Спадщина. Дрогобич. Церква Воздвиження Чесного Хреста. 15/16 століття. Експедиції 2013 та 2019 року.

У трьох хвилинах ходу від Святоюрського храму, на території пожежної частини, розташувалася затишна церква Воздвиження Чесного Хреста. Як і церкву Юра, її теж свого часу пропонували до включення у Список ЮНЕСКО. Однак в комітеті, мабуть, вважали, що дві сусідні церкви від одного міста включати не годиться. Принаймні таку версію відмови можна почути від дрогобицьких мистецтвознавців, які переконують, що Воздвиженська церква ні за віком, ні за естетикою майже не поступається своїй більш іменитій «сестрі». 

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. 

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

 
Перше відвідування Дрогобича, було в середині осені 2013 року. Тоді ми відзняли Воздвиженську церкву зовні перший раз ...

У свідомих нині джерелах немає точної офіційної дати побудови чинної церкви на Зварицькому передмісті (нині – вулиця Зварицька), хоча досить часто фахівці називають 1661 рік. Це датування широко застосовувалося у ранніх реєстрах пам'яток архітектури УРСР, враховуючи, що біля входу на хори зберігся напис: «создася іюлія дня 6 року божого 1661». Тепер за знайденим написом на бантині нави офіційною датою побудови вважається 1613 рік. Хоча деякі дослідники припускають, що у 1613 рік її вже могли перебудовувати, то ж за їх версією дата побудови припадає на кінець 15 століття — початок 16-го. Це цілком ймовірно, бо вперше храм згадується у документах ще 1496 року. У 1499 році він згорів під час татарського нападу на місто, тож не виключено, що храм не будували наново, а відроджували на вцілілій основі. 

Дрогобич відвідувався ще декілька разів, але, вдруге ми відзняли цю церкву тільки у 2019 році, як зовні, так і в середині...

Церква ґрунтовно ремонтувалася 1715 року, коли її встановили на новий фундамент, 1823 року та реставрувалася у 1970-71 роках шанованими архітекторами Могитичем і Старосольським. У 1961 році церкву було закрито, а після реставрації 1971-го перетворено на музейний об'єкт. Сьогодні храм потребує нового ремонту. Через це потрапити до нього пересічному туристу практично неможливо, за винятком храмового свята Параскеви – щороку 27 вересня тут правлять Службу Божу. Зате пожежники, на чиїй території розташовується храм, ніколи не відмовляють охочим оглянути його фасад зблизька. 

Воздвиженська церква була церквою дрогобицьких солеварів. ЇЇ історія тісно пов'язана з постаттю священника Василя Глібкевича, який у ній правив і малював ікони, яким судилося стати чудотворними. Церква тризрубна і первісно була одноверхою. У 1661 році споруджено на емпорі над бабинцем каплицю Івана Предтечі з виходом на відкриту зовнішню галерею, в результаті чого храм став двоверхим. Після перебудови церква набула не зовсім звичних рис, зумовлених тим, що емпора (каплиця) міститься не безпосередньо над бабинцем, а висунута вперед у західному напрямку і нависає на стовпах поза стінами бабинця. 

Особливістю церкви є незвично широке піддашшя, яке охоплює тільки вівтар і наву храму, а бабинець оточений величезною відкритою галереєю з гульбищем, розміщеним на рівні хорів. Над навою, в центрі храму, з розкинутих крил піддашшя чіткою призмою підіймається середній зруб з чотиригранним пірамідальним верхом. Низький п'ятистінний вівтар підкреслює масштаб великої центральної частини храму. На фасаді церкви є напис, викарбуваний у 1711 році: «В церкві святої як на небесі стояти». Деякі зміни внесені при ремонті 1715 року. 

З XV століття збереглись зруби вівтаря, нави та бабинця на висоту до вінчаючого карнизу. Приділ і аркада новіші. Вони були зруйновані та відбудовані. Можливо, від пожежі, бо є погорілі балки — так, ніби церква зайнялася від блискавки (горіла зверху).
У Воздвиженській церкві оригінально вирішено співвідношення висот приміщень та їх просторове об'єднання. Цьому сприяло побудова емпори на другому ярусі. Перед тим, як ввійти у церкву, відвідувач повинен пройти через низенький притвор висотою 2,25 метра. Як увійти з низенького притвору до бабинця, то зразу, по контрасту з притвором, сприймається велика висота нави, близько 12 метрів, і глибока перспектива з бабинця в наву і через трикутний виріз у східній стіні нави у вівтарне приміщення. Довжина церкви становить 17 метрів.

Окремою гордістю Воздвиженського храму є його чотириярусний, пірамідальний іконостас. Не існуючий вже іконостас каплиці малював у 1669 році славетний місцевий маляр Стефан Медицький. Окремі ікони «Христа з апостолами» та «Богородицю» у 1694 році намалював його син – маляр Іван Медицький. Вівтарну ікону «Св. Миколая» у 1746-му намалював о. Василь Глібкевич, як і запрестольний образ «Христа-виноградаря» (1753). У різьбі іконостаса щедро використані ренесансні мотиви.

Унікальність Воздвиженської церкви ще й тому, що в ній збережені розписи у вівтарній частині. А загалом стінопис церкви походить з різних часів: у вівтарі зберігся розпис початку XVII століття пензля майстра Григорія (за іншими даними — автор давнішої частини іконостаса Федько та його учень), каплиця на емпорі розмальована у 1672 році коштом Івана Кобриновича. У 1735 році було розписано стіну, що розділяє наву і вівтар, на тему «Мученицькі смерті апостолів». При вході до церкви збереглися також старовинні розписи з ликами святих. Вікон у церкві мало, тому вони дають небагато світла і сильні локальні фарби розписів пом'якшуються напівтемрявою, звідки виблискують деталі та оклади ікон.
На жаль, точні відомості про авторів усіх тамтешніх розписів до нас не дійшли. То ж мистецтвознавці все ще намагаються визначити імена творців як не за документами, то за почерком.

На північний захід від церкви розташована триярусна стовпова дзвіниця оборонного типу, збудована  у другій половині 17 століття. Її висота складає 25 метрів. Це дерев'яна, квадратна в плані, триярусна, каркасна будівля, накрита наметовим дахом. На третьому ярусі під наметом влаштовано аркаду з голосниками для вивільнення звуку дзвонів. Стіни по шальовані дошками, на рівні першого ярусу дзвіницю оперезує піддашшя. 

трошки архивного, з польських джерел та з сайтів decerkva.org.ua та pslava.info...
1914

1917. F. Wilczkowski

1918-1927

1930

1935

1939

1970

1980

1982

1985

1987

1992. І. Синкальський

2000

2007. Віктор Громик

Богоматір

Євангеліст Марк

Мельхиседек

на хорах — фото pauluskp

Джерела:

http://www.kray.org.ua/11540/mandrivky/derev-yani-shedevri-drogobicha-tserkvi-vozdvizhennya-ta-paraskevi/

http://decerkva.org.ua/drohobych_vozdv.html

https://www.wikiwand.com/uk/Церква_Воздвиження_Чесного_Хреста_(Дрогобич)

https://polona.pl/search/?query=Drohobycz

https://www.pslava.info/DrogobychM_CerkVozdvyzhennja,207261.html