Дерев'яна церква, яку не знайдеш на карті, розташована при сільській вулиці, за 150 — 200 метрів від головної дороги Червоноград — Белз — Рава. Храм ново заснований у 1880 році. Згідно шематизму єпархії Перемиської на 1925 рік звалась як каплиця святого Стефана на передмісті Заболотє. Дерев'яна тридільна одноверха будівля.




Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. 


Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.


Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html






При південній стіні вівтаря стоїть захристія. Церква оточена піддашшям. Після Львівського псевдособору 1946 року, греко-католицька громада не протистояла переходу «переписати» Церкви св. первомученика Стефана «на православ'я». 





Церкву з часом закрила радянська влада, а заболотці ходили до православної церкви у с. Низи, бо всі інші церкви поблизу були закриті. Але в Заболотті підпільно діяла УГКЦ під опікою о. Євгена і о. Романа, обидва зі Львова. Їхніх прізвищ люди не знають.






Через якийсь час після закриття, маленьку дерев'яну церкву у с. Заболоття частково зруйнувала буря, так що залишилися лише стіни. В радянський період до кінця 80-х стояла закритою і служила складом місцевого колгоспу. Коли 1989 року дозволили відкрити і ремонтувати церкву, то всі мешканці села дружньо стали до роботи. 






Одні думали, що коли відремонтують церкву, то тут буде служити православний священик з м. Белза. Інші, які були прихильні до Греко-Католицької Церкви, коли дізнались, що церкву хочуть відкрити як православну, поспішили в район, щоб наголосити що церква у с. Заболоття ніколи не була православною, що православні мають церкву в м. Белзі. І це дало свій результат – церкву зареєстрували як Греко-Католицьку.






Складається враження, що церкву будували тоді, коли навколо уже стояли житлові будинки, адже навколо храму надзвичайно мало місця, а головний вхід до нього розташований зі сходу. Крім того, паралельно з огорожею ростуть вічнозелені деревця, що не дають краще оглянути церкву. На час нашого відвідування йшов процес перестилання даху — купол вже перебував в новій жовтій нітритній «броні», а скати даху починали блищати «сріблом». На жаль, несмак не минув і цей глухий кут нашої країни...


1992. Світлина І. Синкальського. Слободян В. Церкви України: Перемиська єпархія.


2007. ViktorHromyk. 

 


Джерела:

http://decerkva.org.ua/belz-zab.html

https://www.sokaleparchy.org.ua/index.php/2009-06-02-08-03-45/parafii/867-belzkyj

https://pslava.info/BelzM_CerkSvStefana,212142.html

 


 

 
Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проєкту. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка. 
 
 


Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції і існування блогу та файлосховища. 

 
Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проєкту «Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина». 

 

 
Підписуйтесь на сторінки проєкту на: 
 
Patreon 
Twitter 
Telegram 
Instagram 
 
Технічні партнери проєкту:


найпрофесійніший сервіс з ремонту квадрокоптерів в Україні
 

 
 та
 
 


 

 
хмарне сховище для синхронізації файлів між комп'ютерами, мобільними пристроями та веб-аккаунтом, яке надає користувачам 1 ТБ для зберігання фото, музики, відео, різних файлів і документів.

 

 


ну як то так =))