Церква Всіх Святих над Економічною брамою (або Всіхсвятська церква) — храм в складі Києво-Печерської лаври в Києві, пам'ятка архітектури XVII столиття. Збудована коштом гетьмана Івана Мазепи у 1696—1698 роках в стилі українського бароко, розписи інтер'єрів виконані на початку XX столиття під керівництвом українського художника Івана Їжакевича. Присвячена святу, яке відзначається у першу неділю після Трійці.
Церква розташована на північній межі верхньої території Лаври над Економічною брамою, що входить до системи лаврських фортечних мурів, і замикає з півночі Економічну вулицю, якою до Лаври возилися продукти харчування, будівельні матеріали тощо.



Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...

Церква Всіх Святих зводилась в один час з Економічною брамою. Деякі дослідники вважають, що автором проекту церкви був російський архітектор Дмитро Аксамитов , оскільки відомо, що він проектував Економічну браму, а також, ймовірно, фортечні мури, що примикають до храму з обох боків (Та от дрібничка — до Києва за наказом Петра І цей талановитий майстер приїхав тільки 1700 року, тоді як спорудження церкви було завершено на два роки раніше). В ніч з 21 на 22 квітня 1718 року в монастирі сталася пожежа, яка знищила всі дерев'яні споруди і пошкодила муровані. Постраждала і церква Всіх Святих, було втрачено її перший іконостас. В 1720-х роках церкву відновили. 

Роботу над новим іконостасом завершили в лаврській майстерні в 1741 році. Переказ свідчить, що декілька ікон для нього написав лаврський чернець Аліпій (Галик), видатний ікономаляр ХVІІІ століття. 
У XVIII столитти підлогу вимостили чавунними плитами з уральських заводів Демидових. В 1904 році було проведено капітальний ремонт. В 1906 році бані покрили червоним сусальним золотом на пожертви лаврської братії — роботи здійснювала позолотна майстерня монастиря.

Свідчення про первісний вигляд храмового живопису відсутні. Від початкових розписів церкви збереглися лише фрагменти рослинного орнаменту в ніші одного з вікон східної стіни.  Розписи церкви, які збереглись до сьогодні, були виконані у травні—серпні 1906 року під керівництвом відомого художника Івана Їжакевича учнями Лаврської іконописної майстерні. Проект розміщення композицій склав ієромонах Володимир, детальні акварельні ескізи, що були розроблені під керівництвом Їжакевича, затвердив Духовний собор Лаври. Частину розписів зроблено за власними композиціями учнів. В цей час також був реставрований іконостас.

Архітектура церкви поєднує елементи хрестовокупольної української дерев'яної церкви і риси мурованих споруд в стилі бароко. Будівля у плані хрещата, має два яруси, п'ятибанна. На першому ярусі по осі північ-південь влаштовано браму, її отвір закривають двостулкові ворота з глухими металевими полотнами. До брами прилеглі комори та приміщення сторожі, які перекрито хрещатими склепіннями з розпалубками.

Приміщення церкви займає другий ярус. Всі п'ять куполів будівлі відкриті всередину приміщення. Об'єми куполів продовжуються восьмигранними барабанами, кожен з яких має по вісім вікон. Церкву вінчають позолочені грушоподібні бані з пружними перехватами, гранчастими ліхтарями, маківками і хрестами. Зі східної сторони до церкви прибудовано прямокутну вежоподібну ризницю, що з'єднана з оборонним муром.

Окрім мистецьких, Всіхсвятська церква приховує і інженерні цікавини. Зокрема, це стосується практичних рішень щодо дотримання "режиму тиші" у Божому домі. Адже церкву було споруджено над Економічною брамою, через яку "протікала" уся будівельна і господарська діяльність величезного монастиря . По бруківці лункого проїзду тяглися вози, запряжені волами або кіньми, які, бувало, гучно ревли та іржали. Щось стукало, а щось і грюкало. А у храмі було тихо, й молитва лунала безперешкодно. Адже в підлогу церкви було вмуровано багато глечиків-голосників, які й гасили зайвий гуркіт… Давні глечики працюють і нині, відсікаючи ревище "мерседесів" і "тойот", на яких у ХХІ столітті прибувають до Лаври деякі "священнослужителі" та їхні "спонсори". Останні, до речі, й домоглися того, що частину вулиці Івана Мазепи перейменували на Лаврську. 

Постановою уряду УСРР від 29 вересня 1926 церкву включено до складу Києво-Печерського заповідника. Відомо, що у 1929 році тут жили 16 ченців похилого віку. До 1949 року в приміщенні храму розміщувались фонди Державного архіву Київської області. В другій половині XX столиття неодноразово проводились реставрації будівлі та інтер'єру, зокрема:
1957—59 — проведені ремонтно-реставраційні роботи після часткової руйнації під час Другої світової війни.
1968—73 — реставрація монументального живопису в інтер'єрі та іконостасу (художники-реставратори В. Баб'юк, І. Дорофієнко)
1986—88 — проведені реставраційні роботи за проектом архітектора Є. Лопушинської.
1993 — проведено силікатизацію фундаментів.
1999 — на північному фасаді відновлено герб гетьмана Івана Мазепи.

Побілені фасади будівлі оздоблює вишуканий пластичний декор у стилі раннього бароко із застосуванням виключно геометричних елементів (на відміну від Успенського собору і Троїцької надбрамної церкви, де переважають рослинні мотиви). На північному фасаді над отвором брами розміщений герб Івана Мазепи. Вхід до церкви облаштований з Економічної вулиці Лаври, ліворуч від брами, через невелику аркаду з колонами романського стилю. Її торець прикрашає бароковий фронтон, оздоблений колонками та ліпним рослинним орнаментом. З аркади на другий ярус веде наріжна галерея зі склепінчастою стелею, аркоподібними вікнами і масивними дубовими сходами. В цілому аркада за стилем відрізняється від архітектури храму, тому існують припущення про пізнішій час її побудови.

360º панорама. Для перегляду в повноекранному режимі, з високою якістю, натискаємо на значок Toggle Fullscreen англійською мовою, перший в правому верхньому куті


Внутрішня будова храму має ефектне висотне розкриття і своєю конструкцією відповідає зовнішньому поділу на п'ять камер. Кожній камері у храмі відповідає свій підбанний простір. Через численні вікна інтер'єр щедро заповнюється світлом. П'ятиярусний різьблений іконостас XVIII-XIX століття, що здіймається майже на всю висоту храму до склепінь, виготовили в лаврській майстерні сницарі Іларіон Сповольський і Солофеєїл Микитич. Припускають, що спочатку він призначався для іншої церкви, з якої був перенесений до Церкви Всіх Святих. Оформлений у стилі раннього бароко на основі вільно трактованого коринфського архітектурного ордеру, з позолоченими колонами, орнаментальними вставками і лініями карнизів на пурпуровому тлі. Раніше містив 52 ікони, під час Другої світової війни частина ікон зникла і їх залишилось 36.

З іконостаса до вівтарної частини церкви ведуть троє дверей з тригранними завершеннями, характерним для народної української архітектури: по середині — Царські врата, по обидві сторони від них — дияконські двері. Царські врата складаються з двох стулок, прикрашених ажурним золотим орнаментом у вигляді акантового листя та грон винограду. На дияконських дверях зображені постаті візантійського імператора Костянтина (праворуч) і київського князя Володимира Святославича (ліворуч), які є довершеними творами українського барокового малярства.

початок XIX століття. Церква всіх святих і келії Економічний корпус ? Вигляд з півдня ?

1846. Малюнок Тараса Шевченко.

1967. Цапенко М. Архітектура лівобережної України XVII – XVIII століть.

1982. Логвін Г.М. Україна та Молдова

1983. Пам'ятники містобудування та архітектури

2000. Пам'ятки архітектури та містобудування України


В статті використані фотоматеріали 2015 року та аерозйомка 2016/2017/2018 років...


Джерела:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Церква_Всіх_Святих_(Києво-Печерська_лавра)
https://parafia.org.ua/UCA/church/vsihsvyatska-nadbramna-tserkva-kyjevo-pecherskoji-lavry-k/
https://www.pslava.info/Kyiv_MazepyVul_KyivPecherskLavra21_NadbramnaCerkVsixSvjatyx82,183284.html
http://www.getman-museum.kiev.ua/index.php/blog/250-2020-06-24-20-36-05

 

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.  

Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проекту: на експедиції і існування блогу та файлосховища.

Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина".


Підписуйтесь на сторінки проекту на:

Patreon
Twitter
Telegram
Instagram


Технічні партнери проекту:

найпрофесійніший сервис з ремонту квадрокоптерів в Україні

та


хмарне сховище для синхронізації файлів між комп'ютерами, мобільними пристроями та веб-аккаунтом, яке надає користувачам 1 ТБ для зберігання фото, музики, відео, різних файлів і документів.


ну як то так =))