У творчому спадку Анрі Матісса є декілька творів, у яких ідея співвідношення жовто-блакитних кольорів прокламує не тільки актуальні на той час пошуки гармонійного сполучення чистих кольорів на полотнах, як у перспективних теоретичних доктринах, а й визволення з-під тіні історичної ідеї української впізнаваної символіки. В свій час, звернула увагу на творчість К. Ломикіна у порівнянні з творами Е. Дега, бо саме українські танцівниці, а не інші, зображені французьким генієм на конкретній серії пастельних творів, спасибі війна це ствердила остаточно. У випадку з Анрі Матіссом, не маючи офіційних фактів, але у паралельних проекціях з емігрантською діяльністю тодішніх українських діячів, що були у подібних творчих пошуках за кордоном, можна стверджувати, що «українці на Монмартрі» (назва цьогорічної виставки), активно наголошували на власній ідентичності, вдало проводили комунікативну лінію творчої співпраці у середовищі паризького мистецького руху, сприятливого до творчих змін. Знову ж таки, можливо це і послугувало зацікавленим поштовхом до здійснених Анрі Матіссом жовто-блакитних відкриттів на його різножанрових полотнах. 

Подібна ідея площинного наголошення на горизонтальній лінії двоколірного з'єднання жовто-гарячого та блакитно-синього зустрічається у декількох творах французького митця. Здебільшого до цього переліку варто віднести портретні твори, зокрема, який представлено, як ілюстрацію до цієї публікації, «Дівчина з тюльпанами», а також відома серія південних сонячних вікон, краєвидні екзерсиси, натюрмортні бачення та експериментальні композиції такі як «Жовта завіса». Щоб не обтяжувати читацьку увагу важкими значеннями з кольорознавства, які по-дилетантські зводяться до підбору кольорів, скажу, що це надскладний процес для вдалої реалізації внутрішнього прагнення розкрити саме прекрасне дуетне звучання кольорів. Зрештою, гармонію кольорів теоретично порівнюють з музикою. Відтак, умовна лінія горизонту, яка композиційно є завжди, в даному художньому випадку відкрито проявляє погодження двох площин – двох колірних характерних відзначень і це великий приклад-спадок від Анрі Матісса для діячів нашого часу. Наразі у візуальному значенні технічно цей процес легше виконати, але бачимо деякі рекламні варіанти, які сумнівно, без вивчення колористичних задач, йдуть навпомацки за інтуїцією, а не за світовим досвідом.

«Портрет Дівчини з тюльпанами» або «Портрет Ж.Ведерен» пензля А.Матісса: wikiart.org

 

Наведу декілька цитат А. Матісса з «Нотаток про колір». У тексті представлений власний переклад цих уривків з англійської мови.

«Вплив кольору повинен бути безпосереднім, і при встановленні частки застосування різноманітних кольорів у цілому вимагає більшої точності, яка і дає визначеності».

«Неясні відношення кольорів породжують і неясні, зів'ялі вислови. Колористу дуже важливо взаємодія фарб, він може з цією допомогою отримати найпрекрасніші, найпевніші та взагалі нематеріальні відтінки».

«У музиці від якої-небудь дрібниці може змінитися її настрій – між мажорними і мінорними тонами така ж різниця, як між сонцем і тінню; так само і у живописності – від зменшення поверхні одного кольору на користь іншого змінюється виразність усього колірного акорду, якщо, звісно, припустити, що він складений художником, здатним придати йому цю саму виразність. Тому працювати з чистим інтенсивним кольором, який сильно впливає на сусідні кольори, не так й легко».