Спадщина. Браїлів. Троїцький Браїлівський монастир УПЦ (колишній монастир тринітаріїв). 2015/2019.

Містечко Браїлів, що на Вінниччині розташоване за 40 км від обласного центру, на річці Рів (притока Південного Бугу). Пелагія Печихвостська, дружина Яна Бокія Печихвостського, заснувала містечко Браїлів у 1594 році. Частково містечко почали заселяти з вотчин Махнівки та Сьомаків, а в кінці XVI століття в Браїлів переїхали ряд сімей з Галичини.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. 

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

2015

2019

За часів Богдана Хмельницького Браїлів перетворюється на сотенне містечко. Наприкінці 1666 року Себастьян Маховський командував 6-тисячною дивізією, розміщення якої на Брацлавщині вирішив не допустити гетьман Петро Дорошенко та яку 9 грудня в бою під Браїловом було ним розгромлено. У 1740 році Францішек Салезій Потоцький заклав римо-католицьку церкву з кляштором тринітаріїв, будівництво якої завершив близько 1780 року Станіслав Щенсний Потоцький. Браїлівський монастир — це знайома по вінницьким пам'яткам композиція: храм і корпус келій, що примикає до нього з боку хору. 

2015. погляд з небес...

Однак співвідношення обсягів дещо інше, по-іншому виглядає і сам храм — це тринефна базиліка, перекрита склепіннями з люкарнами в середньому нефі. З північного боку біля входу височіє дзвіниця, своєю багатою пластикою і великими отворами, скоріше, нагадує ошатну палацову вежу в стилі бароко. В склепінних перекриттях влаштовані овальні прорізи — дзвони тут звучали по-особливому. У ажурному малюнку кованого поруччя другого ярусу дзвіниці центральне місце займає зображення семи кінцевого хреста під короною — герб «Пилява» Потоцьких, переробленого після переходу монастиря до православних, у восьмикутний старообрядницький хрест.

і з неба у 2019 році...

Попри складну багатоплановість обсягів, декор фасадів досить скромний, стриманий, особливо в порівнянні з інтер'єром, який прикрашають каннеліровані пілястри коринфського ордера, високий, складного профілю антаблемент, багаторазова креповка, вишукані по силуету фронтони в вівтарі, багата ліпнина і, нарешті, живопис, покриває склепіння і стіни. Браїлівський розпис колись дуже славився. Їх виконав в кінці XVIII століття темперою по сухому тиньку художник-монах Йосип Прахтль. Король Станіслав-Август, який відвідав Браїлів в 1787 році, спеціально оглянув ці розписи. ... писав Д.В. Малаков у своїй книжці «По Брацлавщині», у 1982 році. Сюжетні та декоративно-орнаментальні мотиви були виконані у стилі рококо. Ці розписи темперою по сухому тиньк не збереглися. Зараз все білим біло...

2015

кадри інтер'єру з відео

Коли монастир став православним, розписи у стінних нішах виконав Є. Осмоловський. Ті були зіпсовані вже за радянські часи. Рештки стінопису остаточно були забілені наприкінці XX століття. Зараз в середині все просто біле. У 2015 році нам під крики монашки після служби, вдалось зробити пару кадрів. У відвідування 2019 року ми спробували поспілкуватись з настоятелькою монастиря, але вона до нас не зійшла та відмовила в зніманні храму. Але декілька кадрів в коридорі келійного корпусу ми все ж зробили, та відзняли старі фото, що були присутні на його стінах. 

келійний коридор...

За обома сторонам хору — баптистерія і захристія, двері, яки ведуть в корпус келій. Останній, на відміну від вінницького кляштора домініканців, має в плані вид букви «Н», один зі створів якої замкнутий торцем храму. У внутрішній дворик дивляться вікна з прохолодних склепінчастих коридорів з дощатими підлогами та маленькими лавками в підвіконних нішах. Навіть дух монастирський ще не вивітрився, не вистачає лише кованих скринь під дверима келій. Після польського повстання 1831 року монастир був перетворений в православний Троїцький. А красу дзвіницю прикрасили шатром з кокошником, на двосхилому храмовому даху звели фальшивий восьмерик з шатровим завершенням, в огорожі влаштували незграбні ворота в стилі московського бароко. Але всі ці «нові звершення» не збереглися. Зараз храм виглядає більш автентично.

і трошки історії з келійний стін...

З місцевих міфологій та балачок: 
За переказами місцевих жителів, монастир колись прикрашала статуя Ісуса Христа — Назорея в ріст людини, яку привіз з Туреччини один поляк-католик (За іншим відомостями, реліквію привезено з Мадрида). Це була скульптура Ісуса в багряній туніці із зав'язаними на грудях руками — символічна згадка про християнських невільників, котрих тринітарії викупали з неволі. В одному з тамтешніх міст подолянин став свідком того, як турки розпоряджалися награбованим в Європі майном. Серед вивезених ними цінностей була й статуя Христа. Бідному подолянину чудом вдалося викупити статую у турка і привезти до Браїлова. Нею пишалися як католики, так і православні. Статуя вважалася чудотворною. Згодом її перенесли до нового католицького храму, звідки вона зникла у вирі подій після 1917 року. Теперішнє її місцеперебування невідомо.

Джерела:

https://www.pslava.info/BrajilivSmt_CloisterTrynitariv_1980PoBraclavschyne,262034.html

https://uk.wikipedia.org/wiki/Троїцький_Браїлівський_жіночий_монастир_УПЦ

https://www.youtube.com/watch?v=_XIIxwJk7FU

https://www.youtube.com/watch?v=nQFfgisc0-A

https://www.youtube.com/watch?v=fEXf2ZOwAd4