Українське суспільство продовжує провалювати іспит на солідарність і дорослішання. Віруси крокують Україною, але не лише COVID19. Страшнішими є віруси корупціогенних скандалів, які проростають у національному тілі.
Коронавірус не лише загострює хронічні хвороби у клінічному сенсі цього слова, але й у політичному.
Яскравим прикладом цього є поява чергового «інформаційного вірусу» під назвою «Уманський жертва боротьби за справедливість».
Нагадаю для тих хто не в курсі, що Ігор Уманський це ексміністр фінансів, який зараз зі сторінок багатьох вітчизняних таблоїдів волає про те, що його звільнили з посади за прагнення навести лад у роботі податкової та митниці, звільнивши очільників цих структур: Сергія Верланова і Макса Нефьодова.
Мені довго не хотілося коментувати цю історію. Країна в час пандемії змінює міністра охорони здоров'я та міністра фінансів. Два фланги національної боротьби оголені. Президент Зеленський і прем'єр Шмигаль змушені приймати рішення в умовах цейтноту. Далі – скандал навколо Єрмака та Лероса. Режим стресу!
Однак терпець у мене ввірвався у п'ятницю, коли ЗМІ почали розганяти інформацію з новоствореної сторінки Уманського у фейсбук. Так, раніше він не мав публічного профілю. Екзотика для української політики, але гарний вибір для професіонала. Тепер профіль зявився. Поки що там єдиний довгий пост – з критикою голови ДПС Сергія Верланова, який знаходиться за адресою https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=218759....
Розберемо, що мене здивувало.
Мотивація Ігоря Уманського брати активну участь у публічній кампанії з формату «фахівець критикує дилетантів» усе більше починає нагадувати стиль " ображений ексміністр виходить на шлях війни.
Якщо Уманський планує публічно боротися за своє право очолювати міністерство через більшу компетенцію, логічно було би робити контент з порадами щодо поточної ситуації. Так, наприклад, робить колишній міністр економіки Тимофій Милованов. Ми можемо по-різному ставитися до нього, проте бачимо: у нього є позиція.
Перед країною стоїть надзавдання — створення ефективної антикризової програми. Логічно, що Ігор Уманський мав би ставити саме план виходу з кризи на свій прапор публічної боротьби. У такому контексті критика Верланова, Нефьодова та хоч кого, хоч Зеленського виглядає як системна візія щодо реформування фінансів України.
Своєю концентрацією на постаттях голів ДМС і ДПС Ігор Уманський применшує свій масштаб. Фейсбук, створений заради одного посту, виглядає як зведення особистих рахунків, а не сторінка громадського діяча.
У мене як суб'єктивного читача з'являється відчуття, що основний меседж комунікації Ігоря Уманського – не захист своєї політичної лінії. Ні. Виглядає як образа за те, що йому не дали розставити на "ключові посади" (ДПС та ДМС) своїх людей, які, на відміну від нинішніх керівників, не брали участь у відкритому чесному конкурсі. У таких діях проглядається бажання декого повернути нас у сумнозвісну епоху "брудних схем Калетника-Бамбізова".
Ігор Уманський з публікації у публікацію озвучує повідомлення: "бюджет недоотримує близько 5 мільярдів на місяць через схеми з податком на додану вартість". Проте у людини, яка аналізує інформацію, виникає питання: якщо зараз, за офіційною інформацією, щомісяця податкова збирає на 2-3 мільярди гривень ПДВ більше, ніж у часи Петра Порошенка, то чи не значить це, що при минулому Президенті втрати на цих схемах становили 7-8 мільярдів гривень? Стоп, але таким чином своїм опонентам Ігор Уманський дає аргументи – він же сам тоді працював у виконавчій владі. Чому ж він тоді мовчав?
Я переконаний, що зараз країна не може собі дозволити корупції. Повернення "схематозу" призведе до того, що баланс втратить уся фінансова система країни. А це, у свою чергу, загрожує отриманню необхідних ресурсів для виплат медпрацівникам, закупку апаратів штучної вентиляції легень, створення пільг для підприємців.
На жаль, занадто активне мусування одних і тих самих фактів Ігорем Уманським наштовхує на невтішний висновок: він займається зведенням рахунків за неможливість поставити людей на посади. Якщо за цим стоїть команда піарників – вони знищують імідж Ігоря Уманського як провідного фахівця.
У цьому контексті, ніхто не говорить, що до роботи нинішніх керівників ДМС та ДПС немає справедливих претензій, але давайте згадаємо у якому стані була митниця і податкова до них і якою стала за них. Кожен з них на своєму місці продемонстрував високу ефективність та рішучість у пітанні боротьби з корупцією. Саме тому новопризначений Глава КМУ Денис Шмигаль не піддався на провокацію і залишив пропозицію Ігоря Уманського без позитивного розгляду. І це правильно, оскільки зараз краЇні потрібні відповідальні менеджери!
