Яблучний Спас, серпень, час, з яким пов'язано багато буремних подій в нашій новітній історії. Сьогодні знов совок в найгіршому прояві відтворюється в Білорусі. Після 1991 року, коли стався серпневий путч, ще багато років потому один одного питали: а що ти робив 19 серпня 1991?
Я пам'ятаю той день. Він залишився в пам'яті, як кінострічка. Я пам'ятаю всі кольори, звуки, рухи. Я добре пам'ятаю, що робила вранці 29 років тому.
Це були складні часи, коли ми щодня шукали молоко, бензин, продукти, сандальки чи курточку для дитини. Мій чоловік, з пятирічним сином, для якого подорож з татом була розвагою, поїхали шукати на якій заправці є бензин, щоб відстоявши довжелезну чергу, заправити автівку, та набрати в каністру. Мало хто зберігав би вдома багато бензину, тому що це небезпечно, зрозуміло.
Я поралася по хозяйству. Після того, як розвісила надворі білизну, увімкнула телевізор. А по всіх каналах — рамка, або нічого! Знову вийшла у двір, на щастя, там був сусід. На моє питання, чи щось у них показують, він оголосив, що в Москві ПУТЧ.
Я спочатку розгубилася, потім збагнула, що має стати щЕ гірше, вигребла всі гроші, які були в хаті, та побігла у бік ближчої заправки. Сподівалась, що чоловік там, щоб набрати на всі гроші бензину.
На вулиці мене вразило те, що, як уві сні, або американському кіні, я не зустріла жодної людини. Серпень, помаранчеве гаряче сонце лупає з злинялого від спеки неба, листя на деревах завмерло, кущі посіріли від пилюки. Тиша, нікого, хоча майже полудень! Добігла до заправки — там пусто. І ось стою я посеред пустої вулиці, в домашніх капцях, затиснувши в руці гроші та оглядаюсь навкруги, бо вже й гадки не маю, що робити. Це так моторошно, я не знаю, де мої, що відбувається. Пам'ятаєте цей час до мобільних телефонів? Навіть натяка на впевненість у завтрашньому дні, лише розгубленість та відчай.
А ввечері ми не дивилися Лєбедине озеро, а сиділи з друзями на кухні, пили сухе вино, ловили репортажі з Москви по радіо, жахалися від новин про перших загиблих та радилися, як діяти далі. Подруга пропонувала йти агітувати в військові частини. Хлопці розробляли план виїзду з країни, якщо що. Ми були молоді, впевнені в собі та вірили в справедливий світ.
Втім, епоха змін тільки починалася…
