Спадщина. Ісаї. Дерев'яна Михайлівська церква. 1663. Експедиція 2019 року.

Прикарпаття, глуш, до більш-менш значних трас немає, жителів — менше тисячі. І в цю глуш варто їхати за справжнім дерев'яним дивом. Ісаї (або Ісаїв) відомі з 1565 року. В селі старою церквою відверто пишаються, вважають її унікальною — і навіть щось там чули про гіпотетичний список ЮНЕСКО.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. 

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

За словами Ірини Пустиннікової, ключі — якщо храм зачинений (а зараз так і є) — в ідеалі дістаються от так: за церквою біжить сільська вуличка вздовж потічка. Жовта хата неподалік мостику через потічок — там живе паламар Микола Михайлович, 1968 року народження. Грубий і примітивний. Ключі він вам все одно не дасть, як і телефон священика. А піп наказав без нього до церкви нікого не пускати. Приїхали... Ми не знайшли ні жовтої хати ні паламара. Не пощастило…

В середені нібито йде ремонт-реставрація, на яку в мережі інтернету навіть знаходяться посилання з PROZORRO, но так як ми туди не потрапили, побачити це на свої очи не змогли... тільки через дірку в стіні...

Ну і фіг з ними, з нерозумними паламарями. Церква і зовні дуже і дуже кльова. 
Найдавніші відомості про церкву зустрічаються в документах 1507 року.
А тризрубна триверха Михайлівська церква йде з 1663 року — так, пам'ятник собі, старенькій, і справжнім дерев'яним храмам Львівщини. Звів це диво майстер Ілля Пантелимон, про що занотовано (за Драганом) у різьбленому написі на західному одвірку. 

завдяки castles.com.ua та decerkva.org.ua ми маємо можливість побачити що було в середині до ремонту-реставрації...

Нава в церквиці квадратова, вівтар — гранчастий, бабинець прямокутний. Ремонт храму мав місце в 1801 та 1875 роках. Візитатор (той, хто перевіряв парафію) у 1766 році відзначав, що всі три верхи були тризаломними, а над бабинцем був окремий престіл.

360º панорама. Для перегляду у весь екран, з високою якістю, натискаємо на назву панорами англійською мовою в лівому верхньому куті та переходимо на сайт 360cities для перегляду панорами в повноекранному режимі.

Чотириярусний бароковий іконостас — теж з 1663 (1669) року. В храмі збереглися два крихітних криласи (підвищення перед іконостасом ліворуч та праворуч від амвона, на криласах стоять співці та читці) — досить нечаста штука для наших святинь. Ісаївські криласи сховані під піддашшям на різьблених стовпах. Три верхи храму — вкриті ґонтом, восьмерикові (верх над навою має один залом. ми ж на бойківщині). Над бабинцем — емпора з відкритою аркадною галереєю.

план

Абрис отвору між бабинцем і навою

1937

1970

1982

1985

1987

Всі об'єми завершені восьмериковими верхами (над навою з одним заломом), увінчаними цибулястими банями з невеликими ліхтарями і маківками. Над бабинцем на другому ярусі влаштована емпора з відкритою аркадою — галереєю. Оперізує церкву широке піддашшя, оперте на випусти вінців зрубів, яке навколо бабинця переходить в опасання на різьблених стовпах. Тепер простір перед бабинцем перетворений в закритий ганок. Стіни надопасання і восьмериків кожуховані гонтами. Дахи, піддашшя та бані також вкриті гонтами.

1990

Дерев'яна квадратова у плані чотириярусна дзвіниця з аркадовими галереями на верхніх ярусах колись слугувала одночасно й входом, була надбрамною. Зведена вона в 1722 році. (датується за цифрами на одвірку). Це квадратова в плані чотириярусна будівля, перший ярус якої зрубний, а верхні — стовпові. Другий четвериковий ярус з підсябиттям, має відкриту аркадову галерею. Вкрита дзвіниця восьмибічним гонтовим стіжком.

На прохання громади, яка намірилася звести новий храм, проект нової деревяної церкви виконав у 1928 році архітект Яків Рудницький, але він не був втілений. Замість нього у 1936 році розпочалося будівництво нової мурованої церкви в неоукраїнському стилі.

Віна насувається на стару церкву якось неначе суне, да, і вона теж Михайлівська, з якимись незакінченними і недоречними товстенькими колонами перед входом, та ще зараз понівечена блискучою бляхою. Цю махіну почали зводити у 1936, а закінчили у 1938 році. Автором проекту був Євген Нагірний. Не найкращий з його проектів. 

2000

2007

2011

В радянські часи у новішій святині облаштували колгоспний склад. Громаді повернули муровану церкву в 1990 році. Стара ж давно майже-музейний об'єкт — єдина деревяна церква на Турківщині, яка зберегла свою первісну красу, і то тільки тому, що в даний час вона не використовується релігійною громадою.

дзвінниця

1985

1987

1990

Лазерне сканування деревяної церкви у с. Ісаї Турківського р-ну проведено в рамках договору між НУ "Львівська політехніка" та Управління охорони культурної спадщини ЛОДА



Скоріше за все, десь в закромах є більше якісний рендер, але де — не відомо...

Джерела:

https://castles.com.ua/isai.html

http://decerkva.org.ua/isai.html

https://www.szukajwarchiwach.gov.pl/wyszukiwarka

https://www.pslava.info/IsajiS_CerkSvMyxajilaStara,213531.html

https://prozorro.gov.ua/en/tender/UA-2018-05-18-002933-a