site.ua
топ-автор

- Нє-нє, — сказав Ведмідь, - шо за перікульози? Так не піде. Он, в умовах контракту всьо чьотко є прописане. Мені вершки, тобі корєшкі. Ти в мене диви, я покі шо добрий Міша, а як мене розлютять — то ні разу не коала. Шо це за будапештські понти? Давай по хорошєму усьо рішать.

Ведмідь сів поближче до Мужіка, та дружньо обійняв його за плечі. У Мужіка хрупнув хребець.

- Так я же всьо па чєстнаму, - залопотів Мужік. - Вон в кантрактє напісано «вершки». Так на, забірай, ані в сарає ліжат. Целая тілега, а то і больше!

- Там в сараї в тебе ботвиння лежить. - Ведмідь ше міцніш притиснув до себе свого партньора - А в контракті написано - «вершки». Ти що, читати не вміеш?

Ведмідь відпустив Мужіка та приягнув лапою папери. На столі залишился глибоки подряпини від пазурів. Мужік полегшенно зітхнув.

- Ось, читай. Ми, нижчепідписані, бу-бу-бу, бу-бу-бу... ні це не треба. Це теж общіе мєста... Ага! За проведену працю по охороні агрокомплексу Ведмедю — вершки! А шо ти мені траву пхаєш? Ти десь бачив, шоб ведмеді траву жерли? Чи навіть твої «карєшкі»? Я шо тобі, свиня — рєпу жерти? Я хижак. Ссавець

- Кто? - спантеличено перепитав Мужік. - Какой ссавец?

- Такой, что я тебе сейчас в морду нассу, - перешел на чистый русский язык Медведь. - Если ты и дальше будешь выебываться. Я млекопитающее. Поэтому и подписал контракт — корешки в обмен на сливки. Чо не ясно, бля?

- Какіе слівкі - розгублено запитав Мужік. - Там напісано «вершки»!

- Вершки - це така хуйня, - зверхньо роз“яснив Ведмідь, - Що між молоком та сметаною. По вашому — слівкі, по нашому — вершки. Тобі — карєшкі, мені — вершки. Шо ніясно? Словничок дати? Ото був би я з тобою угоду на ботвиння укладати. На фраса воно мені треба? Я наразі не колгоспник, але все життя у лісі прожив, та де в карнєпладов ботва знаю не гірше за аграрія.

- Ага! - по роздуму сказав Мужік. - То єсть ми наблюдаєм канфлікт тєрмінов.

- Ніякого конфлікту, - відповів Ведмідь, та сів ближче до Мужіка. - Мій екземпляр угоди складено українською мовою. Там написано — вершки.

- Твой кантракт я ваабщє нє чітал. Я свой єлє асіліл. - чесно зізнався Мужік. - Так ти біндєравскій мєдвєдь, штоли? А я думал, ти наш, русскій Патапич. Мідвєдь же русскоє животноє…

- І паєтому єво всігда можно наєбать! - піднесенно продовжив Ведмідь. - Халілуйя! Але тут хуйня вийшла. Ти шо, думав якщо я пня смикаю, то я тупий? Я музикант, тонка душа. Але в“єбати можу від звірячої люті. І якшо ти мені зараз будеш мудрувати шо «слівкі» - то такі маленькі сливи…

- Нєт-нєт, - перелякано сказав Мужік. - Я всьо понял. Но єсть одна проблєма.

- Яка?

- Слівок нет. То есть вєршков.

- А де йо ся діли? Я дві корови на господі бачив.

- Випіл! - сказав Мужік, - Піть хотєл. Надо падаждать.

- Ой, пизди-и-иш, - ласкаво сказав Ведмідь, - Щоб москаль молоко пив — того в світі не було. Ти ж тіко пальонку пиєш!

- Ну, продал. - зізнався Мужік.

- А гроші де?

- Пропіл.

- От бачиш, - сказав Ведмідь. - Одне на одне виходить. Ну то кредит бери.

- У каго? Кто мне даст?

- Оце не питання. - Ведмідь ляснув лапами. - Це ми вирішимо. Беррі! Заходь до хати!

Двері до ізби репнули, та ся повалили у сєні. В проєм пхалась величезна сіра тварюка.

- Мамачкі! - зойкнув мужик.

- То не мамочка. То папочка, - суворо поправив Ведмідь. - Та оскіль спілкування стає міжнародним, то питаю: на якій мові бажаєте його вести — українській, російській чи англійській?

- Чего? - запитав Мужік. - А?

- Панятна, - отозвался Ведмедь. - Будем по-русски. Знакомьтесь — Мужык это Бэрри. Бэрри — это Мужык.

- Найс ту мит ю, — відповіло сіре чудовисько, сідаючи на підлогу. - Мой руски очень плохо. А тайм из мани. Айм Бэрри. Лойер, киллер и немножко другие дела. Схема так. Я сейчас даю деньги мистеру Ведмед. В твой залог идет две корова, но этот залог мало. Надо — хауз.

- Изба, - підказав Ведмідь.

- Йеп. Итсба. Купить — нет. Это кредит. Мне этот срань...

- Рязань, - підказав Ведмідь.

- Йеп. Не нужно. Мистер Ведмед возвращает кредит, берет себе две корова и изба. Если нет — можно продать мистеру Пан Дао. Тогда мистер Пан Дао возвращает деньги мне или мистеру Ведмед. Зависит от итог разговора.

- Это что, тоже медведь? - запитав ахуєвший Мужік.

- Йеп. Из Китай. Черный и белый. Он будет завтра. Чартер.

- Решай, - відізвався Ведмідь, сьорбаючи чай з хазйського блюдєчка. - Тебе и так, и так пиздец, но ты можешь выбрать варианты. Наебывать не надо было. Я бы и на трехлитровую банку согласился. Но ты же сам предложил целую телегу.

В кімнаті стояла тиша, порушена тіко годинниками-ходіками.

- Тайм из мани, - нагадав містер Беррі, та перекусив лаву, що стояла вздовж стіни.

- Где я буду жить? - щемно запитав Мужік, - И что я буду есть? А закусывать чем?

-Та не сци, пахомій, - доброзичливо сказав Ведмідь. - Карєшкі залишились твої. По угоді. Кушай. Ти ж любиш рєпу. Та я тобі ще свого пня у лісі сдам в аренду. За невеликій кошт та без під“обок у контракті.

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація