Максим Рітус: Проект «Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина». Затурці. Маєток Липинських. 2017.

Маєток Липинських, за висловом останнього його власника Станіслава Липинського, "розташований над відвічним шляхом з Києва до Кракова". Земельна власність складала 710 га. Сама садиба (житловий будинок з подвір'ям, господарським двором, парком та фруктовим садом і городом) заснована над джерелами, які живлять витік річки Турії.
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...

Будинок, у якому народився і зростав В'ячеслав Липинський, споруджено на фундаментах 1871 року, закладених батьком Казимиром Липинським, відставним штабс-капітаном саперних військ. Під час першої світової війни родинне гніздо поруйновано до фундаменту. На цій основі у 1927-1931 роках брат В'ячеслава Липинського Станіслав побудував двоповерховий палац, звівши над цегляними стінами першого поверху другий дерев'яний мансардного типу.

У 1939 році на базі маєтку Липинських було створено радгосп. В часи німецької окупації тут функціонувало господарство, постачаючи продукцію для потреб окупантів.
Взимку 1944 року з відступом німецьких військ пожежею знищено другий мансардний поверх будинку Липинських.

У 1946 році засновується племінне підприємство з вирощування коней з початковою назвою "Держплемконюшня", перейменоване пізніше у "Держкінзавод", за яким закріпилася абревіатура "ГЗК".
У 1960-х роках тут створюється Волинська обласна племстанція з вирощування великої рогатої худоби, перенесена пізніше у с.Рокині Луцького району. В Затурцях залишається Локачинське районне племпідприємство спеціалізоване на свинарстві.

Завдяки існуванню в садибі Липинських державних підприємств зберігся частково відбудований після Другої світової війни мурований одноповерховий будинок, який використовувався як адмінприміщення та житло для управлінського персоналу. На хвилі національного відродження кінця 1980-х -- початку 1990-х років піднімається питання щодо збереження та відбудови палацу за зразком 1930-х років та створення в ньому музею В.К.Липинського і родини. Однак, у цей час споруда перебуває вже у приватній власності (Локачинське племпідприємство за виконані ремонтні роботи у новому адмінприміщенні цим будинком розрахувалося з кооперативом "Універсал").

Зі створенням відділу у Волинському краєзнавчому музеї "Музей В'ячеслава Липинського у с.Затурці" розпочинаються ремонтно-реставраційні роботи. Лише у 1996 році будівлю викуплено і вона перейшла у державну власність. Того ж року до музею віднесено територію парку, якому рішенням Волинської обласної ради надано статус "Пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення". Загальна площа, зафіксована Державним актом на право постійного користування землею, складає 4,1 га.

Постановою Кабінету Міністрів України з 2001 року садиба Липнських визнана "Пам'яткою історії національного значення" (охоронний номер 030015-н).
10 червня 1990 року з ініціативи Затурцівського осередку Народного Руху України проведено багатолюдний мітинг з нагоди освячення символічної могили та пам'ятного знака у вигляді дубового хреста на місці поховання В'ячеслава Липинського. А 15 березня 2002 року тут встановлено йому пам'ятник.
Садиба Липинських — яскравий приклад того, як при бажанні місцевого населення можна і потрібно рятувати наше Спадщина ...

Старі фотографії періоду реставрації