Палац графа Ксідо — визначна пам'ятка у Хмільнику, збудований у 1911—1915 рр. за проектом академіка Фоміна над мальовничим берегом Бугу поблизу старих замкових мурів. Являє собою еклектичне поєднання стилів різних епох. Так, якщо подивитись на палац з різних боків, то навіть важко повірити, що це один й той самий будинок. З боку річки відкривається панорама ренесансного замку з баштами у кутках, а от парадний фасад будівлі з колонадою над головним входом — взірець архітектури класицизму.

Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...

Статний красень, російський дворянин Костянтин Ксідо прибув в кінці 19 століття в чині офіцера у Хмільник на службу в батальйон Казанського піхотного полку, який придушував Кармелюкові постання подільських селян. Поміж військових справ Ксідо не оминав світських балів, на яких запаморочив не одну юну голову у модному капелюшку. Нічого не бракувало видному кавалеру, крім одного — він не був із заможних. 

І так Ксідо, можливо, й залишився б на військовому жалуванні, якби не «продав» свою красу. Відкинувши популярність серед перших красунь, Ксідо, за порадою Буніна, який служив у цьому ж полку по сусідству в Летичеві, зробив пропозицію немолодій графині Лєвашовій. Місцевий краєзнавець Микола Іващук описує її як «страшно негарну», а на додачу Катерина Лєвашова була глухоніма. Цю прогалину графиня заповнила щедрим посагом — 28 навколишніх сіл, не рахуючи власності в самому Хмільнику. За капітал й графський титул офіцер відплатив непохитністю шлюбу, а на отримані гроші збудував родинний замок Ксідо в 1911 році.

Цей білий палац — двоповерховий, побудований з цегли, з двома фасадами: північним і південним, по суті без тильного боку. У його формах використані мотиви епохи Відродження і класицизму. Північний фасад облицьований кам'яною плиткою, тому складається враження що стіна побудована з «дикого» каменю. З часу литовського панування тут залишилася восьмигранна фортечна вежа 1534 року, яку потім захопили турки і використовували її як мечеть, а також — залишки фортифікаційних споруд, що надають палацу середньовічний вигляд з боку річки, від кам'яного моста через річку південний Буг. 

Ці фрагменти яскраво контрастують з парадним фасадом палацу, який вважається зразком стилю неокласицизму і оформленим колонадою над головним входом. Вікна двох поверхів палацу графа Костянтина Ксідо облямовують арочні ніші, а головний портик декорований великою кількістю колон, які розташовані в два ряди. Загалом, тут спостерігається еклектичне поєднання стилів різних епох. Коли подивитися на замок вперше, то важко сприйняти те, що він і палац — одне цілісне архітектурна споруда, його композиція є надзвичайно складною і неоднозначною. Який був кінцевий задум — невідомо. Ксідо не особливо переймався будівництвом, бо хмільницька резиденція більше була дачею. 

повернемось до входу в палац та пройдемо в середину...

перейдемо до другого поверху...

Відомо, що до 1917 року палац використовувався як графський житловий будинок, однак після приходу більшовиків граф Ксідо був змушений покинути свій маєток. За радянської влади в приміщеннях палацу знаходилися — агрономічна школа, електротехнічна школа, а також — управління НКВС. У роки Другої світової війни в центральній частині даху була знищена шестиколонна ротонда. У 1943 році граф Ксідо знову з'явився в Хмільнику. Нібито з Чехії, куди одразу повернувся, лише поблукав своїм замком і зустрівся зі своїм колишнім лакеєм. Ксідо тоді вже було під 70.

Починаючи з 1964 року приміщення займав міський готель, зараз споруда знаходиться в критичному стані. За даними дослідників, на його реконструкцію необхідно виділити близько 10 мільйонів гривень. У 1976 році в кріпосної вежі був відкритий народний (тобто, на громадських засадах) краєзнавчий музей, в якому містяться відомості про історію замку і палацу. Музей розмістився на двох верхніх поверхах вежі, матеріали до нього власноруч зібрав і оформив активіст Микола Іващук, який вже понад три десятиліття приймає тут відвідувачів. Практично, це єдиний в місті краєзнавчий музей, на жаль, він уже двічі страждав від злодіїв, які винесли дореволюційні документи і нумізматику, всього близько 200 експонатів.

погляд з небес...

Палац графа Ксідо у Хмільнику є одним з найяскравіших зразків стилю неокласицизму в Україні, одним з найоригінальніших пам'ятників палацового мистецтва, видатною спорудою міста і є пам'яткою архітектури національного значення. Містечко розташоване в північно — західній частині області, на півдорозі між Бердичевом і Летичева.

Трошкі архивного...

Наполеон Орда

1905

1920

1934

1938

1941

1962

1968

2011


ще трошки креслень та фото від Стогуно Чевал

Проектне зображення палацу.
За задумом архітектора, до будівлі мали вести кам'яні сходи, прикрашені двома гарматами.
Якщо придивитись уважно, то стає помітно, що оздоблення навколо вікон та деякі інші деталі планувалось білити.
Також привертає до себе увагу башточка-бельведер по центру палацу.

Власне, ворота мали бути такими.
Тепер вже й не взнаєш, чи їх свого часу пустили на брухт, чи навіть і не встигли виготовити.

А таким архітектор Фомін уявляв собі міст до маєтку. Втім, це лише ескіз, а не креслення. Тож не відомо, чи граф Ксідо його затвердив.

Таким був мур навколо маєтку.
Не просто собі паркан, а ціла замкова стіна із декоративною вежею, у якій було облаштовано хвіртку до маєтку!

Головна брама до садиби. Так само, як і палац, поєднує в собі риси неокласицизму та брутальної замкової архітектури.
Ворота на знімку прості дерев'яні, хоча за задумом архітектора мали бути кованими.

Іще одне фото комплексу головної брами. Цікаво, де саме вона була збудована?

Післявоєнне фото, на якому жінка стоїть на круглому кам'яному фундаменті над річкою. Схоже, що вежу-альтанку таки почали будувати, але не закінчили.


Джерела:
wikipedia
https://drymba.com/ru/1032188-usadba-grafa-ksido-khmelnik-vinnitskaya
https://travels-ukraine.com/dvorec-grafa-ksido-xmelnik/
https://hmilnyk.in.ua/stolitniy-krasen-palats-ksido/
retroua
https://www.pinakoteka.zascianek.pl/Orda/Orda_Podole_R1.htm


Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.  

Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проекту: на експедиції і існування блогу та файлосховища.

Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту «Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина».


Підписуйтесь на сторінки проекту на:

LiveJournal

Patreon
Twitter
Telegram
Instagram


ну як то так =))

 

 

Про проект «Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина».