом архітектора Сімеона Учти відбуваються нові перебудови складів: схил біля споруди підрізали, огорожу збільшили у південному напрямку та замкнули біля підніжжя схилу. З західного та східного боків влаштували брами. У плані порохівня є прямокутною в плані спорудою, витягнутою в напрямку схід-захід, з двома ризалітами на фасадах. І хоча її зводили у відповідності з канонами фортифікаційного мистецтва, але рспоруда мала й ознаки "цивільності": широкий білокам'яний карниз під дахом, портали, оздоблені гербами та надписами на латині. Дотепер зберігся один з них, символічний: "Non incaua futurі" — "Думай про майбутнє".
Уже на початку XIX століття тут порохом і не пахло в буквальному значенні слова, проте швидко по тому запахло нафтою — її тут зберігали. А до того у порохівні розташовувалась кузня гарнізонного батальйону. На протязі ХІХ століття споруда змінила ще кілька професій, встигнувши побути навіть стайнею, а у 1878(1862) році дуже солідно згоріти. Після ремонту використовувалася під конюшні, пізніше знову під склади. До кінця 1970 –х років використовувались під продовольчі склади підприємством Міськхарчоторгу.
На 2010 рік вони були передані в оренду під соціальний проект "Січ-ленд". Окрім прибирання сміття та розчистки від хащів на цьому місті більше нічим не відзначився. На 2017 рік пам'ятку архітектури Порохові склади (1730 р.) взяла в оренду ГО історико-етнографічний комплекс "Подільський край", повідомляло видання "Вдало". За словами голови громадської організації, на базі Порохових складів планувалося створення туристично-молодіжного центру – етно-парк "Кам'янецька Січ". Але не завдалось — стан на 2019 рік на фотографіях. Під старим склепінчатим дахом 150 квадратних метрів площі пропадають даремно. Шкода, що плани відреставрувати споруди спочили давним-давно, ще за радянської влади. Сплеск інтересу до внутрішнього туризму, можливо, щось і змінить, та коли це ще буде...
360º панорама
Опис: Кам`яна, одноповерхова будівля, прямокутна в плані, витягнута по осі схід – захід, із зрізаними двома наріжними кутами та двома ризалітами на північному фасаді. (Довжина складів 44 м, ширина – 21,5 м.). У деяких приміщеннях є прямокутні вікна. Висота будівлі близько чотирьох метрів, зверху насипано товстий шар землі. Товщина стін становить переважно 1,8 метрів. Усередині приміщень біля стін було влаштовано стелажі.
З дев'ятьох віконних прорізів збереглося тільки два, а початковий декор фасадів практично повністю втрачено.
початок ХХ століття...
2010-ті роки
фото від ngp-ua.info
фото від k-p.net.ua
фото від uk.yonik.me
Джерела:
https://castles.com.ua/poroh.html
https://k-p.net.ua/istoriya_kamyantca/pamiyatku/13-poroxovi-skladi.html
https://uk.yonik.me/powder-formulations-jan-de-witte
https://ngp-ua.info/2017/12/34826
Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проекту: на експедиції і існування блогу та файлосховища.
ну як то так =))