Окрім багатовідомих об'єктів верхньої частини Києво-Печерської лаври, є і такі, що маловідомі. Ось один з них...
Микільська шпитальна церква – невелика трапезна церква на території Києво-Печерської лаври, пам'ятка архітектури кінця XVII — початку XVIII століття, була центральною спорудою комплексу Микільського лікарняного монастиря в складі Лаври. Названа на честь святого покровителя її засновника, Миколи Святоші, — Миколая Мірлікійського.
>Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...
знімальний фотоматеріал 2015-2017 років.
Будівля церкви є характерним зразком архітектури українського бароко. Це скоріш за все, Мазепина церква, хоча і документальних свідчень про це немає. В теперішній час використовується як лекторій Національного Києво-Печерського заповідника.
2009. Фото Ростислав Маленков
2019. Фото George Chernilevsky
За однією із версій заснування храму пов'язане з ім'ям чернігівського князя Святослава Давидовича, який прийняв постриг у Києво-Печерському монастирі під ім'ям Миколи Святоши і на кошти якого в 1106—1108 роках побудована Троїцька Надбрамна церква. В XII столітті Микола Святоша заснував лікарню для хворих ченців, яка з часом увійшла до складу Свято-Троїцького (Микільського) монастиря.
На час зйомки всередині була развернута експозиція Фрескі церкви Спаса на Берестові XVII століття...
Можливо, саме в цей період була побудована дерев'яна Миколаївська церква, але відомостей про час її спорудження, як і інших дерев'яних споруд, не збереглося. Першою згадкою про храм вважають приписку Касіяна у рукописі Києво-Печерського патерика 1462 року, але вона може мати й інше тлумачення. 1631 році на території монастиря київським митрополитом Петром Могилою була заснована Лаврська школа, яка пізніше увійшла до складу Києво-Могилянського колегіуму.
Мурована церква споруджена на місці дерев'яної бл. 1700 року за звичайною схемою українських трапезних – до трапезної палати зі сходу прилягає гранчастий вівтар, завершений банею, а з заходу передпокій. Після пожежі 1718 року з заходу додано лікарняну палату, а з півночі — гранчастий тамбур при вході до пономарні. На жаль, не зберігся іконостас церкви датований 1780 роком роботи київського сницаря Андрія Здорилковського. Відомо, що срібні царські врата до нього виконав 1802 року відомий київський ювелір Самсон Стрільбицький.
У 1768 році була побудована дзвіниця Микільського трапезного храму. І тільки зі сходу й півдня церква зберегла свій первісний вигляд. У 1861 році над першим поверхом був надбудований другий поверх, де розмістилася лікарняна церква "Утоли моя печали". Вважають, що це дуже спотворило вигляд споруди на той час.
знайшлось майже пару кадрів просто неба...
Церква має архітектурні форми типові для стилю українського бароко. Її висота становить 16,5 м. У плані будівля церкви трикамерна — складається з церкви, притвору та трапезної; з півночі вона має прибудови XVIII-XIX ст.: ризницю, паламарню, дияконник. Стіни церкви прикрашені пілястрами, вікна заокруглені вгорі, окантовані профільованими наличниками. Церква увінчана двоярусною банею грушоподібної форми з золотими зірками на синьому фоні. На хресті сидить позолочений литий голуб. Барабан бані декорований ліпним рослинним орнаментом і пояском із кольорових керамічних розеток. Інтер'єр церкви розписано в окремих місцях.
трошки архівного...
Перший відомий план Лаври з книги "Тератургима" 1638 року свідчить, що, власне, подвір'я шпиталю було замкнене між Троїцькою надбрамною церквою і лазаретом. До останнього зі сходу примикала церква (більш ранніх джерел про неї на сьогодні не виявлено), з заходу – келія. На північ від них простягався сад (на цьому місці тепер споруди ХІХ – початку ХХ століть).
Цегляна церква Св. Миколая була побудована за часів гетьманування Івана Мазепи і майже цілком повторювала трапезну Покрова Богородиці у Вознесенському жіночому монастирі, де ігуменствувала до 1707 року його мати. Прямих свідчень про зведення Микільської больницької церкви коштом Івана Мазепи немає, але є достатньо інформації, що вказує на фундацію її якщо не самим гетьманом, то кимось з його роду. Фрагмент плану Києво-Печерської фортеці 1783 р. Червоним маркером виділені церкви св. Миколи Мирлікійського Больницького монастиря і Покрова Богородиці Вознесенської жіночої обителі.
Будинки Києво-Печерської лаври (XVII-XVIII єв.). Креслення А. Меленського (поч. ХІХ ст.).
план
Північний та південний фасади Микільської церкви у повоєнний період. Фото кінця 1940-х років.
В XIX столітті до храму добудували паралельно до лаврських стін монастирські лікарняні покої, у яких розмістилася експозиція Музею театрального, музичного та кіномистецтва України.
Під час другої світової війни церкву Миколая було зруйновано, а у 1956—58 роках вона була відреставрована архітектором Євгенією Пламеницькою у формах XVIII століття, пізні надбудови було розібрано.
1976. Фото М.І.Жарких.
1977. Фото М.І.Жарких.
1983. Пам'ятники містобудування та архітектури
Микільський Больницький монастир – з ним пов'язаний розвиток вітчизняної монастирської медицини та заснування однієї з перших лікарень Київської Русі. У 1982 році на південному фасаді Миколаївської церкви була встановлена бронзова дошка першому видатному лікарю Київської Русі Агапіту Печерському з його барельєфним портретом.
Дуже хотілось додати свіженьких фото, даже зранку знявся та поїхав до Лаври...але, війна, Пасха, все закрито...
360º панорама. Для перегляду в повноекранному режимі, з високою якістю, натискаємо на значок Toggle Fullscreen англійською мовою, перший в правому верхньому куті
https://www.getman-museum.kiev.ua/index.php/blog/299-2021-02-08-12-37-05
https://uk.wikipedia.org/wiki/Церква_святого_Миколи_(Києво-Печерська_лавра)
https://www.pslava.info/Kyiv_MazepyVul_KyivPecherskLavra21_TrapeznaCerkSvMykoly25,183516.html
https://www.wiki.uk-ua.nina.az/Церква_святого_Миколи_(Києво-Печерська_лавра).html
https://kplavra.kyiv.ua/en/node/2395
Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.
Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проекту: на експедиції і існування блогу та файлосховища.
Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина".
Підписуйтесь на сторінки проекту на:
Patreon
Twitter
Telegram
Instagram
Технічні партнери проекту:
найпрофесійніший сервис з ремонту квадрокоптерів в Україні
та
хмарне сховище для синхронізації файлів між комп'ютерами, мобільними пристроями та веб-аккаунтом, яке надає користувачам 1 ТБ для зберігання фото, музики, відео, різних файлів і документів.
ну як то так =))
