Нарешті дойшли руки почати розбирати матеріал по Кам'янцю-Подільському. З того, що розібрано вирисовується, шо треба буде більшисть об'єктів дознімати. Але чимось можна поділитись і вже зараз. От же, разглянемо одну з оборонних частин старого міста — Польську браму.

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...

Спускаючись до низу Почтовим узвізом проїзжаєм повз два стовпи — на одному герб Поділля, на іншому — Польші...

герб Поділля

герб Польші

Далі по узвозу біля річки впираємся в комплекс оборонних споруд Польської брами...

Північно-західні укріплення складаються з двох оборонних систем Польської брами – Нижньої та Верхньої, що контролювали територію вздовж давньої північної дороги до міста, на її відтинку від сторожової башти на броді до башти Стефана Баторія. Їхня загальна довжина – 800 м.

Комплекс Нижньої Польської брами розташований у прибережній смузі каньйону річки Смотрич і є складовою частиною оборонно-гідротехнічної системи Старого міста, що функціонувала в комплексі з Руською брамою, затоплюючи каньйон водою й перекриваючи підступи до міських брам.

погляднемо з мости та іншого берегу...

Комплекс збудовано в 15 столітті на основі укріплення 13 століття (дослідження Є. Пламеницької). Він становить систему з п'яти башт та оборонних мурів, розташованих упоперек каньйону, ширина якого дорівнювала 180 метрів. Дві башти (настінна та прибережна, що не збереглася) знаходилися на лівому, а надбрамна, настінна та наскельна, що в XIX столітті звалися Ковальськими, друга прибережна та барбакан – на правому березі річки. 

Річище Смотрича перетинав оборонний мур зі шлюзами. Захист дороги, яка проходила вздовж берега, попід скелею, через барбакан та надбрамну башту (що мала двоє воріт з підйомною решіткою та звідним мостом), здійснювався з галереї барбакану та з наскельної башти. У спорудженні цієї оригінальної системи брав участь відомий військовий фахівець, королівський архітектор І. Претфус, який у цей час модернізував Старий замок. 

Реконструкція Є. Пламеницької про стан на початок ХVI cтоліття...

План-реконструкція (за Є.Пламеницькою)

1850. Малюнок М.Кулеші, літографія Лемерсьє...

ІІ половина 19 століття. Гравюра на металі К.Вейєрмана...

1860. Вигляд з північного заходу на західну частину міста. Дереворит з фотографії Ю.Кордиша...

Внаслідок частих затоплень Польська брама почала руйнуватися ще в XVI столітті. Попри проведення ремонтних робіт, на початку 19 століття мури, що перетинали річище, розвалилися і згодом була зруйнована частина башт. У 30-х роках XIX століття, під час влаштування дороги на Польські фільварки, частину укріплень було зруйновано, а Надбрамну башту частково засипано.

Фото початку ХХ століття з facebook...

кроп

поштівки початку ХХ століття...

Дотепер збереглися барбакан, надбрамна, настінна та наскельна башти, а також залишки двох прибережних башт. Найцікавішими в цій системі є барбакан та надбрамна башта, відкриті дослідженням.
Надбрамна башта в рівні 1-го ярусу прямокутна в плані (9,3:10,5 м), вище за допомогою тромпів переходить у семерик, а в рівні 4-го ярусу – у восьмерик. Цей прийом уможливлював забезпечення кругового обстрілу.

1977.  Фото М.І.Жарких...

Проїзди мають готичну стрілчасту форму. Північна брама закривалася двостулковими воротами, південна – підйомною решіткою та звідним мостом. З півдня до башти прилягав барбакан у вигляді підковоподібного в плані двоярусного оборонного муру з бойовою галереєю, який утворював внутрішній дворик, що добре прострілювався з галереї, надбрамної та наскельної башт. До барбакану прилягав каземат, який сполучався з ним вирубаним у скелі переходом.

1979. Фото М.І.Жарких.

1986. Пам'ятники містобудування та архітектури УРСР

1991. 

герб Поділля

герб Польші

У 1962 – 1977 роках проведено консерваційно-реставраційні роботи на настінній та прибережній баштах, розкриття надбрамної башти та барбакану від 8-метрової ґрунтової засипки, реставрацію наскельної башти та часткову реставрацію надбрамної башти (автор проекту – Є.Пламеницька).

 

Все було нічого, стояло і нікому не заважало (але нікого і не переймалося), поки не сталося лихо. 15 лютого 2009 року, в неділю, в каньйоні Кам'янця-Подільського завалилася Надбрамна вежа. Гуркіт падаючих каменюк мав би сколихнути все місто, але місто ще майже тиждень не знало про власну ж трагедію, а кам'яні уламки спокійно лежали біля підніжжя, присипаний сніжком. Відтворити картину підступних дій снігу (а саме цей сніжок міські – та й не тільки – історики, а також директор Кам'янець-Подільського НІАЗу Василь Фенцур звинувачують у трагедії) проти Польської брами не так і важко, і слідчі тут не знадобляться (ніякої справи міліціонери й не відкривали). Десь році в 1994-му місцева шпана, що бігала сюди палити подалі від батьківських очей, підпалила дах Надбрамної вежі. Він кілька років простояв обвугленим скелетом, а потім завалився. Сніги і дощі вже безперешкодно падали на каміння вежі. Стіною пішли тріщини. Зима 2009, з частими снігопадами і відлигами, башту таки доконала: розбухлі від води тріщини вбили пам'ятку.

1991.  Фото М.І.Жарких.

1991.  Фото М.І.Жарких.

Весною 2010 року відновлювальні роботи на Польській брамі завершились. Согоденній стан пам'ятки на фотографіях. Настінна башта на іншому березі Смотрича відреставрована за приватні кошти — на обійсті, де вона стоїть, розташувався міні-готель, який частково заважає перегляду та відвідуванню пам'ятки.

Восені 2021 року, реалізуючи заплановані заходи щодо збереження комплексу пам'яток архітектури XV-XVI ст. Нижньої Польської брами та відповідно підписаному 3 серпня цього року Меморандуму про співпрацю між Міністерством культури та інформаційної політики України, Хмельницькою обласною державною адміністрацією, Кам'янець-Подільською міською радою і народним депутатом І. Марчуком Заповідник розпочав виконання робіт на Прибережній башті. Розпочато роботи з розчистки пам'ятки від земляного насипу та господарського сміття. Руїни башти мають збережені в надземній частині лише західну частину стіни першого ярусу і частину муру шлюзів, територія якої раніше не досліджувалася. 

2000. Пам'ятки архітектури та містобудування України

2007. Фото від аndy-travel.com.ua з ще оригінальною та цілою боковиною башти

2009. А це вже фото зруйнованої, від Пустиннікової Ірині з castles.com.ua...

2010.

В результаті розкрито прохід до шлюзової галереї та закладено шурф в середині башти. Було виявлено 3 бійниці нижнього ярусу Прибережної башти, уламки кераміки та фаянсу ХІХ-ХХ ст., мідну мотету XVII ст., фрагменти люльок XVII ст. та залишки деревини, яка могла бути складовою частиною оборонного гідротехнічного вузла. Подальші археологічні дослідження дозволять розкрити особливості конструкції єдиної в Центрально-Східній Європі оборонної шлюзової системи та приступити до реставрації комплексу споруд Польської брами.

2005. Прібережна башта.

2013. Фото від Neo7777Vitaha

2015. фото від andy-travel

2021. Роботи на Прибережній башті Нижньої Польської брами...

 

Джерела:
https://www.pslava.info/KamenecPodilskyM_UkriplennjaStarogoMista_PolskaBrama,267125.htm

lhttps://castles.com.ua/tragedy.html

https://castles.com.ua/polska.html

https://niazkamenec.org.ua/restavracia/197-restavracyya-priberezhnoyi-bashti-nizhnoyi-polskoyi-brami.html

https://andy-travel.com.ua/kamyanec-polska-brama

https://uk.wikipedia.org/wiki/Нижня_Польська_брама

https://web.archive.org/web/20131206061923/http://kampot.org.ua/index.php?do=photo&a=showphoto&photoid=236

https://terwik.livejournal.com/165335.html

https://andy-travel.com.ua/kamyanec-polska-brama

https://uk.wikipedia.org/wiki/Нижня_Польська_брама

https://web.archive.org/web/20131206061923/http://kampot.org.ua/index.php?do=photo&a=showphoto&photoid=236

https://terwik.livejournal.com/165335.html

 

 

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.  

Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проекту: на експедиції і існування блогу та файлосховища.

Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту «Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина».


Підписуйтесь на сторінки проекту на:

Patreon
Twitter
Telegram
Instagram


 


ну як то так =))