Невеличке село Буківцьово розташовано за кілька кілометрів від Чорноголови на Закарпатті. Сама дорога, що веде туди, надзвичайно мальовнича — вона тулиться до потоку, що тече вузькою долиною між схилами гір.
Церкву слід уважно виглядати праворуч від сільської вулиці — понад деревами, на протилежному пагорбі покажуться її верхи. Дістатися до неї автівкою не можна, тільки пішки, перейшовши через місток.


нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...


Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. 


Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.


Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html






від дороги до церкви веде стежка... через лісок, струмок...






і виходимо на пагорб... а там і вона... 










Церква вписана у фантастично гарний ландшафт, навколо неї — лише гори, дерева, різнотрав'я... Ось як пише про це Михайло Сирохман: "Дерев'яна церква Св. Анни, розташована на високому схилі в центрі села, належить до кращих закарпатських церков з бароковою вежею. Вражає її розташування. Невелика споруда одна-однісінька оптично "тримає" весь гігантський схил. Її легкий силует витримує і якимсь чином упокорює хвилі навколишніх гір, заспокоює нестримну театральність сцен природи, розфарбованих улітку всіма відтінками зеленого, а восени – всіма фарбами золота."


















Вважають, що первісно церква постала в XVII ст. і мала інший силует. Тоді її завершували три верхи в бойківському стилі. Згідно напису на одвірку, 5 червня 1791 року майстер Григорій Макарович завершив реконструкцію святині. В процесі ремонтних робіт були підняті стіни бабинця і над ним майстер добудував вежу-дзвіницю. Під час перебудови в році отримала нові форми, які збереглися до сьогодні. 
















На західному фасаді було встановлено високу каркасну башту з традиційним бароковим двоярусним завершенням, шатрові перекриття нави і вівтаря сховалися під стрімким двосхилим дахом. Усі три зруби охоплює широке опасання. Разом із дерев'яною дзвіницею та дерев'яною вхідною брамою церква утворює чудовий ансамбль стародавніх споруд. Традиційні двері з широкими одвірками мають ковані завіси, клямку та замок. На північній стіні нави влаштовано ще одні двері.


заглянемо всередину...






















В інтер'єрі збережено іконостас XVIII ст., але ікони перемальовано. Напис під намісним образом Пресвятої Богородиці повідомляє про малювання ікон за пароха Амброзія Яромиса у 1821 році. До старожитностей належить престол з кивотом, жертовник з образом "Христос-виноградна лоза", напрестольний хрест, хоругви, окремі різьблені частини давнішого іконостасу, дерев'яні свічники. Церква була застрахована в Словенському акціонерному товаристві.




















Сьогодні церква називається св. пророка Іллі. Ремонтована зовні в 2016 році, внаслідок чого маківки на вежі та ліхтарі зробили в нових формах, як в Росії. Пам'ятка архітектури національного значення. В користуванні громади УПЦ МП.
Розташовується на схилі в центрі села, за 100 метрів на південь від головної дороги, за потоком. Двозрубна тридільна святиня, з західної частини даху якої здіймається квадратова в плані вежа увінчана двоярусним бароковим завершенням. Стіни зрубів з ялинового дерева.
































Ліхтар з маківкою посаджені на східному краю гребеня даху. Церкву оточує піддашшя, є бічні двері до нави. В інтер'єрі іконостас з XVIII ст. Існує окремо стояча дерев'яна одноярусна дзвіниця з північного заходу від церкви. Є три дзвони, два з них походять з 1924 року. Церква в селі Буківцьово була внесена до переліку архітектурних пам'яток Української РСР, які мають охоронятись державою. Охоронний номер будівлі — 070016.  Перелік був затверджений 24 серпня 1963 року (№ 188). У наш час церква функціонує за призначенням. Доступ відвідувачів є вільним. 


Трошкі архівного...
1970. Гоберман Д. Н. Пам'ятники дерев'яної архітектури Закарпаття.


1985. Пам'ятники містобудування та архітектури.


1994.  Сирохман М. Церкви України: Закарпаття.




2000-ні.  Сирохман М.


до 2016. Володимир Федорцов


дзвони... фото Олени Крушинської






та їх крплення... фото Олени Крушинської






В приміщенні дзвіниці було виявлено два звукові девайси: зламаний клепач (на фото ліворуч) і калаталку (праворуч). Клепач, який видає голосний стукіт, використовують замість дзвонів у передпасхальні тижні, аж до самого Великодня.




2016



Джерела:

http://decerkva.org.ua/zak/bukivtsiovo.html

http://www.derev.org.ua/zakarp/bukivtsovo.htm

https://uk.wikipedia.org/wiki/Церква_святої_Анни_(Буківцьово)

https://www.pslava.info/BukivceveS_CerkSvAnny,115723.html



 


Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проєкту. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка. 

 


Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції і існування блогу та файлосховища. 


Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проєкту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина". 



Підписуйтесь на сторінки проєкту на: 

Patreon 
Twitter 
Telegram 
Instagram 

Технічні партнери проєкту:


найпрофесійніший сервіс з ремонту квадрокоптерів в Україні
 


 та

 


 


хмарне сховище для синхронізації файлів між комп'ютерами, мобільними пристроями та веб-аккаунтом, яке надає користувачам 1 ТБ для зберігання фото, музики, відео, різних файлів і документів.




ну як то так =))