Чули? На нашу долю випадає ще одне випробування на міцність нервової системи — Бал у Трускавці. А як ще назвати ту подію, на яку чоловіки мають одягати фрак? Хто не дуже знається на дрес коді, може сам, вибачте за банальність, погуглити, що воно таке, а не ганьбитися своєю неосвіченістю на всю країну. 

Організатори скандального заходу з корпоративу слуг, про всяк випадок, вирішили не ризикувати та призначити, що має одягнути учасник події. Чому так? Мабуть пам'ятають, як їхні у шортах та капцях на брудні ноги біля Капітолію вешталися. 

От я тепер замислилася: що смішніше — якщо б слуги з'явилися кожен в своєму найкращому, чи усі у фраках та коктейльних сукнях і на підборах? Які фоти будуть!

Втім, невігласи знов накосячили: нема такого дрес коду, який зазначений. А що їм? Ламають всі правила, навіть не за звичкою, а тому, що підказати нема кому, а самім навчатися мама не казали. Етикет, дрес код, протокол — чужі, незрозумілі слова для всієї зелені, починаючи з презе та його родини. Тільки жлобство, тільки рагулізм — рушійна сила тих, хто їде до Трускавця. Як же мені вже кортить подивитися на те шапіто! Коктейльна сукня призначена, мабуть, із натяком, що буде весело. І, щоб, боронь боже, жодна слуга не вдягнула під неї кросівки зі стразами — бо красівоє, нагадали про підбори. Хоча…

Завдяки отой містечковой любові до всього красивого, на нас чекає ще те видовище марнославства. Не можна навчити смаку за три дні, я впевнена. Зато роздрібну торгівлю преміум класу чекає значний поштовх вгору. Слуги ломануться за лахами. Йой, там ще діаманти потрібні! Карочі, на економіку очикує неабиякий підйом. Втім, мене дуже турбує чи є в оренді будь-якого оперного театру  фрак на стефанчука, а на юзика? Заспокоюсь лише коли на свої очі побачу. Хоча, я вже ридаю від уяви. І це все при тому, що нам ще не відповіли на питання «за чий рахунок бенкет?» і чи дійсно є, що святкувати?

 Треба щось міцне, мабуть, придбати, аби витримати той іспит, що випадає на долю естета.