Ця стаття вийшла ше в 2018 році, матеріал для неї дуже довго відлежувався і чекав моменту своєї публікації. Знімався він (крім панорам) репортажно, на високих ІСО і з рук, тому якість його не завжди на високому рівні, але тим не менше з знятого матеріалу було вичавлено максимум, хоча деяка частина знятого була просто забракована і відкинута, як взагалі не придатна до використання. І так, до Вашої уваги — Кирилівська церква і її офіційна історія ...

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: 
https://m-a-d-m-a-x.livejournal.com/588508.html

Київська Кирилівська церква була заснована у ХІІ ст. на далекій околиці міста в мальовничому, таємничому урочищі Дорогожичі. У часи міжусобиць Дорогожичі відігравали важливу роль у процесі історичного розвитку Києва. Саме тут вирішувалася доля багатьох князів, що претендували на київський престол, а часом —  і самого міста. 

Саме звідси здійснювали напади на Київ численні загарбники, з якими київські князі вели кровопролитні бої. Таке стратегічне значення Дорогожичів стало однією з причин заснування тут монументальної церкви-фортеці.

У 1139 р. до цього важливого стратегічного пункту на північно-західній околиці Києва підійшов чернігівський князь Всеволод Ольгович [1084 (?) —1146], і заволодів цією місцевістю, відразу одержавши зручний плацдарм на підступах до столиці.

У 1140–1146 рр. Всеволод Ольгович зводить на Дорогожичах Кирилівську церкву. Побудова церкви-фортеці — логічний крок Всеволода, князя-воїна і стратега, до зміцнення околиць жаданого для багатьох «стольного града».
Кирилівська обитель є прикладом унікального функціонального поєднання: це сакральний осередок, родовий палацовий храм  та водночас монументальна церква-фортеця. 

Названа вона на честь святителя Кирила Александрійського, який був християнським патроном засновника храму — князя Всеволода Ольговича. Перша згадка про Всеволодів (Кирилівський) монастир датується 1167 роком. Кирилівська церква будувалась як родинна усипальниця Ольговичів, про що свідчать поховальні ніші у нартексі  споруди.

Перші післямонгольські звістки про Кирилівський монастир відносяться до 1539 р. Ці документи стосуються його земельних володінь і дають підстави для висновку, що Кирилівський монастир не просто існував, але й функціонував до ХVІІ ст. як упорядкована обитель. На початку ХVІІ ст. патроном Кирилівського монастиря став князь Костянтин-Василь Острозький, який доручив відновлення храму та управління ним і монастирем своєму улюбленцеві — ігумену Василію Красовському-Чорнобривцю, для чого перевів його туди з Острозького монастиря Святого Хреста.

Найважливішою справою ігумена Василія стала реставрація великого монастирського храму, що після  навали хана Батия залишився без даху і поступово руйнувався. Після смерті Василія Красовського ігуменами у Кирилівському монастирі були визначні діячі православної Церкви: Кипріан Жеребило-Лобунський (1614–1626), Софроній Жеребило-Лобунський (1626–1648), Інокентій Гізель (1650–1652), Лазар Баранович (1652–1657), Мелетій Дзик (1658–1677). 

Найвищого розквіту Кирилівський монастир набув за часів ігумена Інокентія Монастирського, за якого обитель в економічному аспекті посідає друге місце після Києво-Печерської лаври. Славну ігуменську традицію продовжили його наступники, зокрема Димитрій Ростовський (Туптало), відомий православний письменник, автор «Житій святих». 

Незважаючи на короткочасне (лише від січня до червня 1697 р.) ігуменство святого Димитрія у Кирилівському монастирі, його ім'я залишилося пам'ятним і священним в історії цієї обителі.
На рубежі ХVІІ — ХVІІІ ст. у спорудах монастиря й у соборному храмі проводились ремонтно-реставраційні роботи, внаслідок яких храм набув архітектурних рис, притаманних українському  бароко.


Частина 2

панорами з середини церкви дивимось тут

погляд з небес на церкву тут


Джерело: https://st-sophia.org.ua/uk/muzeyi/kirilivska-tserkva/hisrori/


Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.  

Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проекту: на експедиції і існування блогу та файлосховища.

Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту «Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина».


Підписуйтесь на сторінки проекту на:

Patreon
Twitter
Telegram
Instagram

 


ну як то так =))