Ця експедиція відбулась у далекому 2014 році... Але в тих місцях зміни проходять дуже повільно, тому ми маємо думку шо там мало що змінилось... Отже...
Римо-католицька церква Святої Трійці — парафіяльний римо-католицький храм у місті Любомлі Волинської області України, найдавніша (серед збережених до нашого часу) римо-католицька культова споруда на Волині. Храм, споруджений у 1412 році, та дзвіниця, збудована у 1764 році, є пам'ятками архітектури та містобудування національного значення. Охоронний номер у комплексі № 133/0, охоронний номер храму № 133/1, дзвіниці № 133/2. Спорудження храму пов'язане з польським королем Владиславом ІІ Ягайлом, який неодноразово відвідував Любомль. Територія навколо міста була оточена великими лісовими пущами, де король часто проводив своє дозвілля, полюючи на звірину. У 1409 році він побудував тут дерев'яний парафіяльний храм Святої Трійці для місцевих католиків.

 

 

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!

Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...

 

Владислав ІІ Ягайло, замовник будівництва храму. Фреска з люблінської каплиці Пресвятої Трійці. 1418 рік

 

 

 

 

 

 

У 1412 році замість дерев'яного король Ягайло збудував новий мурований храм в готичному стилі під тою ж назвою Святої Трійці. Храм був збудований на невеликому пагорбі у північній частині укріпленого міста. На північ від нього майже одразу починався оборонний вал і рів. храм був розрахований і для оборони міста, про що свідчать два круглі вікна на північній стіні. До нас не дійшли відомості про тих, хто будував храм, відомо лише з літописів, що знаним у ті часи був Гайль — маляр і священик одночасно. Він виконував замовлення короля Владислава II Ягайла. Можливо, він і був тим майстром, який прикрашав храм.

Як фундатор храму Ягайло у 1412 році наділив його своїми привілеями. Ще через два роки в Красноставі 16 серпня 1414 року король надав любомльському храму додаткові пожалування на утримання плебана, слуг храмьних та інші потреби навічно. У 1552 році храм був освячений холмським єпископом Якубом Уханьським. Прибутки любомльського храму і його плебана польський король Сигізмунд ІІІ пізніше підвищив своїм привілеєм, даним у Варшаві 20 серпня 1599 року. У цьому привілеї згадується і шпиталь, який здавна існував при храмі.

 

Марчелло Бачареллі. Сигізмунд III Ваза. XVIII ст.

 

 

 

 

 

 

храм неодноразово горів і перебудовувався. У 1731 році до нього із західного боку було добудовано ще один об'єм. Загалом, з 18 століття храм набув барокового вигляду і більше не перебудовувався, лише періодично проводились ремонти. Головною святинею храму був чудотворний образ Божої Матері з Дитятком, також відомий під назвою ікони Божої Матері Любомльської. У документах ікона вперше згадується у 1750 році. При храмі знаходилось кладовище. У 1764 році поруч з храмом за кошти воєводи Волинської, старостини Любомльської Антоніни Жевуської була побудована дзвіниця. Вона мала три дзвони. Дзвонили перед всіма молебнями, на свята і при похоронах.

У візитації 1799 року, в якій описується храм, розповідається, що на передньому фасаді храму були розміщені дві глиняні таблиці, вкриті зеленою поливою. На тій, що вище, напис: "IN DOMINI IBIMUS", а на другій нижній — "CANTATE DOMINO CANTIEUM NOWUM". Це були два фрагменти одного напису, який приблизно перекладається так: «В оновленому Домі Божому вознеси хвалу Господу». Всього у храмі було 5 вівтарів. За результатами візитації декана у 1715 році записаний орган на вісім регістрів, що стояв на музичних хорах, які спирались на два муровані стовпи.

 

 

 

 

 

 

Крім пробоща і промотора до церківного штату належали органіст, ризничий і сторож. Згідно з документами за 1799 рік парафія мала у своєму складі одне містечко і 30 сіл. Парафіян налічувалось 1681 осіб. Річні витрати промотора на діяльність храму в 1799 році становили 2203 злотих. Під час пожежі у 18 столітті згоріло приміщення храмного шпиталю, яке розміщувалось по вулиці Матвіївській. Раніше у ньому мешкали вбогі, які мали при шпиталі сад і город, до 7 осіб. Більше приміщення шпиталю не відбудовувалось. На північ від храму стоїть споруджений у 18 столітті мурований стовп з нішею, у якій раніше перебувала фігура святого Яна Непомука. Станом на 1884 рік храм мав 3562 парафіян.

 

 

 

 

 

 

Ювілейний медальйон, випущений до 500-річчя храму

 

Марки з Любомльської серії поштових марок (1918) із зображенням храму Святої Трійці

 

У 1908 році кількість парафіян становила 5262 особи. У жовтні 1910 року розпочався ремонт храму, в період підготовки до святкування його 500-річчя. У 1912 році у святкуванні брали участь біскуп і 12 ксьондзів. На згадку про цю дату до північної стіни була прибудована капличка з написом та виготовлено ювілейний медальйон, який жінки носили на шиї разом з іншими прикрасами. У 1918 році, в період австро-угорської окупації, Любомльський магістрат замовив у Празі серію марок з видами Любомля. На двох з них зображено храм Святої Трійці. За період з Першої світової війни кількість парафіян при храмі значно зменшилась. Так, у 1931 році 1552 віруючих, а станом на 1935 рік — 2000. До парафії, окрім Любомля, ще належали 52 населених пункти, які розташовані на теренах сучасного Любомльського та Шацького районів.

16 липня 1944 року, ще до визволення міста від німецьких загарбників Червоною Армією, ксьондз Стефан Ящембський виїхав в Польщу, і храм залишився без господаря. Ксьондз забрав з собою чудотворний образ Божої Матері Любомльської, основні документи, книги і частину начиння. Після 1945 року радянська влада пристосувала святиню під склад солі. Орган і вівтар були розбиті і знищені. Документація і книги, які не зміг вивезти ксьондз Ящембський, були передані в церкву Різдва Пресвятої Богородиці. Після закриття цієї церкви в 1961 році за вказівкою райкому комуністичної партії весь архів церкви і храму був вивезений пожежниками за місто і спалений. Все це робилось під пильним наглядом і жодного документа не можна було врятувати.

 

 

 

 

 

Згідно з Генеральним планом забудови міста кінця 1940-х років у храмі мав розміщуватись музей. Постановою Ради Міністрів УРСР від 29 березня 1956 року № 320 і повторною постановою Ради Міністрів від 24 серпня 1961 року № 970 храм і дзвіниця взяті під охорону держави. Приблизно на початку 1960-тих років сіль із храму була вивезена. У 1967 році у храмі розпочала реставраційні роботи Львівська міжобласна реставраційна майстерня. Але ця реставрація закінчилась тим, що була знята вся мідна бляха з покрівлі і викрадена. Місцеві жителі зайнялись пошуком скарбів. У вівтарній частині було пробито отвір у підземелля і розграбовано всі захоронення. Під час так званої «реставрації» було знято з сигнатурки дзвін з написом "JULIA", його розбили і поділили між собою, думаючи, що він із срібла. Було повністю розібрано бабинець і капличку, прибудовану в честь 500-річчя храму, розбиті дві керамічні плити з написом на фасаді. Після цих варварських дій місцевий краєзнавець Дмитро Остапюк звернувся до прокуратури. Була відкрита кримінальна справа, частина псевдореставраторів була засуджена. Про це писала республіканська преса. Д. Остапюку вдалося зібрати частину речей з храму і передати пізніше у створений Любомльський краєзнавчий музей. Ним же зроблено обміри підземелля і зафіксований підземний хід у південному напрямку.

 

 

 

 

 

 

Художній поштовий конверт з оригінальною маркою: «725 років від часу першої писемної згадки. М. Любомль». У 1971 році затверджені рішенням облвиконкому межі охоронної зони. Проте, всередині була відкрита столярна майстерня і всі відходи зсипали в підземелля. З 1971 по 1976 роки в храмі знову проводились реставраційні роботи. Були виготовлені круглі з свинцевою основою сотові вікна, замінені вхідні двері, зроблено бетонне склепіння і покритий бляхою дах. Разом з тим, була знищена фреска з розп'яттям у ніші на зовнішній стороні вівтаря. У 1980 році там було заплановано відкрити спортивний зал, але справу не було доведено до кінця.

 

Художній поштовий конверт з оригінальною маркою: «725 років від часу першої писемної згадки. М. Любомль»

 

Так як ми не попали до середини, подивимось очами наших польських друзів...

 

 

 

 

ікона Божої Матері Любомльської

 

Після здобуття Україною незалежності, а саме у 1992 році, споруду повернули громаді римо-католиків Любомля, і тепер нею опікуються отці-францисканці з Ковеля. Тоді у храмі проводилися ремонтні роботи, зокрема, були замінені вікна і підлога. 14 червня 1992 року, на престольний празник Пресвятої Трійці, храм був освячений ксьондзом з Луцька Людвігом Камілєвським.2 червня 1996 року в Любомль прибула копія чудотворного образу Матері Божої Любомльської. За кошти парафії села Поліхна Красницького повіту Люблінського воєводства, де нині зберігається оригінал ікони, виготовлено для любомльського храму три вівтарі. храм належить до Луцького деканату Луцької дієцезії Римо-Католицької Церкви в Україні. У наш час (2011 рік) кожної неділі та на великі свята у храмі проводяться богослужіння, які супроводжуються грою на електронному органі. 4 червня 2012 року в усіх відділеннях поштового зв'язку було введено в обіг та вважається дійсним для пересилання письмової кореспонденції художній поштовий конверт з оригінальною маркою: «725 років від часу першої писемної згадки. М. Любомль» (КОМ 245, ОМК 240). На конверті зображено храм Святої Трійці та є текст: «725 років від часу першої писемної згадки. М. Любомль», мікротекст: «УКРАЇНА UKRAINA». На марці зображено герб міста Любомль, текст — «УКРАЇНА UKRAINA 2012». Номінал марки становить 2,00 грн. Художниця Юліка Правдохіна. Тираж 500 тисяч примірників. Конверт з оригінальною маркою надруковано на ДП «Поліграфічний комбінат „Україна“ по виготовленню цінних паперів». Спецпогашення «Перший день» відбувалося 4 червня під час святкування 725-річчя міста на центральній площі Любомля.

 

1925

 

1930-ті. У вівтарі – чудотворна ікона Божої Матері Летичівської ( копія ікони Salus Populi Romani) поч. XVI століття, яка зберігалась у храмі в 1930-1935 роках. Також видно любомльського декана, ксьондза Стефана Ящембського. Фото опублікувано Юрій Фініковський 14.11.2019 року на facebook.com

 

1934

 

Вулиця храмьна (нині Самохіна). Вдалині видніється храм Святої Трійці. 29 вересня 1935 року

 

Трошки статистики та легенд...

Щодо будівництва мурованого храму існує легенда, яка відома у кількох варіантах:

- Після перемоги під Грюнвальдом Ягайло разом зі своїми лицарями поверталися додому. Перед Бугом їх наздогнали та оточили татари. Король почав благати Матір Божу про допомогу. Явилася Матір Божа, укріпила сили хоробрих лицарів і перемогли вони татар. А король повелів на тому місці збудувати храм.

- Після перемоги під Грюнвальдом, коли польські і литовські лицарські хоругви верталися до своїх залишених замків, волинські князі поверталися разом з королівською хоругвою. На гірці під Любомлем дійшло до кривавої сутички з дикими татарами. Король перелякався, і дивлячись на небо сказав: «Пресвята Трійця, збережи нас, а на вічні часи дарую Тобі тут храм». Так воно і сталося. Перемога сприяла тому, що король швидко подарував Любомлю храм під назвою Святої Трійці.

- Ще одна легенда розповідає про те, що у підземеллі храму була похована сестра короля Ягайла Олександра, яка тоді проживала тут і по вказівці короля будувала храм. У 1967 році, коли псевдореставратори пробили отвір у підземелля і розграбували всі поховання, там було знайдене багате захоронення жінки у зеленому шовковому одязі, що, можливо, підтверджує цю місцеву легенду.

 

 

плани храму та дзвінниці

 

1985. Пам'ятники містобудування та архітектури

 

1995. Фото з польських джерел...

 

2011. Фото GSerhiy

 

 

Джерела:

https://uk.wikipedia.org/wiki/храм_Святої_Трійці_(Любомль)

https://www.pslava.info/LjubomlM_KostSvTrijci,161547.html

https://ru.wikipedia.org/wiki/Костёл_Святой_Троицы_(Любомль)

https://drymba.com/uk/1034940-kostel-svyatoyi-triytsi-lyuboml

http://blogmedia24.pl/node/64875

https://pl.wikipedia.org/wiki/Parafia_Tr%C3%B3jcy_Przenaj%C5%9Bwi%C4%99tszej_w_Lubomlu

https://www.nawolyniu.pl/zdjecia/lubomelski/8.htm

 

 

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.

 

Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проекту: на експедиції і існування блогу та файлосховища.

 

Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту «Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина».

 

 

Підписуйтесь на сторінки проекту на:

 

Patreon

Twitter

Telegram

Instagram

 

 

 

ну як то так =))