В ту саму мить, як хтось дозволив собі лише припустити , що некомпетентна, погано освічена людина може зазіхнути на пост президента країни, в цю мить і починається невідворотній програш не лише конкретного достойника, а і всієї країни, нажаль.
Демократичні медіа не впоралися зі своїм призначенням — пояснити, що клоун ( саме тому, що цЕ його фах!) не здатен виконувати надскладне завдання в ситуації, в якій знаходиться наша країна. Втім, в іншій країні йому теж не місце! Поважні хлопці теж розгубилися, тому що за правилами їх дорослого, серйозного світу гопники не мали а ні шансу, за визначенням. Дотепна фраза Парубія: «Було весело» запізнилася на 5 місяців. Це потрібно було сказати в новорічну ніч.
А потім, потім відверто сміятися над усіма заявами, дякувати за «підказки», плескати зверхньо по плечу, запрошувати з виступами та виходити на сцену, щоб похвалити. Хвалити за те, що добре виступив на корпоративі у ваших друзів, зіграв на піаніно, станцював десь (під дією). Активно демонструвати, хто є хто і де його місце. Ані на мить не припускати, що хтось сприймає намагання коміка більш ніж спробу розважити публіку під час виборчих перегонів. Так його б і сприймали, за стереотипом, який в цьому разі не є хибним. А вийшло так, що політики загралися в демократію і не помітили, що один, який і не є політиком, грає не за правилами. Він відверто брехав, навіть не давав собі праці зрозуміти ті тексти, які читав в відео зверненнях, не переймався відповідальністю за свої (?) обіцянки. Для нього, спочатку, це була гра та робота актором. Але те, що почали сприймати, як рівного, переконало і його, і споживачів кіна про президента, що клоун за фахом може бути президентом. Тут треба признати, що не всі в цієї професії негідники. Саме тому вони і не прагнуть зайняти не своє місце, мабуть, відчувають відповідальність.
Невіглас, людина без принципів, без жодного уявлення про державну діяльність, маленьке, закомплексоване створіння повірило в те, що може керувати великою державою. Цей факт ще раз підкреслює, що він не дуже розумний. Навіть, якщо його примусили. Розумна людина не потрапила б в таку пастку.
Хоча, мабуть, цей проект не спрацював би, та був би скасований, якби проектанти побачили, яке до нього відношення спочатку.
З огляду на те, що Інститут Президента в Україні дуже молодий, ми не маємо сталих традицій входження у владу, може, є сенс вимагати від кандидатів якесь ЗНО? З мови, історії, арифметики.
Отже, ті, хто дозволив собі, лише на мить, припустити, що це демократично: допустити людину без належної освіти та виховання приймати участь у виборах на пост Президента держави Україна, дуже помилилися. Результат цієї помилки — той неприпустимий стан речей, в якому ми знаходимося сьогодні.