Світу показували кросівоє: турботливого батька, сина та чоловіка, який переймається долею своєї родини, як звичайне пересічне сцикло. Тому що в те місце, в яке він їсть, навіть не приходила думка, що можна піти зі зброєю їх захищати. Ну, якого ти попхався в презеденти, бовдур?
Кількість видань зі всього світу, які жорстко коментують поведінку та набір рандомних словосполучень з вчорашнього зе-інтерв'ю, важко перелічити. Відгуки один гірше за другий. Присутні журналісти не стримувалися та виразно переглядалися при кожній проголошеній дурні.
І середь усього цього цирку з кониками, як айсберг в океані, стовбичила фігура хер-канцеляра. В нього був такий вид і погляд, що промайнула думка — тю, не того актором називають! Він ніби обіймав та ласкав поглядом свого презедентика, випинав груди від пихи за своє творіння, як батько, який пошепки повторює з дитинкою той віршик, що вони вивчили на свято в дітсадочку. Ще трохи і скупа сльоза забринить в оці. Гра для однієї персони.
Дешевий балаган, який побачив світ і здригнувся.
