«І ходять люди по паралельним вулицям
Збираючи у горлі сльози у комок
Чекають, поки система перегрузиться
І зліпить фразу із хаосу думок».
Кузьма Скрябін
Якщо чесно, то цей текст мав би бути про виставку В. Кричесвського, яка з середини цього літа триває в одному з найкращих музеїв столиці. Приємно зазначити, що на відкритті цієї важливої експозиції були представники Академії мистецтв України, зокрема, без перебільшення геніальний сучасний діяч – Олесь Санін. Тому, вказувати, як зазначено у новому виданні (від 8.11.23 р.), що доробок В. Кричевського є «недостатньо вивченим і потребує окремого мистецтвознавчого дослідження» – це просто применшення, навіть того зібраного архівного матеріалу, що представлено з дослідним роз'ясненням на виставці. Окрім того, особисто перевірила по депозитарію Національної бібліотеки ім. В. Вернадського і виявилось, що тільки цим століттям наукові мистецтвознавчі фахові дослідження про В. Кричевського вже фондово затверджені.
Якщо чесно, педагогічно не дивує традиційне ставлення студентів до навчання, яке попередньо описано мною у тексті про М. Тимченко у цьому ж блозі, бо приблизно мова йшла про анекдотичну класику «не знав, не знав – та й забув», але ж В. Кричевський, вибачте, давайте посміємося, «представник галузі графіки», «перемальовував орнаменти» так само, слово в слово, як мої студенти. Хтось колись бачив «класичні орнаметні зразки», які регіонально різняться, але логіка проста, якщо у готовому тексті йшла мова про «етнічні зразки», то, щоб не було одне до одного – вийшло надрукувати ось так. Прикро, але це не єдина підстава сумніватися у професійності поширених професором надрукованих вигадок. Якщо обговорювати ближче прикру суть, щоб розрізнити опубліковану хибу та виставкову істину про орнаментальний, а не орнаментний доробок В. Кричевського, то вона полягає у наступному: орнаментальність і орнаментність – це різні речі, якщо нам не все рівно чим народне відрізняється від національного в декоративному мистецтві. Постать В. Кричевського є принциповою при формуванні україно-американських взаємовідносин, адже саме його творчість є об'єднуючим символом для нашої діаспори. Саме на виставці дослідно показано, як В. Кричевський відтворював, змальовував, а не як студенти перемальовував декоративні композиції, бо такий є розділ при підготовці майбутніх спеціалістів і на виставці те, що у професорському тексті вказано, як орнамент із зменшеним розміром завжди називалося «навчальна композиція». Взагалі, прикро, що не тільки студенти не відвідують музеї, бо «орнаментні панно» від Василя Кричевського причаровують патріотичним налаштуванням. Про дублювання термінологічно вірного «балетного взірця» з попередньої публікації під «200 орнаментних взірців», хтось колись бачив одночасно 200 еталонів-канонів, було сказано видавцю мною цього тижня.
Якщо чесно, то цей блог створювався з причини того, що мені, спасибі інтригам, не дали можливості займатися наукою. Один з тих текстів про орнаменти був підготовлений для конференції. Останнє залишаю без уточнення, наукова етика у нас регламентована законодавством, бо, коли політично закортить комусь вигідно побачити плагіат, то суспільство і під час війни про ці випадки проінформують. Проте, фахових наукових досліджень, за які педагогічні працівники підтверджують право займатися науково-педагогічною діяльністю на кафедрах, вибачте, але не знайшла, т.б. цим «орнаментним» виданням буде проходити звітність в рамках вимог до вищої школи.
Якщо чесно, то назва до цієї публікації не просто так виставлена. Всім важко, але є обставини, які, як в національному диктанті зазначено, є «міцними вузлами», які по-медичному називаються пухлинами. До мистецтвознавства мене привела щаслива зустріч із Дмитром Степовиком, який не входить до Академії мистецтв України і ніколи не викладав, як професор-пенівець, у НАОМА, але науково-мистецтвознавчі досягнення Д. Степовика точні, епохальні, зразкові та патріотичні. Мене життя навчило брати приклад з таких людей, з яких не сумніваєшся, що вони справжні. Тому, ставлення до ситуації, коли копирсаються публічно, у мене лише формується, але беру собі за особливий взірець відношення, теж по-справжньому геніальної гетьманської постаті нашого часу – Валерія Залужного. Тут варто було би вибачитися за тих, кого душить жаба, але найкращими, на мою думку є висловлювання Ірини Верещук про «чорноротих» у соціальних мережах. Колір завжди відображає людське мислення, особливо, коли це вчасно сказано у моральній обстановці скрутного воєнного часу. Робимо висновки, що робити з пухлиною, яка знайшла, а скоріш проявила ставлення цивільних до надможливостей нескорених духом. Як так сталося, що люди під час шаленого лиха та втрат стають нелюдами мені легше оформити поетично. Якщо є любов, то не треба боятися смерті. Слава Україні!
Вибуховість відчуттів –
Спомини даремні –
Хто кого здригнуть хотів
Резонансом хвилі?
Простирадло гне відбій,
Фарт такий – вціліли,
То тепер заскиглить світ
Мовчазним терпінням.
Як же довго воювати
Під парканом днини –
Відповідальність нульова,
А життя – воно красиве.
«Виє вітер» у душі
Не розумом єдиним –
Підсилюється метушня
Нахрапом-мотивом.
Формочки і кольори
Затьмарили мозок –
Плагіаторів пора
Позичила кволість.
Ой страшна, страшна війна,
Щоби написати –
Гинуть люди – от біда
Правда гній торочить.
Білий вірш –
Не чорний вірш –
Дезінформаційна спроба
Переробить інший світ
Під тупу мороку.
Демагогія блищить
Свавіллям нівроку –
Мовні винайдення і за перелаз
Не знайдуть в безглузді строку...
Анімалістика війни –
То радіє ворог, що
Применшується біль
Від людської крові.
«Амбівалентність» протидій –
«Органічність» добра –
Як же фахово криза підтягла
Рефлексії подобу.
Чудернацькі кольори
Ваблять ідіотів:
– А давайте у сміття
Зацькуєм святі підходи.
Тріади й почуття –
Професійні кроки –
Зіпсуються навмання
Добиванням волі.
Колективності мана
Лупцюється на місці –
Молодиці без душі
Проковтнули розум.
Війна вона така,
Кажуть у новинах,
Але, чи від цього,
Спробувати у біді допомогти
Вже крайнощам предосторога.
Це завдання – ваговик –
Місія почесна.
Мирні люди, як для них
Дикість переселень.
Од красива для усіх –
Головна нівроку –
Заморочити добро,
Вкравши страх від Бога.
Лицемірство у ціні
І збрехати модно –
Нехай стараються сумні
Плакати відстойно.
Щастям вбратися рясним –
Суконька знайдеться –
Камуфляжність, АТО взагалі
Одноколірна даремність.
Інша справа ласувати
Шоколадним рівнем –
Форми й кольори стихій
Завізуалізувалися капризно.
Вартість мавіків надій,
То вже щось вагоме –
Зачіска на фестиваль –
Це простіший стогін.
А подбати про земних,
Без рідного краю
Треба емпатію знайти,
А де її даність?
Можливо в орнаментах
«Нових форм» (від 8.11.23 р. видання про В.Кричевського)
Композиційної подоби –
Так професорський фасон
Знайшов блог достойний.
Ось це удача хропака –
Лохотрон достойний,
А навіщо донатити, якщо
Фіктивний сенс знову при фаворі.
Бюджетників добрий стан
Держава годує,
А сайтиків океан
Дивіться – державу лупцює.
«Не так воюють і не нападають»,
Які всі потішні –
Оборона на межі
Затуляє грішних.
Сяк-так згадували нагоду
Гранатних надривів –
Чергові манірники
Паплюжливих зливів.
Де ж там дисертація –
Захвилювалася підлість –
Завчасно постала
Вціліла надійність.
«Чорнорота» вбогість –
Запасна нудота –
Калиноньку нахилила
Залайкана квота.
Цементує ницість
Хватську неспроможність
Свідченнями «Власних назв»
Перебільшеної вроди.
То тепер робота всюди –
Витріпати нерви –
Психічно розкуті
Розширюють перли.
Геополітика важка –
Не поговорити –
Словообмін замалий
Фальшивить відкрито.
Натомість культурне осягнення
Символічних кроків
Ярмо заглиблених кутів
Віддало скорботі.
Це модальність хірургії –
Шляхта вкрай достойних
Втримати вікно вітрил
Зовсім безнадійно добрих.
Без ротації війна
Вимагає осуд,
Бо блаженствує, відтак
Онкології дорога.
Замах вузловий,
Катюжний
Перекриє норов –
Реалізується війна
У пекельний поступ.
Вічність полум'яних слів
Принадного кпина
Гріється сама собі
У блек-аутній могилі.
Новостворена межа
Щось концептуалізує,
А потворність досягла
Інфляційної розмови.
Анестезійним теренам
Забракло ресурсу,
А комусь слова, слова
Встелюються в згустки,
То такий барвистий плай
Безтурботної сваволі –
Задиктований вокзал
Невпійманої змови.
Ось горби сміливих мрій
Підбирають нитки,
А порожності мадам
Пише щось подібне.
І не втомлюється ніч
Загортати статки
У таємний п'єдестал
Літературної підказки.
Черства ницість –
Сурми блиск
Уплескала колір –
У окопному житті
Хтось рятує кволих.
Не в даремному бутті,
Не по-науковськи
Заялозились братки
Підслуханої форми.
Філософський епатаж
Закреслив принадність,
А хірургія додала
Розрізи на пам'ять.
Вузол будь-який страшний
На тілі людини –
Не сховається добро
В діагностованій пухлині.
І при тому, честь земна
Бідкається неуважно
І все рівно біль щодня
Молиться досяжно
За від'ємне джерело
Кожної копійки,
Щоби пульсував герой
Надійно та з тиском,
Щоби мудрість досягла
Стратегічного начала
І «чорноротинська» пітьма
Заскиглила з ударом.
Правди не мале зерно
Проросте і в смерті,
Бо коли добро – любов
Гине лють в безчесті.
Лицемірство «простаків»
Челядно зумисне
Забруднилось від нудьги
Барвисто-даремно.
То закон дурних людей –
Пролізти в м'ясорубку
У чужорідних єствах
Прослухавши муку.
Висновок зафіксувати,
Вкравши стиль важливий
І додати до тепла
Щось брудне від сили.
Мужність, то без передбачень –
Вміння озирнутись,
Бо коли життя одне,
То упізнається «хворобність».
Оточення грізних крил
Ненажерливої скрути
Заздрісно скричить на зріст
Зробленим статтям науки.
Провокація стадна
Інтелектуальної хвороби
Вигинається з війни
У екзістанційні залаштунки
Протягом потворних дій
Переписаної змови –
Щось додумане вросте
У опорність сили духу.
Гостре лезо медицини
Випростує неспроможність
Вулканічністю події
Забинтованої млості
І відчується зболіло
Відкидання зайвих збочень –
Меркантильної надії
Підживитися на користь.
Згубне коло
Вкрай лукавих
Стиснеться у правді,
Як же з війною «щасливість»
Втрачається назавжди.
Зі слабкістю
Вийшла мудрість
У знайденій калині
Навернулися дива,
Як же люди у пікселі
Важко світять мрію.
08.11.2023 р.
