Спадщина. Долина. Янівський замок та Троїцька римо-католицька церква. Експедиція 2016 року.

Замок і Троїцька  римо-католицька церква. Тип споруди: замок з оборонним храмом.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. 

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

Так само відомий як / Так же известен как:
- Янов (рус.), Янів (укр.), Janów (пол.) — Назва села до 1960 року
- Яновський замок (рус.), Янівській замок (укр.)

Перший етап будівництва:? (Дерев'яно-земляні укріплення), початок 17 століття (кам'яний замок)
Останній етап будівництва: 18 століття (?)

Поселення Янов було засновано на горбистій місцевості, яку з трьох сторін (з півночі, сходу і заходу) оточували води річки Серет. Русло річки в цьому місці робило підковоподібний вигин, в утвореній петлі і було розташоване поселення.
1497 рік. Перша письмова згадка Янова. Тоді польський король Ян I Ольбрахт (1459 — 1501) зі своїм військом рухався з боку Микулинців в сторону Яблонова і його шлях пролягав через Янов.

Місце для спорудження замку вибрали на правому березі річки, де височіло плоскогір'я, яке, як і все село, було оточене петлею річкового русла. Плоскогір'я представляло собою вузький, скелястий гребінь (мис), розташований у вузькому перешийку між двох рукавів петлі річкового русла. Завдяки крутизні схилів і вдалому розташуванню щодо вигинів річки, височина добре підходила для зведення тут оборонної твердині.

?. Окремі дослідники відзначають, що на місці кам'яного замку 17 століття раніше існувало більш раннє укріплення, захищене дерев'яними і земляними оборонними спорудами. Однак не уточнюється, чи йде мова про більш ранній замок, наприклад, 15-16 століть або ж про якесь городище.
Початок 17 століття. Подільський воєвода Ян Гольський на місці дерев'яно-земляних укріплень будує кам'яний замок. На території замку був побудований храм, який став домінуючою спорудою твердині. Замок мав важливе стратегічне значення, оскільки в цьому місці знаходилася переправа через річку. При Гольскому на місці старої переправи через Серет був побудований дерев'яний міст.

Замок:
В якості матеріалу для побудови укріплень використовували ламаний піщаник. Замок мав довгасту, майже прямокутну, форму. Основу його укріплень становили стіни, посилені бастеями. Північна сторона укріплень була найменш доступною — тут замок мав серйозний природний захист у вигляді крутого схилу височини, що обривається в долину річки. З цього боку оборонна стіна замку була влаштована на кромці спуску. Західна сторона була напольною і тому найбільш доступною для атак противника. У західній частині замку знаходився його найбільш потужний вузол оборони (характерний для оборонної архітектури Поділля 16 — 1-ої половини 17 століть), представлений гостро зсуненою куртиною, яку посилювала потужна кругла в плані бастея. Замкові стіни досягали значної 3-метрової товщини і були прорізані бійницями. В'їзд в замок був у східній частині комплексу, влаштований в надбрамній вежі, в першому ярусі якої знаходилась арка брами.

Троїцька римо-католицька церква:
Був побудований в 1611 — 1634 роках на території замку. Риси храму формувалися в стилі пізнього ренесансу з ремінісценціями готики. Споруда була пристосована до оборони. Храм, як і замок, був споруджений з пісковика. Храм був однонефною спорудою з витягнутим п'ятигранним пресбітерієм. До бічних фасадів церкви примикали дві полігональні в плані капели. Храм перекритий хрестовими і зімкнутими склепіннями з легкої профіліровкою ребер. Площини стін розчленовані пілястрами, їх профільовані капітелі служать п'ятами склепінь нефа. П'яти склепінь пресбітерія прикрашені мініатюрними різьбленими маскаронами в стилі Відродження. Стіни церкви прорізали вузькі арочні вікна, обрамлені білокам'яними різьбленими лиштвами з різьбленими замками. Головний (західний) фасад церкви формувала оборонна вежа. У першому ярусі вежі знаходився притвор, у другому — емпорії (внутрішня галерея). Обидва яруси мали виходи в неф у вигляді аркових прорізів. Яруси вежі пов'язувала між собою гвинтові кам'яні сходи, влаштовані в товщі стін. Колодязь цих гвинтових сходів зовні храму виражений у вигляді тричетвертної башточки.

1648 рік. З початком козацького повстання під приводом Богдана Хмельницького на землях в районі Теребовлі зародився потужний повстанський рух. Збройні загони нападали на володіння шляхти, супроводжуючи свої атаки грабежами і руйнуваннями. Відомо, що в цей період повстанці напали на Янов, зруйнували замок, храм та інші будівлі. Руйнування супроводжували грабунком. Можна припустити, що в цей період в замку не було гарнізону (або він був незначним), оскільки шляхта вважала за краще шукати укриття за стінами більш потужних укріплень, іноді залишаючи свої володіння, який ставали легкою здобиччю для повстанців.
Невідомо, як склалася доля замку протягом наступного періоду козацьких війн (1649 -1655 роки).

1675 рік. В ході останнього і самого руйнівного етапу польсько-турецької війни (1672 — 1676) замок був захоплений турецько-татарськими військами і повністю зруйнований.
1685 рік. Замок був захоплений (або просто зайнятий?) військами Теодора Сулименко (Сулими), гетьмана Правобережної України.
18 століття. Ймовірно, після руйнувань 2-ї половини 17 століття замкові руїни не стали відновлювати, в результаті чого комплекс оборонних споруд занепав. Відомо, що в 18 столітті на території замку знаходилася селітрянa фабрика.

1779 — 1782 роки. Австрійськими військовими картографами була складена так звана «Карта Міга», на якій, серед інших населених пунктів, була відображена і забудова Янова (Долини). Замок на карті позначений схематично, у вигляді прямокутника, до якого примикає територія костьолу.
19 століття. Велика частина руїн замку була розібрана на будівельний матеріал.
Початок 20 століття. На фото цього періоду видно, що на той момент значна ділянка замкової стіни здіймалася на південь від храму. На жаль, до наших днів ця ділянка стіни на дожила.

загальний вид на село з південного сходу. На задньому плані видно замковий пагорб з Троїцькою римо-католицькою церквою.

фото руїн замкових стін і Троїцького храму, вид з півдня. Фото 1920-х років

1970-ті роки (?). Замок в Долині потрапляє в поле зору радянських дослідників.
Наші дні. Велика частина укріплень була розібрана аж до рівня фундаментів. Фрагментарно збереглися залишки окремих оборонних споруд замку. Західна бастея (з підвалом) над рівнем землі збереглася на висоту одного ярусу. У цьому ярусі є бійниці з широкими розгорнутими схилами. До бастеї примикає збережена ділянка південної оборонної замкової стіни з заломом. Ця стіна має однакову з бастеєю висоту. Збережені ділянки стін в середньому мають висоту близько 3 метрів. Від північної оборонної стіни зберіглася невелика ділянка фундаменту. У східній частині замкового комплексу збереглися залишки першого ярусу надбрамної вежі.

Позначення на плані: 1 — бастея, 2 — стіни, 3 — Троїцький храм, 4 — дзвіниця храму, 5 — в'їзд.

Краще за все з початкових замкових споруд зберігся храм, який дожив до наших днів у відносно непоганому стані, хоча і втратив частину свого декору і був частково перебудований.
Відомий дослідник замків Західної України Орест Мацюк відзначав, що на схід від церкви, в урочищі «Кут», зберігся фрагмент оборонного валу довжиною близько 40 метрів. До валу примикає город, на якому були виявлені численні фрагменти кераміки 16-17 століть. На думку дослідника цієї місцевості Байгера, тут міг перебувати якийсь оборонний табір.

трошки архівних фото з 1989 року

храм

брама

північна брама

башта замку

Підземелля твердині, за переказами, тягнуться до Теребовлянського замку на 12 км. Вони не досліджені. 
Якщо наперед не знати, що в селі є замок, його можна і не помітити. Територія замкової гори заросла деревами та кущами. Прикро.

Погляд на останок

Джерела:

zamki-kreposti.com.ua

pslava.info

castlesua.jimdo.com

castles.com.ua