Тисячі суддів, адвокатів роками в тому числі зайняті тим, що розглядають тонкощі сотень тисяч справ, щоб визначити їх юрисдикцію! 

 

І що цікаво — навіть у Верховному Суді юрисдикцію однакових справ можуть визначати протягом тривалого часу по різному, то відступати від практики, то скасовувати рішення всіх інстанцій — що пройшли вже через роки засідань і змушувати ці справи йти на нове коло, на новий розгляд — в «потрібну» юрисдикцію.

 

Більше того — в провадженнях інших судів — сотні тисяч ухвал на цю тему — це теж оплачені мільйони годин роботи суддів, учасників сторін — а це час життя.

 

І розумні ж люди, видатні практики, науковці з повноваженнями вирішують — якій же юрисдикції належить певний вид справ. 

 

І все наче добре і «розумно» роблять, пишучи кілометри аргументацій, окремих думок, пояснюючи на основі наших і міжнародних законів, судових практик.

 

Але то є чергові штучні тенета у житті, де блукаючі у них, сторони неначе втратили зв'язок з повною картиною світу.

 

Бо справедливість у відновленні порушеного права, можливість його відновити — ось, що має бути вищим за питання юрисдикцій, а не навпаки, як зараз маємо.

 

Тоді потрібно ставити питання щодо потрібності такої системи, де в нікуди марнуються мільйони годин роботи армії кваліфікованих людей, роки хибних розглядів судових справ, тисячі відмовлених у відкритті провадження позовів, тисячі тонн макулатури на заяви, листи, мільйони хибно сплачених судових зборів, оплату роботи фахівців — грошей, які непросто заробляються учасниками спору чи оплачуються платниками податків — бо «не правильно визначена юрисдикція». 

 

Недолугість є в системі, а не в людині, якщо людина не може захистити свої права і отримує марнування років свого часу, здоров'я, коштів через заплутаність даної системи. 

 

Має бути один суд — сторін справи не має цікавити юрисдикція і тонкощі в їх відмінностях по підсудності — їх цікавить результат — захист прав — ось, що має бути на першому місці. 

 

Якщо є специфіка, нюанси — розробіть всередині судової системи кваліфікований розподіл на спеціалізовані палати, відділи, чи суддів — але самі й розподіляйте справи по них.

 

Захист прав — ось що має бути роботою системи суду держави, а не заняття — «опрацюванням ситом» води річок зусиль громадян, які просто хочуть захистити свої права в законний спосіб у справедливому доступному суді.