Вчора Кравчук, після того, як сумлінно виконав поставлене завдання, зі скошеними до носу, від постійної брехні, очима, випхався до преси: «Вибори проводити треба, тому що вибори проводити не можна». Якось не дуже цього разу в нього між крапельок виходить. Костурбаті намагання увійти вдруге в річку влади виглядають потворно.
Якщо не торкатися політичної складової цього питання (без мене є кому експертирувати), а подивитися з нашого, українського боку, то рішуче «ні». Мої друзі та я стільки вклали своїх особистих сил в те, щоб була Україна, що ми не згодні, щоб протеже Кравчука якось впливали на наше життя. Серед моїх друзів ті, хто зустрічав в 14му моряків з Криму, зупиняв сепаратизм 2го мая, ті, хто підтримує поранених в шпиталі, ті, хто плете маскувальні сітки, ті, хто не припинив допомагати Армії, а також ті, хто воював та воює на Донбасі. Мої друзі та я, а з нами усі ті, з ким ми були на Марші, ті, хто не дивився шабаш головолодьки, не бажаємо бачити відвертих сепарських представників у влади, там такого лайна вже досить.
Кравчук зовсім старий, навіть, для мене зовсім старий (Господи, прости, що скажеш, казала моя баба Вася). З минулого він пам'ятає, як за совєтів у пісні співали «Старікам візьдє у нас пачьот», от його і пре. Ніяк комуністичне минуле, в якому треба підтримувати лінію партії, не відпускає. Витягли цього хитродупого тому, що йому вже немає чого втрачати. У діда і так склероз мозку, а тут ще і маску йому вдягнули так, щоб кисень геть не потрапляв бідосі. Он як гумкою ніс перетягнуто! Що можна чекати від старого, коли мозок не працює? Чи він іншим місцем думає?
