Спадщина. Бар. Свято-Успенський храм. 1770 (1755/1760). Експедиції 2016-2019.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці у місті Бар (Вінницька область) — пам'ятка архітектури національного значення, яка охороняється державою. Часто вживанні назви церковної будівлі: Церква Першої Пречистої, Свято-Успенський храм, Церква Успіння Богородиці. Церква Успіння Святої Богородиці входить також до списку пам'яток культурної спадщини, що не можуть бути приватизовані. Свято-Успенський Кафедральний Собор є окрасою та однією з найдавніших архітектурних пам'яток міста перші згадки про Успенський Храм датуються 1719 (1738) роком.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. 

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

2019

на фасаді дві охоронні таблички...

2016

Дата завершення побудови храму досі є трохи суперечливою. Церковні відомості 1802 року містять інформацію, згідно з якою будівництво було завершено у 1770 році. В історичних джерелах 1817 року також присутня інформація щодо побудови храму. Проте, вже у 1760 році. Є і ще одна версія дати завершення будівництва — 1757 рік. Ця інформація вказується у джерелах, датованих 1828 роком і саме цю дату найчастіше згадають в історичних дослідженнях. А початком будівництва вважають 1755 року, коли відбулось закладання першого каменю. Побудовану церкву у місті Бар присвятили Успінню Божої матері та Пресвятій Трійці.

2016

У 1838 році через тріщину у куполі, церква стала потребувати значних ремонтних робіт, які тривали до 1851 року. Після їх завершення, богослужіння були відновлені. Ця споруда була однією з найкращих у Барі. На початку 20 століття у церкві був іконостас, який облаштували ще у першій половині 19 століття. Навіть у наш час у храмі розміщується дві старовинні ікони: «Божої матері» та «Святителя Миколая». 

У кожної із церковних святинь своя власна історія. Ікона Божої матері розміщалась на підвищенні на вівтарі. Вона тривалий час знаходилась у Миколаївській та Троїцькій церквах, а потім потрапила до Успенського храму. Реліквія покрита срібною ризою, вшановувалась, як чудотворна. Ікона Богородиці входить до складу реєстру національних святинь України. 

Вважається, що ікона Святителя Миколая, опинилась у Свято-Успенському храмі, після того, як її перенесли з Миколаївської церкви, котра знаходилась у місті Бар, проте була ліквідована у 18 столітті. За легендою, ікона була привезена Боною Сфорца у місто Бар, яким вона володіла, з італійського міста Барі. У 16 столітті вона передала ікону у Миколаївську церкву. У 1888 році, один з київських купців, Хряков, оновив ікону коштом власних коштів. 

До наших часів збереглась інформація про акти, складені у 1771 та 1783 роках, у тексті яких зазначається, що церковна будівля усередині невеликих розмірів. У храмі розміщувалось три вівтарі: один головний і два бокових. На бокових вівтарях були розміщені «антимінси», а на головному вівтарю встановили ікону Спасителя. У церкві було багато срібних речей, а також 4 мортирки, що, ймовірно, слугували для стрільби у святкові дні. Територія церкви на 1771 рік не була огороджена парканом, біля храму стояла дзвіниця, облаштована під навісом на стовпах, а на церковному дворі було два будиночки.

Успенська церква у місті Бар зазнала деяких архітектурних змін протягом століть. Спочатку споруда була з балконом, хрестова, з одним куполом. Балкон знаходився на західному фасаді та у святкові дні там грав оркестр. Під час капітального ремонту 1851 року був змінений вигляд купола, з'явилась триярусна дзвіниця. Масляний живопис став складовою частиною інтер'єру. Серед сучасних архітектурних елементів, можна виділити янголят різного кольору з заліза на брамі, яка веде до храму. Архітектурний стиль, в якому побудована церква, являє собою пізнє бароко. 

2019

Споруда в плані — наближена до прямокутника. Його складовими є триярусна дзвіниця та її прибудови, приміщення, завдяки розташуванню яких заповнюється простір між гілками хреста. Барабан куполу — восьмигранний, завершується маківкою. Оформленню церкви характерна стриманість, переважає комбінування пілястр та карнизів. Існують певні цікаві думки, що Іван Григорович-Барський — архітектор київського магістрату, мав відношення до побудови Успенської церкви.

В радянський період історії України, коли уряд знищував будь-які форми релігійного життя, в Барі було закрито пра­вославний монастир. Свято-Успенський православний храм зберігся. У 1975 році відбулась знакова подія для храму — було проведено його капітальну реставрацію. Він до цього часу залишається окрасою міста, на жаль спотвореною новим отруйно пофарбованим дахом та блискучими куполами з  нітриду титана.

Архівні фото та поштівка
початок ХХ століття...

1920-ті роки. Фото Стефана Таранушенка і Павла Жолтовського з експедиції Харківського музею українського мистецтва...

1988. Малаков Д.В. Східним Поділлям.

1992. Фото М.І.Жарких. Негатека.

Джерела:

https://uk.wikipedia.org/wiki/Церква_Успіння_Пресвятої_Богородиці_(Бар)

https://www.pslava.info/BarM_CerkvaUspinnja,261373.html

https://bar-city.gov.ua/article/kafedralnyy-sobor-uspinnya-presvyatoyi-bohorodyci/