Спадщина. Белз. Дерев`яна церква св. Параскеви. Експедиції 2019-2021 роки.

Дерев`яна церква св. Параскеви — пам'ятка архітектури національного значення, розташована на старому цвинтарі містечка. Вона є найдавнішою вцілілою церквою Белза, що знаходиться на Люблінському передмісті. Припускають, що ця церква походить ще з 15 століття, але прямих документальних підтверджень тому немає.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. 

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

Принаймні у податковому реєстрі 1472 року згадуються чотири неозначені церкви, серед яких могла бути саме і П'ятницька. Але вже податковий реєстр 1515 року прямо згадує священника п'ятницького. У 17 столітті церква загадується у зв'язку з боротьбою між уніятами та православними за церкви, тоді ж декретом королівських комісарів церкву св. Параскеви було надано православній громаді. 

Замок зовні зараз...

Замок зовні який був раніше...

В актах візитації 1731-1762 років відзначається, що церква стара. А вже у акті 1766 року згадується про церкву яка «у стінах добра» і дзвіницю, яка ще будується. Тобто найімовірніше, що між 1762 та 1766 роком церкву перебудували. А за деякими даними, вона була збудована в с. Прусинів і на теперішнє місце перенесена у XVIII столітті.

З 1774 року церква перестає бути парафіяльною і приєднується до міської парафії церкви Св.Духа. Вона використовується як поховальна каплиця белзчан, оскільки австрійський уряд ліквідовує цвинтарі при церквах, і створюється єдиний міський цвинтар саме навколо церкви св. Параскеви.

Фото від Наталії Мельник

У 1863 році добудовано з заходу бабинець. До 1896 року церква була тридільною і триверхою – три зруби завершувалися трьома восьмериками, вкритими шоломовими банями з великими сліпими ліхтарями. У 1896 році церква зазнає значних перебудов – бабинець розбирається і замінюється новим, майже рівним по ширині з навою. Перед 1906 роком — добудовано захристію з північної сторони вівтаря. 

В радянські часи спочатку стояла опущеною, поки не провалилося покриття бані. Тоді у 1977-1979 роках відреставрована, хоча, на жаль, змінено її первісний вигляд (хоча в деяких джерелах вказується протилежне — з наданням їй первісного вигляду). Бабинець було розібрано, чим церкву перетворюють на дводільну капличного типу. Тут розташували музей історії міста.

Нині церква складається з соснових брусів на дубових підвалинах, поставлених на стендарах. Вона являє собою квадратну наву, над якою здіймається велика шоломова баня на низькому світловому восьмерику. Вівтар – гранчастий, об'єднується з навою широким піддашшям. У 1991 році реставровану церкву  віддають греко-католицькій громаді. У 2007 році в церкві здійснено ремонтні роботи – замінено гонтове покриття.

архівні матеріали...
1939

реконструкція О. Бойко

1972

1992. Світлина І. Синкальського.

2007

Джерела:

http://decerkva.org.ua/belz.html

https://haidamac.livejournal.com/66836.html

https://pslava.info/BelzM_CerkSvParaskevyPjatnyci,212130.html

https://localhistory.org.ua/texts/kolonki/belz-vriatovana-tserkva-sv-paraskevi-piatnitsi-zolota-galitska-provintsiia/