Село Рекіти що в Міжгірському район Закарпаття вважають одним з найстаріших у колишньому комітаті Мараморош. Воно розташоване серед гір, віддалене від головних шляхів і безперечно є одним з найбільш мальовничих. В ньому нас цікавить стара церква — Церква св. Миколи Чудотворця, 1751 року.

...там де це можливо, по кліку відкриваються великі картинки...

Як пише М. Сирохман у своєї книзі «Церкви України: Закарпаття.» Церква із смерекових брусів разом з оригінальною дзвіницею та каплицею утворює чудовий ансамбль стародавніх споруд на високому схилі. Церква – невелика, двозрубна під двосхилими дахами, башта з голосницями вкрита готичним завершенням. Всередині нава та вівтарний зруб перекриті трапецієподібними склепіннями, бабинець має плоске перекриття. 

Первісно церква була збудована триверхою, в бойківському стилі. Споруду докорінно перебудували близько 1751 pоку, а теперішнього вигляду церква набула в 1854 році (цей рік написано вуглем на стіні). Подібно до багатьох інших церков, ґанок з дерев'яними стовпчиками нині засклено.

Церква виглядає дуже монументально завдяки зібраності простих доцільних форм, відсутності декоративних деталей ззовні споруди. Новий елемент – шпилеподібне завершення вежі, що дісталося аж так далеко на північ з долини Тиси, де всі церкви зі шпилями. Єдина новація в екстер'єрі – це засклений ґанок. Всередині нава та вівтарний зруб перекриті трапецієподібними склепіннями, бабинець має плоске перекриття. Розповідають, що церква тричі змінювала своє місцерозташування.

В середині нам дозволили зробити лише один кадр, но завдяки сучасних технологій та техніки маємо більш-меньш непогані кропи...

декілька інтер'єрних кадрів від Юрия Крилівця

У єпископській візитації 1751 року записано: «Церков: деревяна в слабом состояню, если би ю покрили еще якийсь час стояла би, благословенна от архипресбитера Драговскаго. Образи, кромі Апостолов на полотні, старійші, якось чисті. Антиминс старий еппа Мукач. Тарасовича… Посвященна св. Николаю. Звони два, не знати ци благословенні і от кого…» 

Навкруги церкви дуже щільно повиростали дерева і її фактично роздивитись з неба можна тільки з однієї сторони...

У 1801 році: «Рекита має церков добру, 110 вірников вмістящу, снарядами посередно сооружена». Дзвіниця рекітської церкви збудована в XVIII столітті і перероблена в 1854 році. Споруда має дуже цікаву форму: нижній ярус має відкритий ґанок під односхилим дахом, верхній – зовсім невисокий, з арками голосниць, вкритий восьмисхилим шатром конічної форми з увігнутими ребрами та прикрашений кулястою главкою.


360º панорама. Для перегляду в повноекранному режимі, з високою якістю, натискаємо на значок Toggle Fullscreen англійською мовою, перший в правому верхньому куті


Миколаївська церква — пам'ятка архітектури національного значення. Охоронний номер — 225/. Входить до реєстру ЮНЕСКО і зазначається у ролі пам'ятки, яка має історичну, культурну та архітектурну цінність. Належить до УПЦ МП. 

трошкі архівного та малюнків...
1981. Сирохман М. Церкви України: Закарпаття.

1985. Пам'ятники містобудування та архітектури

2015. Фото дзвінниці від Klymenkoy з wikipedia.org

да пара фото від Юрия Крилівця

Малюнки невідомого нам автора на фейсбуці у Міхаил Рябець

різна дерев'яна тарелка з фб-сторинки пані Юлиї Тетерюк

 


Джерела:
https://www.pslava.info/RekityS_CerkSvMykoly_2000CerkvyUkrajinyZakarpattja,117054.html
http://www.derev.org.ua/zakarp/rekity.htm
https://uk.wikipedia.org/wiki/Миколаївська_церква_(Рекіти)
https://goo.su/aYNp
https://woodenroute.ekarpaty.com/czerkva-svyatogo-mykoly-chudotvorczya-rekity/
https://usnd.to/24b6
https://usnd.to/24bB
https://usnd.to/24bi
uk.wikipedia.org

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.  

Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проекту: на експедиції і існування блогу та файлосховища.

Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту «Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина».


Підписуйтесь на сторінки проекту на:
LiveJournal

Patreon

Twitter

Telegram

Instagram

 


ну як то так =))

 

 

Про проект «Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина».