Спадщина. Біще. Оборонний храм Успіння Пресвятої Діви Марії. Експедиція 2018 року.

Сьогодні Біще являє собою невелике село в Бережанському районі з населенням трохи більш як 500 осіб, проте колись поселення переживало значно успішніші часи, адже було добре укріпленим містечком. Вірогідних відомостей про заснування населеного пункту немає. Деякі дослідники датують заснування Біще ще часами Київської Русі (XI століття), а дехто вважає, що поселення виникло вже після падіння Галицько-волинського князівства в середині XIV століття. 

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. 

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

У 1930-х роках бережанський посадник Вишнєвський, посилаючись на старі документи з костелу, у своїй книжці стверджував, що засновником Біще був Ян Бощ, а сталось це у XIV столітті. У цьому випадку не важко здогадатись про походження назви поселення. 

180 ° погляд на схил насипного пагорба

Професор Познанського університету Юзеф Відаєвич підтверджує цю версію, і навіть говорить про заснування отцями-домініканами католицької парафії в Біще у 1339 році. З тих же джерел відомо, що Яну Бощу на старості літ довелось пережити «рейдерську» атаку збоку сусідки Клари Романовської, в результаті чого остання стала власницею Біще. Згодом містечком почергово володіли Синявські, Чарторийські, Любомирські та Потоцькі.

А тепер перейдемо до головної пам'ятки Біще — храму Успіння Діви Марії. Державний реєстр національної культурної спадщини говорить, що храм було побудовано у 1644 році, проте деякі джерела вказують на значно ранішню побудову церкви та датують її XIV століттям. Якби там не було насправді, але пам'ятка дійсно є дивовижною, адже не часто поруч з основними ренесансовими рисами в нас можна побачити елементи готики.

З самого початку споруда окрім релігійних виконувала ще й оборонні функції, про що окрім ключових бійниць яскраво свідчить місце її розташування — храм стоїть на штучно насипаній горі Говда, яка разом з додатковими укріпленнями надавала надійний захист місцевому населенню. Останньої суттєвої перебудови храм зазнав у 1730 році, коли по боках було зведено потужні контрфорси.

У 1944 році церква згоріла. З того часу вона стояла пусткою. 
Декор навколо головного входу в храм досить непогано зберігся. Скульптури на фасаді храму теж дійшли до наших днів. 
Від вівтаря мало що залишилось. Хоча ненадійні двері в церкву і були закриті на замок, але всередину все одно можна було потрапити — в прибудові поруч з апсидою був відкритий отвір. А там, в середині, все було погано.

Здавалося, що доля цієї святині така, як більшості її сестер, але ... 2009 року настоятель парафії cвв. Апп. Петра і Павла у Бережанах римо-католицької церкви о. Андрій Ремінець узявся за відновлення зруйнованого храму, до врятування  храму приєднався "PROJEKT BUSZCZE". Відтоді йде активна робота у цьому напрямку. Піднялися над церквою і дзвіницею дахи, первинно потинькували стіни, зовні та всередині, відновили, контрфорс що руйнувався, створили заново вівтар і фігури для нього. Роботи ще дуже багато, але святиня відроджується, і це не може не радувати.

так йшов процесс зовні

Інформація з Пам'ятників містобудування та архітектури:
У першому десятиріччі XVIII століття  будівлю по всій протяжності бічного північного фасаду (виключаючи каплицю) посилено прибудовами оборонного призначення. У 1730 році південна каплиця укріплена контрфорсами. Споруда з пісковику в готико-ренесансному стилі, хрестова в плані: складається з прямокутних нефа, двох бічних каплиць і полігональної апсиди. Перекрита хрестовими нервюрними склепіннями. Головний західний фасад фланковано триярусною оборонною вежею.

та в середені

Всі фасади забезпечені ключе-подібними бійницями, що проходять між перекриттями під карнизом будівлі. Зберігся ренесансний декор у вигляді білокам'яних різьблених порталів, п'ят склепінь, профільованих нервюр, що декорують склепіння, стрільчаста арка, ведуча з нефа в пресбітерій, оформлена розетками.
Зовнішній портал входу складається з двох напівколон, що несуть антаблемент, і арки на імпости, декорованого архівольтом і різьбленим пальметним орнаментом. Фасад башти по третьому ярусу прикрашений кам'яними скульптурами в едикули (XVII століття).

така вона була до другої світової війни

старий малюнок

план

У другому ярусі вежі збереглося початкове стрілчасте вікно, перероблене в XVIII столітті. Два нижніх яруси вежі перекриті хрестовими склепіннями, верхній не має перекриття. Пам'ятка відображає характерні особливості культової архітектури XVIII століття східної Галичини, є твором ренесансної культури на Україні.

1990

а це вже 1991 рік

360º панорама. Для перегляду в повноекранному режимі, з високою якістю, натискаємо на значок Toggle Fullscreen англійською мовою, перший в правому верхньому куті

Погляд на останок

Джерела:

rbrechko.livejournal.com

pslava.info

projektbuszcze.org

rkc.in.ua

zamki-kreposti.com.ua