Як я вже не одноразово робив, приношу свої вибачення усім тим, хто не знайде в цій статті нічого про клоуна, «сивочолого гетьмана», зраду, руський мир, НАТО, патріотів і майдан. Мені здається, ці теми постійно обсмоктують автори «правильної» орієнтації. Тож відходячи від їх нав'язливої риторики, мені б хотілось написати про щось більш життєве. Отже про державну службу в Україні. Перед усе я не маю на увазі військову службу чи службу у підрозділах спецпризначення, я про роботу чиновником відповідного рангу та категорії у лавах так знаного Національного агентства України з питань державної служби, далі по тексту скорочено НАДС, це ніби новий підхід до формування і вдосконалення органів держуправління. Одним з їх слоганів НАДС є : «Настав час реформувати державну службу. Стань тим, хто здійснює зміни!».

Хіба не цікаво? Авжеж! В НАДС також кажуть, що уряд України оновлює державну службу: для створення сучасної, ефективної системи управління необхідні нові люди. З цією метою у міністерствах України формуються структури — директорати політики і директорати стратегічного планування та євроінтеграції. Вони покликані стати стартовими майданчиками реформ, а їх працівники — новою силою України. От де дійсно таки поле можливостей, для тих кому не байдуже, хто дійсно хоче змінити державний менеджмент на краще.

На порталі НАДС станом на 28.06.21 є активними аж 1645 вакансій для людей з різним досвідом, фахом і навичками і це в той час коли держстат звітує про рівень безробіття розрахований по методології МОП – 10,5%! Цікаво? Нам с дружиною теж стало цікаво, ми давно чули про потребу в «агентах змін», але якісь час лишались осторонь на те були свої причини, але зараз не про це. Отож ми трохи дозріли, жінка моя має виходити з декрету, а я думаю про зміну роботи і здається це саме той час… Так ми і зробили, заповнили на сайті форми резюме, дві заяви, що ми не підпадаємо під санкцію ЗУ «Про люстрацію».

До речі, ЗУ «Про люстрацію» чисто зроблений аби свого часу працевлаштувати «потрібних» людей, які після майдану потребували чистої і цікавої роботи, адже паління шин заняття брудне і не цікаве. Перепрошую я тут не хочу про те, що цей закон не пропустила би ніяка Венеціанська комісія. Повертаюсь до розповіді…так про що я? Так-так ми с дружиною подали необхідні документи в електронній формі для участі у відповідних конкурсах на зайняття вакантних посад. Ми відразу ж замахнулись на службовців категорії Б орієнтуючись на розмір посадових окладів, наш фах і вподобання. Відверто кажучи, я не дуже сподівався, що, скажімо після розгляду мого резюме мене запросять на конкурс, але ми отримали запрошення на перший етап: тест на знання законодавства. Моїй дружині пощастило і вона склала тест віддалено вдома, мені ж судилося їхати у Київ. Умисно опускаю деталі, але тест на знання законодавства ми успішно здали. За тиждень нам треба було проходити співбесіду з кваліфкомісією і знов, дружина віддалено через Zoom, а я в Київ на потязі… Не зупиняюсь на тому, що для подібного конкурсу не дуже усе облаштовано і 16 претендентів томилися у коридорі очікуючи на виклик…я був передостаннім. Відчувалось, що комісія була дещо втомлена приймаючи 15-го претендента. Моя співбесіда почалася з того, що якась пані зухвало запитала мене чому я з моїм досвідом вирішив сюди піти, відчувалось, що моє резюме її явно не влаштовувало. Пішли питання, перше, друге, третє…четвертим питанням було чим, тобто яким саме нормативно-правовим актом регулюються в Україні держзакупівлі. Я відповів, що не готовий відповісти після чого стало зрозуміло, що далі зі мною ніхто розмовляти не хоче. Що ж до дружини, то її співбесіда виявилась більш предметною і нам обом здавалось (сидів тихенько збоку монітора) що її шанси доволі високі. Протягом трьох робочих днів ми двоє отримали відмови від своїх підрозділів куди ми намагались влаштуватись.

Звичайно, що я відразу для себе дізнавсь, що держзакупівлі регулюються ЗУ «Про державні закупівлі» від 25.12.2015. Там йдеться про славнозвісну систему «Прозоро». Але в мене залишились запитання без відповідей. Як бюджетні кошти успішно розкрадають і далі після вводу Прозоро? Як до аукціону потрапляють саме свої перевірені і потрібні люди? Як вдається чесним і відібраним кращім з кращих продавати своїм держмайно по наднизьким цінам, а купувати за державний кошт товари і послуги по захмарним цінам?

Поки я тут розповідав про це усе мій читач звичайно хотів би знати на якого профілю посади ми претендували і на який посадовий оклад розраховували адже працювати ми мали у Київі! Я претендував на директора департаменту, а дружина на начальника відділу, звичайно в зовсім різних установах. Оклад директора департаменту – 19900 грн, начальнику відділу – 12500 грн. Це як я думаю до утримання податків, тобто перший місяць отримали би десь по 15920 і 10000 грн відповідно. Винайняли би десь за 8000 однокімнатну квартиру (разом з компослугами) і жили би разом з дитиною на 17000-19000 грн. Звичайно, за установою куди я хотів влаштуватись стояв цілий автопарк. Чого будь-який закон в Україні все ще не пояснює, так це як за зарплату 10000-20000 грн (у регіонах зарплати звісно нижчі там вже 6000 – 12000 окладу на руки) люди їздять на роботу в автівках з салону за 400000-800000 грн. Але тут закон ні до чого, ми ж знаємо що той хто присвятив себе служінню державі обов'язково має дуже-дуже успішних родичів, які ведуть бізнес і звичайно купляють нашому держслужбовцю і машину, і квартиру, і дачу а як без цього? Тут може хтось мудрий посоромить мене і скаже: а як же премії? а за вислугу? а надбавки за ранг? Мені справді соромно, але премія не може бути більшою за 50% окладу, надбавка за вислугу – 3% окладу за кожен рік, а за ранг від 200 до 1000 грн – щось мені підказує, що з такими грішми без родичів держслужбовцю не загрожує ані своя квартира, ані авто.

Я в своїй розповіді пропустив «агентів змін» категорії В – це спеціалісти, головні спеціалісти, заступники начальників відділів – ці вельми шановні реформатори мають оклади від 4400 до 8000 грн в залежності від того чи то Київ чи то регіони, так головний спеціаліст у Франківську має оклад…страшно сказати 5500 грн! Звичайно, пересуватись такий державник буде виключно за допомогою тролейбуса, а відпочивати…ммм, ні такий службовець певно не втомлюється!

Тут хтось злорадно вигукне мовляв невже багато людей з вищою освітою і досвідом проходити конкурсний відбір за оклад 5500? За одну з таких посад у Франківську зараз змагається 10 чоловік і головне — двоє з них чоловіки! Я вже не кажу, що з 1 січня кабмін встановив мінімальну оплату праці в Україні на рівні 6000 грн…виходить що усім цим спеціалістам дораховують якимось чином до мінімалки. Складно уявити відповідальних, компетентних і мотивованих агентів змін з окладом у 5500 чи не так?

Я вже і упустив той факт, що в органі, куди я влаштовувався, поза процесом люди в коридорах розмовляли суто російською (я і сам розмовляю російською, але ж хоча б перед нами треба було б таки державною), а дрес-код деяких жінок більше підходив для відвідин парку відпочинку а ні держустанову.