Спадщина. Добромиль. Замок Гербуртів. Експедиція 2014 року. Перезібране, перероблене, оновлене...

Відомо, що близько 1450 року львівський ловчий Микола Гербурт побудував на Сліпій горі біля Добромиля дерев'яний замок. Проте замок згорів під час нападу татар у 1497 році. Замок в Добромилі зведено на місці дерев'яного у другій половині XVI століття. 

Дорога до Замкової гори.


Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. 

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

Краєвид зліва від дороги...

Чернеча Гора

гора Гербурт, вона ж замкова...

Будівництво мурованого замку почав Станіслав Гербурт 1566 році відразу після того, як польський король Сигізмунд II Август надав місту Добромилю магдебурзьке право. Споруда розташована на високій крутій горі Сліпій (556м. над рівнем моря), яка є одним із відрогів Бескидів. В плані фортеця має (чи вже радше мала) овальну форму, плануванням своїм повторюючи обриси гори. 

Кажуть, що колись лісу тут не було зовсім, але, після того, як замок занедбав — природа взяла своє і дерева фактично повністю закрили старі руїни від очей людських... Отже, під'їхавши до лісу прямуємо по єдиній протореній дорозі, що спочатку йде вправо, потім починає уходити вліво, огинаючи гору, далі слідує різкий поворот наліво (до речі, у вологу погоду далі Ваш не повнопривідний авто не поїде), направо, і... ми на поляні перед в'їздом до замку...

в'їзна брама...

Від кам'яної таблиці з гербом Гербуртів мало чого залишилось...

Домінантою замку є восьмигранна брамна вежа, яка спочатку була чотириярусною. Вежу із стрільницями і прямокутними віконними отворами завершує аттік з декоративною аркадою, який почали широко застосовувати в оборонних спорудах саме з XVI сторіччя. Ренесансний аттік набагато пом'якшує грізний вигляд оборонних стін завтовшки до 2 метрів.

на початку в'їзного тунелю відгалуження вліво...

тут колись було велике приміщення, но час безжалісний, стельового склепіння вже фактично немає — воно на підлозі...

обратка входу в приміщення...

бійниці...

через провал у внутрішній стіні(можливо колись тут була дверь в сусіднє приміщення) підіймаємось на умовний другий поверх ...

В 1614 році Ян Щенсний Гербурт з Фельдштина перебудував твердиню на неприступну фортецю, надавши їй ренесансного вигляду . Вважається, що замок мав довжину 85 м, ширину – 25 м. Припускають, що у ньому були 4 кімнати і одна велика зала. Далі – незабудований дитинець, загороджений мурами, оборонна башта з північно-східної сторони, що стояла впритул до гори.

...звідки маємо погляд на внутрішній двір замку...

та зворотну сторону стін твердині... погляд вправо ...

зворотна сторона центральної частини що по над в'їздом

погляд вліво...

ще бійниці правої стіни...

Було вмуровано у в'їздну браму таблицю з написом (який вже навіть в ХІХ столітті було важко прочитати) з родинним гербом Гербуртів та літерами S H K L, що розшифровуються як Станіслав Гербурт, каштелян львівський та надписом "obrona nasha". А ще нижче – стерті букви і дата 1614 рік – очевидно, це рік реставрації замку Яном Щесним Гербуртом.

З 1622 року, коли рід Гербуртів згас, замок перейшов у власність Конєцпольських, пізніше замком володіли Чурили та Красінські.  В 1784 році одна з власниць споруди, Анна Бялогловська, дозволила василіянам розібрати частину мурів на потреби монастиря, який будувався поблизу. Дослідники вважають, що ченці навряд чи скористалися цим будівельним матеріалом, бо основні споруди монастиря вже були збудовані. 

спускаємось у двір...

зворотка в'їзного тунелю...

можливо тут був колодязь...

але зараз тут смітник...

360º панорама. Для перегляду в повноекранному режимі, з високою якістю, натискаємо на значок Toggle Fullscreen англійською мовою, перший в правому верхньому куті

погляд з двору на те, що залишилось від замку...

Згодом уряд взяв під опіку зруйновану фортецю, але ніхто її так і не реставрував. Занедбаний замок протягом всього ХІХ століття слугував саме джерелом будматеріалів. До нашого часу збереглися лише брамна бастея з рештками жилих приміщень та два фрагменти мурів. А крім цього можна побачити залишки ще однієї башти, про яку чомусь мовчать книжки.

ну і декілька поглядів зовні замку... вправо...

та погляд зліва...

Фортеця з 18 століття втрачає своє значення і поступово перетворюється в руїни. На відміну від багатьох замків палацового типу Добромильський комплекс мав винятково оборонні функції, а його житлові корпуси використовувались тільки для тимчасового мешкання.

Як завжди частина з архівних матеріалів...
1836 р. Тижневик "Lwowianin". Найдавніше зображення твердині на гравюрі Алозія Томашевського. Однак, вона викликає певні сумніви щодо правдоподібності вигляду споруди....

1844. Przyjaciel Ludu.

Ну і як же без Наполеона Орди...

Ян Щасний Гербурт

родовий герб Геррбуртів

креслення руїн замку...

план

ну і старі поштівки...
1892-1897

1900

1905

1906

1908

1918

1929

1931

1934

До війни, на замковому подвірьї проходили різноманітні фестивалі, які самому замку файтично нічого не давали, крім невеликої популяризації та сміття. Замком не опікуються, ну, хоча би далі не разносять по кірпичику, й те вже не зовсім погано.

інші відвідування замку, нажаль поки що через VPN

Експедиція 2017 року

Експедиція 2019 року

Джерела:
https://castles.com.ua/dobromyl.html

https://uk.wikipedia.org/wiki/Добромильський_замок

https://photo-lviv.in.ua/najvyschyj-zamok-lvivschyny/

https://polona.pl/search/?query=dobromil&filters=public:1

https://cyfrowe.mnw.art.pl/pl/katalog/785061

https://audiovis.nac.gov.pl/search/

https://uk.wikipedia.org/wiki/Ян_Щасний_Гербурт