Їдемо по Одеській трасі, в Білой Церкві повертаємо до Сквіри, потім повертаємо на сільське роздоріжжя, а там повз хатки та кущики, вузькими вуличками та численними перехрестями, мимо церков та майданчиків… І раптом натикаємся на зруйновану історичну споруду.
Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...
Фінансова допомога на підтримку нашого проекту:
https://m-a-d-m-a-x.livejournal.com/588508.html
У 2018 році нам не вдалось попасти за височенну огорожу і тому фото з землі ми даємо від панів Ростислава та Романа Маленкових з їх проекту Україна Инкогніта (2009-2016) та Світлани Бочарової і life.pravda.com.ua (2020)
Всі ми пам'ятаємо дитячу страшилку про Синю Бороду – такого собі злісного чолов'ягу дворянського походження, який знущався над жінками. Ніколи б не подумав, що такий персонаж існував насправді, й не деінде, а в українському селі Тхорівка.
У ХІХ столітті Тхорівкою володіли дворяни Страшинські, які збудували тут палац та будинки для челяді й розбили шикарний парк. Автором маєткового комплексу Страшинських вважають видатного польського архітектора італійського походження Генрика Марконі.
Один із володарів маєтку Віктор Страшинський був справжнім ґвалтівником-рекордсменом, адже свого часу скривдив понад 500 сільських жінок, частина з яких була його кріпачками. Щодо «вільних» селянок, то кажуть, що «дикий» поміщик регулярно вимагав доставляли йому дівок та жінок із сусіднього населеного пункту, а якщо, раптом, виникала якась затримка, Страшинський їхав туди сам і ґвалтував всіх, хто потрапляв під його руку…
Страшинському вдалося обійти офіційне правосуддя, проте в історії він назавжди залишиться мучителем жінок на ім'я Синя Борода. Нині маєтковий комплекс Страшинських є пам'яткою архітектури місцевого значення. Нині парк перетворився на майже ліс, але доволі симпатичний, нижче палацу збереглося озеро, сам же палац вже більше десятка років в процесі реставрації, причому із 2009 року змін в цьому процесі не спостерігається.
Реставрацію проводить колишній власник Тхорівського спиртзаводу – нині палац – його власність. В період Ющенка — він просто сказав охороні не приймати туристів, навіть фотографувати заборонив. А у період Яниковича — тупо обніс усе трьохметровою огорожею, з-за якої і сфотографувати палац майже неможливо. Садиба займає не один гектар і тягнеться до вже згаданого озера, за яким огорожа закінчується, і обійшовши озеро, можна потрапити на територію.
На березі озера стоїть сучасний дерев'яний зруб – такі називають хонка (хоча це назва будівельної фірми). Не зрозуміло, для чого багатій купив палац, якщо метою його було будівництво зрубу. Місцеві мешканці, які живуть поряд із садибою, кажуть, що на територію все таки пускають, але варто дочекатись охоронця, який має ключі…
Палац Страшинських є пам'яткою архітектури місцевого значення. Знайти стари фото не пощастило, яки були його інтер'єри та екстер'єр — невідомо. Да і шо було в будинку за радянські часи — також. Скоріше за все там керував місцевий спиртзавод, від которого права на нього плавно перетікли до минулого власника тогож заводу. Можливо, і непогано, якщо його реставруватиме якийсь багатій, навіть якщо потім, десяток років ніхто його не бачитиме (саме стільки потрібно, щоб награтися цікавою іграшкою), але ж не реставрує, почав і покинув.
Джерела:
https://life.pravda.com.ua/columns/2020/01/6/239502/
https://ukrainaincognita.com/kyivska-oblast/tkhorivka
https://www.facebook.com/ukrainaincognita/posts/1348364241858667
https://uk.wikipedia.org/wiki/Тхорівка
https://u-inkognita.livejournal.com/9585.html
Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.
Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проекту: на експедиції і існування блогу та файлосховища.
Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту «Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина».
Підписуйтесь на сторінки проекту на:
Patreon
Twitter
Telegram
Instagram
ну як то так =))
