Не хочу бути голослівним, але якщо ви дійсно переймаєтеся безпекою держави і не знаєте що вам зараз зробити, то найкращий вибір (якщо ви резервіст Оперативного Резерву першої черги) – це зателефонувати до районного військомату і спокійно, без нервів та надривів уточнити свої данні, щоб пересвідчитись чи військомат знає про вас, а ви точно знаєте куди вам йти у разі чого.

Ще один хороший варіант – підписання контракту резервіста. Таким чином ви матимете припис до певної військової частини, куди вас будуть викликати час від часу на військові збори для навчання та підтримання знань. Якщо буде дійсно нагальна потреба – викликають в частину. Так ви залишаєтесь цивільною особою, але заздалегідь вже будете знати свою військову спеціальність, посаду, підрозділ та командирів. До речі, більше дізнатись про службу в резерві можна подзвонивши до військомату, та на офіційному сайті міністерства оборони України.

Ну, і завжди буде актуальна допомога армії – як, наприклад, робить @Serg Marco, @Тайра та багато інших.

А от чого точно не треба робити, так це створювати альтернативні Генеральні Штаби (привіт Семену Семенченку), Директорії, Унії Супротиву, Гільдії Захисту Рідної Землі, Чорні Ради, і тому подібні пафосні і цілком даремні організації. Щоб не було повторення «У вагоні — Директорія, під вагоном — територія».

Вірте в українську армію.

Допомагайте українській армії.

Будьте з українською армією.

Військовослужбовець Збройних Сил України Іван Костенко